Рішення № 18160958, 15.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.08.11 р. Справа № 28/119

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист”, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м,Донецьк

про стягнення 217386,80 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Михайленко К.А.

Від відповідача: не прибув

Від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”, м.Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист”, м.Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м,Донецьк, про стягнення 217386,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поруки № 2.74/08-ДПЗ від 22.06.2009р., кредитний договір №2.74/08-СК від 18.02.2008р.

До позовної заяви додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої, позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти, які належать відповідачу.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 17.06.2011р. порушив провадження у справі № 28/119 та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_1, м. Донецьк.

Відповідач в засідання суду не зявився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: м. Донецьк, вул. Капітана Ратнікова, буд. 18, кв. 8

Згідно з довідкою з Головного управління статистики у Донецькій області станом на 25.06.2011р. юридичною адресою відповідача є: 83003, м. Донецьк, вул. Капітана Ратнікова, буд. 18, кв. 8.

Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал суду) відповідачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Третя особа у судове засідання не зявилась, пояснень по суті спору не надала. Причини незявлення суду не пояснила.

01.08.2011р. позивачем наданий розрахунок заборгованості за підписом директора відділення та головного бухгалтера, який по свої суті не збільшенням (зменшенням) розміру позовних вимог в розумінні ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому судом розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 18.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (правонаступником якого є позивач, банк) та громадянином Костіним Дмитром Володимировичем (третьою особою, позичальник) був укладений кредитний договір №2.74/08-СК (кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) на таких умовах:

- сума кредиту 250 000,00 грн.;

- строк кредитування 18 лютого 2013р.;

- проценти за користування кредитом 17,5% річних (п.1.1. кредитного договору).

Факт видачі кредиту підтверджується заявою про видачу готівки № 184_8 від 18.02.2008р., банківськими виписками з особового рахунку третьої особи.

П.3.1. кредитного договору (з урахуванням договору № 2 від 15.09.2010р. про внесення змін до договору) повернення кредиту та сплата процентів здійснюється в порядку та строки згідно графіку видачі кожного наступного траншу кредиту або уразі зміни графіку з будь-яких підстав, новий графік починає діяти, а попередній графік втрачає свою силу з дня внесення змін.

Відповідно до п. 3.26. кредитного договору (з урахуванням договору № 2 від 15.09.2010р. про внесення змін) визначено порядок нарахування та сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Позичальник зобовязаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених кредитним договором (п. 5.1. кредитного договору).

Позичальник зобовязаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках:

- невиконання позичальником зобовязань за цим договором чи за будь-яким іншим договором, укладеним з банком;

- не сплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобовязань більше трьох банківських днів (п. 5.6. кредитного договору).

П.п. 7.5., 7.6. кредитного договору (з урахуванням договору № 2 від 15.09.2010р. про внесення змін до договору) зазначено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих Процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди, у випадках передбачених цим Кредитним Договором або чинним законодавством України, а також якщо у період з 15.09.2010р. по 14.09.2011р.:

-заборгованість по сплаті нарахованих Процентів перевищує 15 (п'ятнадцять) календарних днів;

-заборгованість по сплаті комісійної винагороди за обслуговування Кредиту по акційній програмі «Крок назустріч», згідно з п. З.26 цього Договору, перевищує 15 (п'ятнадцять) календарних днів. Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих Процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших можливих платежів, у разі порушення Позичальником зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення, що укладені/будуть укладені у майбутньому між Позичальником та Банком, б рамках надання Позичальникові кредитних коштів Банк має право вимагати від Позичальника здійснити дострокове повернення Кредиту протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з дати відправлення Позичальнику відповідного повідомлення Банку з вимогою дострокового повернення Кредиту, шляхом відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом доставки нарочним Позичальнику за вказаною адресою з відміткою про отримання. У випадку невиконання Позичальником вимоги про дострокове повернення Кредиту у зазначений у повідомленні строк, наступного дня вся сума Кредиту та нарахованих Процентів за користування Кредитом визнається простроченою та Банк має право здійснити заходи по примусовому стягненню цієї суми».

За своєю правовою природою договір №2.74/08-СК від 18.02.2008р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, третя особа прийняті на себе зобовязання за кредитним договором №2.74/08-СК від 18.02.2008р. належним чином не виконувала, повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом в установлені строки, та в повному обсязі, не здійснювала.

