Рішення № 18160777, 09.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1337/11 Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувши справу

за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1075 грн. 26 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. №77/08 від 05.01.2011р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач –Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось із позовом до відповідача –Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1632 грн. 33 коп. з них: 746 грн.65 коп. заборгованості; 767 грн. 65 коп. пені; 32 грн. 30 коп. –3% річних; 106 грн. 73 коп. інфляційних втрат.

В судове засідання 05.09.2011р. позивач подав заяву про зменшення суми позовних вимог, що не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та просить стягнути з відповідача 1075 грн. 26 коп., з них: 489 грн. 52 коп. основного боргу, 489 грн. 52 коп. пені; 21 грн. 37 коп. –3% річних; 74 грн. 85 коп. інфляційних втрат. Вказана заява судом прийнята.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на договір № 1-120 від 01.10.2007р. про розрахунки за тепловіддачу від транзитних стояків центральної системи опалення, рахунки № 363 від 13.03.2008р., № 110 від 17.04.2008р., № 144 від 28.10.2008р., № 102 від 12.11.2008р., № 200 від 15.12.2008р., № 33 від 14.01.2009р., № 872 від 13.02.2009р., № 115 від 13.03.2009р., № 58 від 16.04.2009р., № 382 від 23.10.2009р., № 386 від 20.011.2009р., № 132 від 14.12.2009р., № 133 від 14.01.2010р., № 440 від 15.02.2010р., № 127 від 11.03.2010р., № 73 від 12.04.2010р., № 1164 від 25.10.2010р., № 138 від 12.11.2010р., № 140 від 13.12.2010р., № 124 від 13.01.2011р., № 125 від 14.02.2011р., № 261 від 12.03.2011р.№ 84 від 20.04.2011р.

Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення 489 грн. 52 коп. пені; 21 грн. 37 коп. –3% річних; 74 грн. 85 коп. інфляційних втрат. Провадження у справі на суму 489 грн. 52 коп. (основної заборгованості) просив припинити у зв’язку із її погашенням відповідачем.

Відповідач в судове засідання не з'явився, водночас, через канцелярію суду 02.09.2011р. подав клопотання про припинення провадження у справі та зменшення розміру нарахованої пені у зв’язку із погашенням основної заборгованості в повному обсязі. На підтвердження даного факту долучив квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1154 від 02.09.2011р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

1 жовтня 2007 року між Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" (Теплопостачальною організацією) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем) було укладено договір №1-120 про розрахунки за тепловіддачу від транзитних стояків центральної системи опалення.

Відповідно до умов вказаного договору Споживач зобов’язався відшкодовувати втрати тепла у приміщенні по вул.. Винниченка, 4/49, загальною площею 46,8м 2 та у цокольному приміщенні по вул. Винниченка, 4, загальною площею 58,1м 2 від ізольованих стояків системи центрального опалення будинку. Щомісячний розмір відшкодування визначається за формулою, наведеною в п.2 договору № 1-120 від 01.10.2007р., становить 17 грн. 78 коп. та має бути проведений споживачем до першого числа місяця, наступного за розрахунковим. Вказаний розмір відшкодування може коректуватись в разі зміни тарифу на послуги.

Проте, відповідач взяті на себе, згідно угоди, зобов’язання в частині проведення розрахунків за тепловіддачу від транзитних стояків центральної системи опалення (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив, в зв’язку з чим у останнього, станом на 08.07.2011р., виникла заборгованість, в сумі 489 грн. 52 коп. Даний факт стверджується рахунками № 127 від 11.03.2010р., № 73 від 12.04.2010р., № 1164 від 25.10.2010р., № 138 від 12.11.2010р., № 140 від 13.12.2010р., № 124 від 13.01.2011р., № 125 від 14.02.2011р., № 261 від 12.03.2011р.№ 84 від 20.04.2011р.

Позивач, в судовому засіданні, у зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу в сумі 489 грн. 52 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1154 від 02.09.2011р., подав клопотання про припинення в цій частині провадження у справі.

Відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з наведеного, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 489 грн. 52 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Водночас, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позивачем правомірно нараховано за період березень 2010р. –березень 2011р. 3 % річних в сумі 21 грн. 37 коп. та інфляційних втрат за цей же період в сумі 74 грн. 85 коп.

Також, відповідачу, на підставі п. 4 договору №1-120 від 01.10.2007р., ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України, Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” за прострочку здійснення належних розрахунків по проведенню розрахунків за тепловіддачу від транзитних стояків центральної системи опалення нараховано пеню за період прострочки платежів яка склала 489 грн. 52 коп.

Разом з тим, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, беручи до уваги повне виконання зобов’язання в частині оплати основного боргу, вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені, який підлягає до стягнення та стягнути його в розмірі 97 грн. 90 коп., що становить 20% від нарахованої позивачем суми.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу. Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона зобов’язується надавати другій стороні енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 194 грн.12 коп., з них: 97 грн. 90 коп. пені, 21 грн. 37 коп. –3% річних, 74 грн. 85 коп. інфляційних втрат.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі на підставі ст. 44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити частково в сумі 194 грн.12 коп.

2.Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (м. Луцьк, вул. Гулака –Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925, р/р 260081171 у Волинській філії ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 303741) 97 грн. 90 коп. пені, 21 грн. 37 коп. –3% річних, 74 грн. 85 коп. інфляційних втрат та 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення пені на суму 391 грн. 62 коп. - відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 789 грн. 52 коп. припинити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя                                                   В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

09.09.11