Рішення № 18160744, 05.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 вересня 2011 р. Справа 12/43-08

за позовом:

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Бершадь, Вінницька область

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Бершадь, Вінницька область

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Бершадь, Вінницька область

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 м. Бершадь, Вінницька область

до:

1) Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ м. Бершадь, Вінницька область

2) Бершадського районного споживчого товариства, м. Бершадь, Вінницька область ОСОБА_5

про стягнення відповідно 211810,35 грн., 138483 грн., 597324 грн. та 426596,49 грн. збитків спричинених пожежею

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.

Представники :

позивача 1: ОСОБА_1 - паспорт серія АА НОМЕР_5 від 06.06.1997 року.

позивача 2: не з'явилась.

позивача 3: ОСОБА_3 - паспорт серія АА НОМЕР_6 від 12.04.1997 року.

позивача 4: ОСОБА_6 - представник, довіреність б/н від 19.09.2010 року, паспорт серія АВ НОМЕР_7 від 17.09.2001 року.

представник позивачів 1,2,3,4: ОСОБА_7 - адвокат, довіреність б/н від 19.09.2010 року, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_10 видане 16.12.1998 року.

відповідача 1: ОСОБА_8 - паспорт серія АА НОМЕР_8 виданий 18.03.1998 року.

відповідача 1: ОСОБА_5 - юрисконсульт, довіреність 17 від 01.07.2011 року, посвідчення серія ВП № НОМЕР_9 видане 29.11.2006 року.

відповідача 2: ОСОБА_5 - юрисконсульт, довіреність б/н від 13.01.2011 року, посвідчення серія ВП № НОМЕР_9 видане 29.11.2006 року.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судової колегії у складі: головуючого судді Кожухар М.С. та суддів Балтака О.О., Мельника П.А. господарського суду Вінницької області перебувала справа № 12/43-08 (об'єднана в одну справу із справ № 12/43-08, 12/44-08, 15/9-08, 15/12-08 відповідно до ухвали від 29.05.2008 року) про стягнення збитків, спричинених внаслідок пожежі, що складаються з вартості знищених товарів на орендованих торгівельних площах та суми безвідсоткової позики на облаштування торгових місць, відповідно, на користь ОСОБА_1 - 195182,55 грн. збитків та 15794 грн. позики, ОСОБА_2 - 127320,66 грн. збитків та 11077 грн. позики, ОСОБА_3- 574915,26 грн. збитків та 20124 грн. позики, ОСОБА_4 - 406501,71 грн. збитків та 18098 грн. позики.

Ухвалою суду від 13.05.2010 року провадження у справі № 12/43-08 зупинено, призначено судову почеркознавчу експертизу.

Враховуючи, що Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 року суддю господарського суду Вінницької області Кожухар М.С. обрано на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Вінницької області від 08.12.2010 року справу № 12/43-08 передано для подальшого розгляду судді Банасько О.О..

Ухвалою суду від 10.12.2010 року суддею Банасько О.О. прийнято справу № 12/43-08 до свого провадження. Одночасно зобов'язано сторони повідомити суд про оплату рахунку на судову експертизу згідно ухвали суду від 13.05.2010 року по справі № 12/43-08, надавши через канцелярію суду копію квитанції або платіжного доручення.

Судом неодноразово надсилались листи щодо оплати послуг експертизи та стану проведення експертизи.

14.06.2011 року до господарського суду від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок комплексної судово-почеркознавчої № 21/1808 від 06.06.2011 року.

Ухвалою суду від 20.06.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.06.2011 року.

29.06.2011 року до господарського суду Вінницької області від відповідача 1, 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з присутністю його представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 30.06.2011 року розгляд справи відкладено до 14.07.2011 року.

14.07.2011 року через канцелярію суду ОСОБА_3 подано заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з перебування представника на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.07.2011 року в зв'язку з неявкою представника позивачів 1, 2, 3, 4 (подане клопотання) розгляд справи відкладено до 25.07.2011 року.

25.07.2011 року до господарського суду Вінницької області від представника відповідача 2 надійшло заперечення на позов в якому останній просить в позові відмовити посилаючись на недоведеність вини Бершадського РСТ у пожежі яка відбулася 05.01.2008 року.

25.07.2011 року позивачі та представник позивачів 1, 2, 3, 4 повторно в судове засідання не з'явились, документів витребуваних судом не надали.

В судовому засіданні представником відповідача 1, 2 подано клопотання в якому останній просить суд продовжити термін розгляду справи передбаченого ч.3 ст.69 ГПК України на 15 днів.

Ухвалою від 25.07.2011 року розгляд справи було відкладено до 05.09.2011 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.12.2006 року та 01.02.2007 року між позивачем 1 та відповідачем 1 - підприємством "Універмаг" було укладено договори оренди № 1 та № 19, відповідно до якого позивачу 1 в приміщенні магазину "Меркурій" розташованого по вул.Червоноармійській, 4, м.Бершадь було надано в оренду торгівельну площу загальною площею 53,5 кв.м. та 27,6 кв.м. відповідно для реалізації промислових товарів.

Відповідно до п. 5.1 договорів, термін їх дії був визначений до 31.12.2009 року.

Також, згідно із додатком до договору оренди № 1, позивач 1 зобов'язувався надати відповідачеві-1 безвідсоткову позику на фінансування капітального ремонту у сумі 9301,00 грн., а згідно додатку № 1 до договору оренди № 19 в сумі 6493,00 грн.. В свою чергу, відповідач 1 - підприємство "Універмаг", зобов'язався повернути позику у розмірі 50% щомісячної орендної плати до повного погашення позики (а.с.13-18, т.1).

28.02.2007 року між позивачем 2 та відповідачем 1 - підприємством "Універмаг" було укладено договір оренди № 18, відповідно до якого позивачу 2 в приміщенні магазину "Меркурій" розташованого по вул.Червоноармійській, 4, м.Бершадь було надано в оренду торгівельну площу загальною площею 38,6 кв.м. для реалізації промислових товарів.

Відповідно до п. 5.1 договору, термін його дії був визначений до 31.12.2009 року.

Також, згідно із додатком до договору оренди № 18, позивач 2 зобов'язувався надати відповідачеві-1 безвідсоткову позику на фінансування капітального ремонту у сумі 11077,00 грн.. В свою чергу, відповідач 1 - підприємство "Універмаг", зобов'язався повернути позику у розмірі 50% щомісячної орендної плати до повного погашення позики (а.с.14-16, т.3).

29.12.2006 року та 28.02.2007 року між позивачем 3 та відповідачем 1 - підприємством "Універмаг" було укладено договори оренди № 6 та № 26, відповідно до якого позивачу 3 в приміщенні магазину "Меркурій" розташованого по вул.Червоноармійській, 4, м.Бершадь було надано в оренду торгівельну площу загальною площею 54,0 кв.м. та 26,5 кв.м. відповідно для реалізації промислових товарів.

Відповідно до п. 5.1 договорів, термін їх дії був визначений до 31.12.2009 року.

Також, згідно із додатком до договору оренди № 6, позивач 3 зобов'язувався надати відповідачеві-1 безвідсоткову позику на фінансування капітального ремонту у сумі 9857,00 грн., а згідно додатку до договору оренди № 26 в сумі 10267,00 грн.. В свою чергу, відповідач 1 - підприємство "Універмаг", зобов'язався повернути позику у розмірі 50% щомісячної орендної плати до повного погашення позики (а.с.14-19, т.4).

28.02.2007 року між позивачем 4 та відповідачем 1 - підприємством "Універмаг" було укладено договори оренди № 21 та № 28, відповідно до якого позивачу 4 в приміщенні магазину "Меркурій" розташованого по вул.Червоноармійській, 4, м.Бершадь було надано в оренду торгівельну площу загальною площею 55,2 кв.м. та 53,1 кв.м. відповідно для реалізації промислових товарів.

Відповідно до п. 5.1 договорів, термін їх дії був визначений до 31.12.2009 року.

Також, згідно із додатком до договору оренди № 21, позивач 4 зобов'язувався надати відповідачеві-1 безвідсоткову позику на фінансування капітального ремонту у сумі 8899,00 грн., а згідно додатку до договору оренди № 28 в сумі 9199,00 грн.. В свою чергу, відповідач 1 - підприємство "Універмаг", зобов'язався повернути позику у розмірі 50% щомісячної орендної плати до повного погашення позики (а.с.15-20, т.5).

Як вбачається із матеріалів справи 05.01.2008 року в приміщенні торгівельного залу будівлі універмагу "Меркурій" по вул.Червоноармійській, 4 в м.Бершадь виникла пожежа внаслідок якої були знищені промислові товари позивачів, які на період пожежі знаходились на орендованих ними по договорам оренди торгівельних площах у вказаному універмазі, а також саме приміщення.

29.02.2008 року дізнавачем СНПД Бершадського РВ ГУ МНС України у Вінницькій області, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Дем'янченком О.О. була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом пожежі в торгівельних залах будівлі універмагу "Меркурій".

Згідно із даною постановою, пожежа в торгівельному відділі першого поверху універмагу "Меркурій" виникла: "Внаслідок аварійної роботи електричної мережі, яка сталася через комутаційні перенапруження та/або комутаційні перемикання, що призвели до втрати ізоляцією діелектричних здібностей, її пробою, виникненню короткого замикання, утворення великої кількості розжарених часток розплавленого металу та запалення згораємих матеріалів, речей, предметів в межах контакту".

В вищезазначеній Постанові про відмову в порушенні кримінальної справи також вказано, що при огляді торгівельних залів будівлі універмагу "Меркурій" після гасіння пожежі було встановлено: електропроводка виконана в просторі між залізобетонним перекриттям та підвісною стелею з грубим порушенням "Правил устаткування електрообладнання" (ПУЕ) та ДНАОП 0.00-3.2-01. Відсутні пожежні шафи з пожежними рукавами та стволами. Автоматична пожежна сигналізація, яка згідно з будівельною документацією монтувалася в 1984 році, фактично відсутня."

Із позовних заяв та поданих позивачами додаткових пояснень до них вбачається, що останні обґрунтовують свої вимоги наступним.

На протязі 2007 року позивачами регулярно, щомісячно сплачувалась орендна плата за договорами оренди, а також повністю сплачувалась вартість послуг охорони та вартість спожитої електроенергії.

Станом на 01.01.2008 року будь-яких заборгованостей по орендним платежам у позивачів перед відповідачем-1 - не було, а надана позивачами відповідачу -1 безвідсоткова позика на капітальний ремонт повернута не була.

Як зазначають позивачі, збитки завдані пожежею складаються із вартості товару належного йому, який на момент пожежі знаходився на орендованих торговельних площах.

З врахуванням поданих позивачами заяв про зміну предмету позову та позовних вимог сума заявлених до стягнення збитків становить відповідно: ОСОБА_1 - 195182,55 грн. збитків та 15794 грн. позики, ОСОБА_2 - 127320,66 грн. збитків та 11077 грн. позики, ОСОБА_3- 574915,26 грн. збитків та 20124 грн. позики, ОСОБА_4 - 406501,71 грн. збитків та 18098 грн. позики.

В підтвердження розміру заподіяних збитків позивачі посилаються на ряд доказів, серед яких наступні: акти ревізії (інвентаризації), видаткові накладні на отримання товару, звіти СПДФО-платника єдиного податку тощо.

В якості нормативної підстави позовних вимог позивачі зазначають ч.2 ст.767, ч.2 ст.776, ч.3 ст.778, ч.2 ст.780 ЦК України, ст.224 ГК України, ч.2 ст.2, ст.36 ЗУ "Про пожежну безпеку", п.2.4 "Правил пожежної безпеки в України", які затверджені наказом МНС України 19.10.2004 року № 126 та зареєстровані в Мінюсті України 04.11.2004 року за № 1480/10009, абзац 2 пункту 1.2, розділ 2.1 "Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації" (затверджений наказом МНС від 22 серпня 2005 року №161, зареєстрований в Мінюсті України 5 вересня 2005 року №990/11270), Порядок обліку пожеж та їх наслідків (затверджений постановою КМУ від 26 грудня 2003 року №2030),

Відповідачі у відзивах на позови та письмових запереченнях позовні вимоги визнавали частково, а саме, відповідач 1 - підприємство "Універмаг" - в частині, що стосується безвідсоткової позики щодо ОСОБА_1 - 4406,50 грн., ОСОБА_2 - 5860,00 грн. позики, ОСОБА_3- 15241,00 грн. позики, ОСОБА_4 - 5102,00 грн. позики.

Свої заперечення відповідачі обґрунтовують наступним:

- 16.01.2008 року дізнавач Бершадського РВ ГУ МВС України у Вінницькій області відмовив в порушенні кримінальної справи відносно пожежі, яка відбулася в універмазі 05.01.2008 року.

- Позовна заява позивачів ґрунтується на акті ревізії, який складений особою, яка не несе ніякої відповідальності за достовірні дані акту ревізії. Акти ревізії складені 26-30.12.2007 року. Якщо позивачам були заподіяні збитки на названу суму то вони безперечно подали б такий акт ревізії дізнавачу і звернулись до дізнавача з відповідною заявою. Позивачі не надали такого акту, оскільки його не було в наявності, а тому не звернулись із заявою до дізнавача.

- акт про пожежу складено односторонньо без участі відповідачів. Згідно п.7 порядку обліку пожеж та їх наслідків затвердженого ПКМУ №2030 від 26.12.2003 року встановлено що документом який засвідчує дані пожежі є акт що підписується комісією до складу якої входить не менш, як три особи: представник органу державного пожежного нагляду, представник адміністрації об'єкта та потерпілі.

Проте представник власника об'єкта не був залучений до участі у складанні акту про пожежу, названий акт не підписаний директором магазину ОСОБА_8, а тому такий акт є односторонній і немає ніякої юридичної сили.

- Бершадське РСТ так і підприємство "Універмаг" є окремими юридичними особами. Бершадське РСТ не укладало договору оренди з позивачкою, а тому необґрунтовано заявлено до нього позов.

- Бершадське РСТ 30.06.2003 року передало основні засоби підприємству універмаг в оперативне управління.

Також відповідачі в запереченнях на позовні вимоги вказують на відсутність своєї вини в заподіянні шкоди позивачам.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із аналізу обставин справи на яких ґрунтується позовна вимога про стягнення з відповідачів збитків та норм матеріального права суд приходить до висновку, що позивачами обрано спосіб захисту, який полягає у відшкодуванні відповідачами заподіяної йому пожежею шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( від 01.04.19994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 року № 04-5/239) вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".

Згідно ч.2 ст.780 ЦК України шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Тобто, закон допускає покладення на наймодавця відповідальності за шкоду, завдану у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, за наявності таких умов:

а) завдання шкоди відбулося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі (спеціальні правила експлуатації, особливості техніки безпеки, недоліки речі тощо);

б) про такі особливості та недоліки речі знав наймодавець, але він не попередив про це наймача (ч. 2 ст. 767 ЦК України);

в) про такі особливості та недоліки речі наймач не знав та не міг знати (тобто ці особливості та недоліки не є явними, тобто такими, які наймач може виявити самостійно).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обовязку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд наголошує на тому, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку суду, в порушення вищезазначених норм позивачами не доведено елементи складу правопорушення.

Так, позивачами на надано достовірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували факт наявності належного саме їм майна на суму - ОСОБА_1 - 195182,55 грн., ОСОБА_2 - 127320,66 грн., ОСОБА_3- 574915,26 грн., ОСОБА_4 - 406501,71 грн. в місці, де відбулася пожежа на момент її виникнення 05.01.2008 року і що саме на вказану суму знищено пожежею майно.

Як вбачається із письмових пояснень позивачів розмір збитків визначався останнім за наступним алгоритмом: від вартості майна, яке зафіксовано в акті ревізії (інвентаризації) (додано вартість майна отриманого за видатковими накладними після його проведення у разі такого) віднято суму середньоденної виручки за робочі дні із 28.12.2007 року по 05.01.2008 року, яка вирахувана обсягом виручки за 4 квартал поділеної на кількість робочих днів.

Однак, вказані доводи позивачів та наведені ними розрахунки не є аргументованим, оскільки базуються на припущеннях останніх.

Суд зазначає, що оперування показником середньоденної виручки не є переконливим, оскільки вказане є суб'єктивною оцінкою позивачів щодо отримання виручки від реалізації товару, а остання не підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, якими могли б слугувати первинні бухгалтерські документи тощо.

Наведене дає підстави для обґрунтованих припущень щодо реалізації майна до пожежі на значно більшу суму ніж вказали позивачі.

Таким чином, відсутні обґрунтовані дані щодо наявності товару на день пожежі, його кількості, асортименту, ціни, вартості, який знищено, та зазначених вище даних щодо уцілілого товару, який підлягав би реалізації.

В доповнення до вказаного суд зазначає, що оцінка майна, пошкодженого внаслідок пожежі, спеціалістами не проведена. Для визначення суми збитків позивачем не були залучені представники Бюро товарних експертиз, Торгово-промислової палати та відповідачів.

За відсутності акту (складеного компетентними представниками, у т.ч. відповідачів), в якому був би зазначений перелік майна, що знаходилось в місці, де відбувалась пожежа, та доказів, що саме це майно належить на праві власності позивачу, неможливо визначити розмір збитків.

Акти про пожежу, які містяться в матеріалах справи, не розцінюються судом як належні докази, які б підтверджували розмір збитків, оскільки складені за відсутності представників відповідачів та компетентних представників згаданих вище організацій.

Винесення 03.03.2008 року державним інспектором СНПД Бершадського РВ ГУ МНС України у Вінницькій області, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Дем'янченком О.О. постанов №№ 66,67 про накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу на голову правління Бершадського райспоживтовариства Слісарчука М.П. та директора Підприємства "Універмаг" ОСОБА_8 за порушення вимог пожежної безпеки, встановлених "Правилами пожежної безпеки в Україні", а саме: за неукомплектування приміщення універмагу первинними засобами пожежегасіння та використання в електролічильниках некаліброваних плавких вставок, не свідчить про наявність в даному випадку доведеності позивачем складу цивільного правопорушення в діях відповідачів, оскільки останні (постанови) були винесені після факту пожежі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідачів збитків, спричинених пожежею, а саме відносно ОСОБА_1 - 195182,55 грн. збитків, ОСОБА_2 - 127320,66 грн. збитків, ОСОБА_3- 574915,26 грн. збитків, ОСОБА_4 - 406501,71 грн. збитків, оскільки розмір останніх не доведено позивачем достовірними та переконливими доказами.

Відносно вимоги позивачів про стягнення з відповідача 1 (підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ) суми безвідсоткової позики згідно Додатку до Договорів оренди суд дійшов наступних висновків.

За Додатками до договорів оренди позивачі надали Підприємству "Універмаг" безпроцентну позику, а саме ОСОБА_1 - 15794 грн. позики, ОСОБА_2 - 11071 грн. позики, ОСОБА_3- 20124 грн. позики, ОСОБА_4 - 8098 грн. позики, що стверджується довідками Підприємства "Універмаг" № 91 від 17.04.2008 року, № 90 від 17.04.2008 року, № 100 від 24.04.2008 року, № 101 від 24.04.2008 року, № 68 від 02.04.2008 року, № 63 від 02.04.2008 року, № 62 від 02.04.2008 року (а.с.81, 92, т.6, а.с.51, 62, 152, т.7, а.с.49, 62, т.8) та не заперечується сторонами.

За твердженням відповідача 1 вказана позика частково повернута позивачам, а залишок неповернутої позики складає: ОСОБА_1 - 4406,50 грн., ОСОБА_2 - 5860,00 грн., ОСОБА_3- 15241,00 грн., ОСОБА_4 - 5102,00 грн..

На підтвердження проведення розрахунків за договором позики відповідачем 1 надано видаткові касові ордери, з належністю підписів на ряді яких не погодились позивачі в зв'язку з чим судом було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта від 14.10.2010 року № 1808 підписи: від імені ОСОБА_1 в видаткових касових ордерах № 12 від 05.01.2007 року, № 234 від 05.04.2007 року, № 317 від 04.05.2007 року, № 244 від 05.04.2007 року, № 326 від 04.05.2007 року виконані однією особою, але не ОСОБА_1; від імені ОСОБА_3 в видатковому касовому ордері № 67 від 06.02.2007 року виконаний не самою ОСОБА_3, а іншою особою із ретельним наслідуванням якомусь її підпису, а у видаткових касових ордерах № 249 від 05.04.2007 року, № 678 від 05.09.2007 року, № 764 від 05.10.2007 року, № 869 від 06.11.2007 року, № 964 від 05.12.2007 року, № 235 від 05.04.2007 року, № 664 від 05.09.2007 року, № 751 від 05.10.2007 року, № 856 від 06.11.2007 року, № 951 від 05.12.2007 року, № 580 від 06.08.2007 року, № 566 від 06.08.2007 року виконані не самою ОСОБА_3; від імені ОСОБА_2 в видаткових касових ордерах 243 від 05.04.2007 року, № 956 від 05.12.2007 року, № 156 від 06.03.2007 року виконані не самою ОСОБА_2; від імені ОСОБА_4 в видаткових касових ордерах № 864 від 06.11.2007 року, № 871 від 06.11.2007 року, № 766 від 03.10.2007 року, № 680 від 05.09.2007 року, № 673 від 05.09.2007 року, № 759 від 05.10.2007 року виконані не самою ОСОБА_4 (а.с.145-150, т.15).

З врахуванням висновків експертизи залишок неповернутої позики складає - ОСОБА_1 - 7692,50 грн., ОСОБА_2 - 7597,00 грн., ОСОБА_3- 16845,00 грн., ОСОБА_4 - 10005,50 грн..

Розглядаючи вказану вимогу колегія суд приймає до уваги наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склались між сторонами та характер взятих ними зобов'язань за додатком до договору № 20, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору позики, регулювання яких здійснюється в параграфі 1 "Позика" глави 71 "ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД", ст.ст.1046-1053 ЦК України.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч.2 названої статті якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт заявлення вимоги позивачами відносно дострокового повернення позики, а також відповіді на нього із частковим визнанням останньої відповідачем 1.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про повернення безвідсоткової позики з врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача 1 пропорційно розміру задоволеної відносно нього позовної вимоги відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Крім того судом взято до уваги на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

При цьому суд з огляду на зміст позовної заяви та поданих 22.07.2008 року позивачами заяв дійшов висновку, що останні за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином розподіл судових витрат здійснюється виходячи з того, що нова ціна позову складає - ОСОБА_1 - 210976,55 грн., ОСОБА_2 - 138397,66 грн., ОСОБА_3- 595039,26 грн., ОСОБА_4 - 4242599,71 грн..

При прийнятті рішення суд також дійшов висновку про необхідність скасування заходів до забезпечення позову вжитих згідно ухвал суду від 06.05.2008 року (справа № 12/43-08, № 12/44-08), 07.05.2008 року (справа № 15/9-08), 08.05.2008 року (справа № 15/12-08).

05.09.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ, вул. Радянська ,18, м. Бершадь, Вінницька область, 24400 (код ЄДРПОУ 01741218) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Вінницька область, 24400 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 7692 грн. 50 коп. - боргу за позикою, 76 грн. 93 коп. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 08 грн. 60 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 195182 грн. 55 коп. збитків та 8101 грн. 50 коп. позики Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовити.

4. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

5. Стягнути з Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ, вул. Радянська ,18, м. Бершадь, Вінницька область, 24400 (код ЄДРПОУ 01741218) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, Вінницька область, 24400 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) - 7597 грн. 00 коп. - боргу за позикою, 75 грн. 97 коп. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 12 грн. 96 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В стягненні 127320 грн. 66 коп. збитків та 3480 грн. 00 коп. позики Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовити.

7. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

8. Стягнути з Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ, вул. Радянська ,18, м. Бершадь, Вінницька область, 24400 (код ЄДРПОУ 01741218) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3, Вінницька область, 24400 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) - 16845 грн. 00 коп. - боргу за позикою, 168 грн. 45 коп. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 06 грн. 68 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. В стягненні 574915 грн. 00 коп. збитків та 3279 грн. 00 коп. позики Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відмовити.

10. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

11. Стягнути з Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ, вул. Радянська ,18, м. Бершадь, Вінницька область, 24400 (код ЄДРПОУ 01741218) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_4, Вінницька область, 24400 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) - 10005 грн. 50 коп. - боргу за позикою, 100 грн. 06 коп. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 05 грн. 56 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12. В стягненні 406501 грн. 71 коп. збитків та 8092 грн. 50 коп. позики Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовити.

13. Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалами суду від 06.05.2008 року (справи № 12/43-08, № 12/44-08), від 07.05.2008 року (справа № 15/9-08) та від 08.05.2008 року (справа № 15/12-08) у вигляді накладення арешту на грошові кошти у сумі 211810 грн. 35 коп., 138483 грн. 00 коп., 597324 грн. 00 коп., 426596 грн. 49 коп. відповідно, які знаходяться на розрахункових рахунках Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ (вул.Радянська, 18, м.Бершадь, Вінницької області, 24400, код ЄДРПОУ 01741218) та Бершадського районного споживчого товариства (вул.Радянська, 17, м.Бершадь, Вінницької області, 24400, код ЄДРПОУ 01741129).

14. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

15. Копію рішення надіслати відділу ДВС Бершадського РУЮ - рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 вересня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відділ ДВС Бершадського РУЮ - вул.Радянська, 8, м.Бершадь, Вінницька область, 24400.