Позивач, відповідно до п. 7.5 кредитного договору та ст. 1050 Цивільного кодексу України звернувся до третьої особи з листом вих. № 1948/300-08-2 від 20.10.2010р., в якому вимагав достроково погасити загальну заборгованість протягом 30 днів з дати відправлення цього листа-повідомлення, тобто у банка виникло право дострокового стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позичальник прийняті на себе зобовязання за кредитним договором №2.74/08-СК від 18.02.2008р. належним чином не виконував, що підтверджується банківськими виписками, тому у позичальника перед банком утворилась заборгованість:

143354,71грн. - сума кредиту, що залишалась неповернутою позичальником;

45612,84грн. - сума простроченої заборгованості;

19207,40грн. - сума прострочених непогашених відсотків;

271,80грн. - сума нарахованих відсотків за користування кредитом;

2016,25 грн. сума несплаченої комісії за обслуговування кредиту;

641,62 грн. сума простроченої комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3 % річних від суми прострочених відсотків за останній рік порушення грошового зобов'язання в сумі 170,31 грн. за період з 29.09.2010р. по 13.05.2011р. та 3% річних від суми простроченого кредиту за останній рік порушення грошового зобов'язання в сумі 395,79грн. за період з 29.10.2010р. по 13.05.2011р., та інфляційні витрати від суми простроченого боргу за кредитом в розмірі 1963,97грн. та за відсотками в розмірі 827,27грн. з жовтня 2010р. по квітень 2011р., здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що рахунок здійснений правомірно.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобовязань по погашенню простроченої заборгованості (п. 8.1. договору з урахуванням договору № 1 від 28.08.2009р. про внесення змін).

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Однак, сторони договору передбачили, що нарахування здійснюється по дату повного виконання всіх зобовязань по погашенню простроченої заборгованості.

Позивач нарахував несплачену пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 2044,90грн. за період з 29.09.2010р. по 13.05.2011р. та несплачену пеню за прострочення відсотків в розмірі 879,94грн. за період з 29.09.2010р. по 13.05.2011р., здійснивши перерахування пені, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснений правомірно.

22.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (правонаступником якого є позивач, банк) та Приватним підприємством „Юридична фірма „Право і захист”, м. Донецьк (поручитель, відповідач) укладений договір поруки №2.74/08-ДП3 (договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №2.74/08-СК від 18.02.2008р. та будь якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобовязання) надалі все разом-кредитний договір.

Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (п. 5 договору поруки).

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з умовами кредитного договору (п. 8 договору поруки).

За своєю правовою природою договір №2.74/08-ДП3 від 22.09.2009р. є договором поруки, правовідносини за яким регулюються параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ст. 554 Цивільного кодексу України).

У випадку невиконання зобовязань за кредитним договором позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 4 договору поруки).

Згідно приписів ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

На час вирішення спору, позичальником та відповідачем не надано доказів повної сплати заборгованості.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача:

143354,71грн. - сума кредиту, що залишалась неповернутою позичальником;

45612,84грн. - сума простроченої заборгованості;

19207,40грн. - сума прострочених непогашених відсотків;

271,80грн. - сума нарахованих відсотків за користування кредитом;

2016,25 грн. сума несплаченої комісії за обслуговування кредиту;

641,62 грн. сума простроченої комісії за обслуговування кредиту;

395,79грн.- 3% річних від суми простроченого кредиту;

879,94грн.-несплаченої пені за прострочення відсотків;

170,31грн.- 3% річних від суми прострочених відсотків;

2044,90 грн. - несплаченої пені за прострочення погашення кредиту;

1963,97 грн. інфляційні витрати від суми простроченого боргу;

827,27 грн. інфляційні витрати від суми прострочених відсотків.

Відповідно до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача та витребувати докази щодо встановлення наявності майна у відповідача.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених розяснень суд вважає, що задоволення клопотання про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності.

Крім того, позивачем жодним чином не обґрунтоване заявлене клопотання, а також доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову та витребування доказів задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 27, 33, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м. Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м. Донецьк, до відповідача, Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист”, м. Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист” (83003, м. Донецьк, вул. Капітана Ратнікова, 18, кв. 8, код ЄДРПОУ 32011598) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004, м.Київ, вул.Тараса Шевченко/вул.Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк” (83055, м.Донецьк, бул.Шевченко,13а, код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, рахунок № 29096000003086) 143354,71грн. - сума кредиту, що залишалась неповернутою позичальником; 45612,84грн. - сума простроченої заборгованості; 19207,40грн. - сума прострочених непогашених відсотків; 271,80грн. - сума нарахованих відсотків за користування кредитом; 2016,25 грн. сума несплаченої комісії за обслуговування кредиту; 641,62 грн. сума простроченої комісії за обслуговування кредиту; 395,79грн.- 3% річних від суми простроченого кредиту; 879,94грн.-несплаченої пені за прострочення відсотків; 170,31грн.- 3% річних від суми прострочених відсотків; 2044,90 грн. - несплаченої пені за прострочення погашення кредиту; 1963,97 грн. інфляційні витрати від суми простроченого боргу; 827,27 грн. інфляційні витрати від суми прострочених відсотків, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 2173,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 15.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну части рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >