Рішення № 18160650, 06.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 вересня 2011 р. Справа 11/84/2011/5003

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

«ТЕТРА ПАК» м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»м. Вінниця

про стягнення 51 803,58 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н. від 26.07.2011р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»заборгованості за договором оренди оперативної оренди від 03.10.2007 р. № 51-07-74 OD в розмірі 51803,58 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору оперативної оренди № 51-07-74 OD від 03.10.2007 р., відповідач прийняв в оперативне орендне користування обладнання, визначене в додатку № 1 до договору. Пунктом 5.1. договору передбачено, що за використання обладнання, орендар, починаючи з місяця підписання договору виплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 8584 грн., включаючи ПДВ, в місяць. Відповідно до п. 5.7. договору орендар повинен здійснювати переказ платежів орендної плати протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунків орендодавцем, але не пізніше 5 банківських днів з початку місяця, наступного за розрахунковим. В порушення взятих на себе зобовязань відповідач за період з січня по квітень 2010 не провів розрахунків по орендній платі на суму 51803,58 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 18.08.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 20970779. До того ж суд зважає, що у відповідача було достатньо часу для реалізації свого права та захист прав та інтересів, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана останнім 25.08.2011р.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

03 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Тетра ПАК»(позивач, за договором Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут»(відповідач, за договором Орендар) укладено договір оперативної оренди № 51-07-74OD.

Предметом договору оперативної оренди є надання обладнання Орендарю в оперативне орендне користування і для комерційної експлуатації протягом строку оренди (пункт 3.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору Орендар використовуватиме і належним чином експлуатуватиме обладнання протягом строку оренди від дати підписання Акта введення обладнання в експлуатацію.

При доставці обладнання сторони повинні скласти акт приймання, що наведений в додатку 2 до договору (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 13.1 договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2007р., якщо інше не встановлено письмовою угодою сторін. Даний договір вважається автоматично продовженим на один рік у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити договір. Дане повідомлення повинно бути відправлено не менше, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення терміну оренди.

Відповідно до п. 5.1. договору сторони передбачили, що за використання обладнання, Орендар, починаючи з місяця підписання договору виплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 8584 грн., включаючи ПДВ., в місяць. Пункт 5.2. договору передбачає, що орендна плата підлягає зміні у разі збільшення курсу євро за наступною формулою Со=Сі (Ко/Кп), де Со - орендна плата, яка підлягає оплаті Орендарем на дату платежу, Сі - орендна плата відповідно до п. 5.1. цього договору, Ко - офіційний курс гривні до Євро на момент оплати, Кп - офіційний курс гривні до Євро на дату даного договору. В такому випадку Орендодавець виставляє додатковий рахунок (кредит ноту) на різницю, спричинену зміною курсу обміну гривні на євро. У випадку встановлення додаткового рахунку - такий рахунок має бути сплачений Орендодавцем протягом 5 робочих днів з дати його виставлення. (п. 5.3. договору).

Згідно п. 5.4. сторони погодили, що виставлення Орендодавцем додаткових рахунків (кредит-нот) є підтвердженням зміни орендної плати та також є підставою для зміни заборгованості та фіксує суму зміни такої заборгованості. Якщо протягом 3 робочих днів дана сума, згідно рахунку (кредит ноти) не буде письмово оскаржена, тоді заборгованість вважається узгодженою.

В п. 5.6. договору зазначено, що Орендодавець виставлятиме орендарю рахунки-фактури на сплату орендної плати на щомісячній основі. Орендна плата нараховується щомісячно згідно акта виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.7. договору Орендар повинен здійснювати переказ платежів орендної плати протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунків Орендодавцем, але не пізніше 5 банківських днів з початку місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу в оперативне орендне користування обладнання, визначене в додатку № 1 до договору: TCAP49, серійний номер НОМЕР_1, відповідно до акту приймання цього обладнання.

Як свідчать матеріали справи відповідачем виконувались зобовязання за договором не належним чином, в результаті чого з останнього за рішенням господарського суду Вінницької області від 09.04.2010р. у справі № 9/40-10 стягнуто 133044,12 грн. боргу по орендній платі за період з березня 2009 року по січень 2010 року.

У 2010 році відповідач продовжував не сплачувати орендну плату. Позивач, як наймодавець, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України та ст. 11 договору, листом від 28.05.2010 р. за № 52 повідомив відповідача про відмову від договору, який є розірваним з моменту одержання відповідачем даного повідомлення - 30 травня 2010 року.

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 07.09.2010р. по справі 14/86-10 відповідач повернув обладнання позивачу, про що 07.09.2010р. між сторонами підписано акт повернення.

Згідно пункту 13.1. договір діє до його припинення, тобто до 30 травня 2010 року.

Як встановлено судом відповідач в період з 01 січня по 30 квітня 2010 року не сплачував орендної плати. Окрім того, відмовився підписати акти виконаних робіт за користування обладнанням в квітні 2010 року.

05.07.2011р. позивач направив відповідачу лист за № 110 з пропозицією про підписання акту виконаних робіт за квітень 2010 року.

Даний лист відповідач, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 12.07.2011р., проте залишив без відповіді та задоволення.

Всього за період з 01 січня по 30 квітня 2011 року позивачем виставлено рахунки-фактури на суму 51 803,58 грн., які відповідачем не сплачені.

Наведене стверджується:

договором оперативної оренди за № 51-07-74 OD від 03.10.2007р. з додатками;

копіями рішень у справах № 9/40-10 та 14/86-10;

рахунками-фактури № 1830020707 від 29.01.2010р., № 1830021078 від 26.02.2010р., № 1830021579 від 31.03.2010р, № 1830021960 від 30.04.2010р.;

актами виконаних робіт № 1830020707 від 29.01.2010р., № 1830021078 від 26.02.2010р., № 1830021579 від 31.03.2010р., № 1830021960 від 30.04.2010р.;

розрахунком ціни позову та ін.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До договору оперативної оренди № 51-07-73OD від 03.10.2007р. застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором оперативної оренди № 51-07-74OD від 03.10.2007р. підлягають задоволенню в сумі 51803,58 грн..

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»(код 30807701, вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Тетра ПАК»(код 20016121, вул. Межигірська, 82, м. Київ) 51803 (пятдесят одну тисячу вісімсот три) грн. 58 коп. заборгованості по орендній платі; 518 (пятсот вісімнадцять) грн. 04 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 09.09.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45)

<Дата >