Рішення № 18160881, 03.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.11 р. Справа № 41/93пн

Господарський суд Донецької області у складі суддіГончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька, м.Донецьк

про визнання права власності

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 20.01.2011 року

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1; зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності відносно вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне майно належить йому на праві власності на підставі рішень господарського суду Донецької області від 25.03.2010 року у справі № 14/363пн та від 13.09.2010 року у справі № 2/141пн, проте, відповідач, всупереч вимогам діючого законодавства України, відмовив у здійсненні державної реєстрації права власності позивача, що свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на спірне майно.

Відповідач в судове засідання не звився, вимоги суду не виконав.

Відповідачем надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та зобовязання відповідача направити на адресу відповідача копію позовної заяви, яке вмотивовано тим, що надати пояснення по суті позову не уявляється можливим у звязку з неотриманням відповідачем копії позовної заяви.

Проте, як вбачається з доданих до позову документів, копія позовної заяви була відправлена позивачем відповідачу 20.07.2011 року цінним листом з описом вкладення.

Відповідачем не заявлено інших підстав для відкладення розгляду справи, зокрема, неможливості явки з поважних причин до судового засідання представника відповідача. Суд зауважує також, що відповідача не було позбавлено можливості ознайомитись з матеріалами справи.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, та, враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2010 року у справі №14/363пн задоволено позовні вимоги субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання права.

Наведеним рішенням визнано за Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 право спільної часткової власності з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій област на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1; визнано за Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 право на долю у спільному з державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області майні - вбудованому нежитловому приміщенні загальною площею 208,9 кв.м., розташованому в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 8157/10000.

Згідно довідки господарського суду Донецької області від 02.06.2011 року № 14/363пн, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2010 року рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 року у справі №14/363пн залишено без змін, та, таким чином, є таким, що набрало законної сили 17.05.2010 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.09.2010 року у справі №2/141пн задоволено в повному обсязі позовні вимоги субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України пл. Донецькій області про припинення права власності держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1 визнання за Субєктом підприємницької діяльності фізичної особою ОСОБА_1 права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Наведеним рішенням припинено право власності держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9кв.м., розташоване в будівлі Палац молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1; право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9кв.м., розташоване в будівлі Палац молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1 визнано за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1).

Згідно довідки господарського суду Донецької області від 31.05.2011 року № 2/141пн рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2010 року у справі №2/141пн набрало законної сили 01.11.2010 року, не скасовано та є дійсним.

З огляду на наведене, суд робить висновок про те, що у Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на законних підставах виникло та наявне право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1, а тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірне майно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька з заявою про державну реєстрацію права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 року у справі № 14/363пн та рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2010 року у справі № 2/141пн.

Рішенням реєстратора КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 06.06.2011 року відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на спірне майно. Таку відмову було вмотивовано тим, що здійснити державну реєстрацію права власності не уявляється можливим, оскільки на даний час існує два рішення господарського суду Донецької області про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, про права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із статями 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

З наведених положень діючого законодавства України вбачається, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, яке здійснюється підприємствами бюро технічної інвентаризації, є складовою частиною права власності та його реалізації особою, якій таке право належить.

Як зазначалось та встановлено судом, Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 на законних підставах набуто право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Відмова відповідача в реєстрації належного позивачу права власності на спірне майно є фактичним невизнанням відповідачем такого права, внаслідок чого, у відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право на звернення до суду з вимогами про визнання за ним права власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. В даному випадку, набуття права власності на самочинно збудоване та самочинно реконструйоване майно можливе лише в судовому порядку за умови додержання низки умов.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що, як встановлено судом, спірний обєкт нерухомого майна на підставі рішення суду безсумнівно належить на праві власності Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, позовні вимоги про визнання за останньою права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про зобовязання КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька здійснити державну реєстрацію права власності відносно вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що позивачем набуто право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - Додаток № 1 до Положення, договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, купівлі-продажу тощо).

Як зазначалось, рішенням реєстратора КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 06.06.2011 року відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на спірне майно. Таку відмову було вмотивовано тим, що здійснити державну реєстрацію права власності не уявляється можливим, оскільки на даний час існує два рішення господарського суду Донецької області про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

З матеріалів справи не вбачається, та в рішенні реєстратора КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 06.06.2011 року не визначено жодної з обставин, яка б, у відповідності до ст. 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” могла бути підставою для відмови позивачу в реєстрації його права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене суд робить висновок про те, що відповідачем безпідставно не було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, яке набуто позивачем у встановленому законом порядку.

З огляду на таке, позовні вимоги про зобовязання КП Бюро технічної інвентаризації м.Донецька здійснити державну реєстрацію права власності відносно вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 182, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 19, 24, 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1; зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності відносно вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити.

Визнати за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Зобовязати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (м. Донецьк, вул.. Кобозева, ЄДРПОУ 03336670) здійснити державну реєстрацію права власності відносно вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 208,9 кв.м., розташоване в будівлі Палацу молоді „Юність” за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя Гончаров С.А.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >