Ухвала суду № 18159015, 22.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-293/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників:

позивача Нормберг Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007

у справі № 2-4/578-2006А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»

до Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007, позов ВАТ «Керченський металургійний комбінат»задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Керченської МДПІ від 25.03.2005 №0001082301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1764014,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

У справі проведено заміну позивача Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат»у зв’язку із зміною назви.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку обґрунтованості заявленої до відшкодування із бюджету суми податку на додану вартість за грудень 2004 року, за результатами якої складено акт №82/23-4/00191493 від 23.03.2005.

За висновками акта перевірки позивачем порушено приписи п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкового зобов’язання з ПДВ на 5311886 грн. та зниження суми податкового кредиту на 3547872 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2005 №0001082301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 1764014 грн.

Як передбачено пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону України №349-ІУ від 24.12.2002) платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

При цьому, згідно пп.12.1.2 п.12.1 цієї статті платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Платник податку –покупець, згідно з пп. 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції Закону України від 16.01.2003 №469-IV) у разі, коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.

Правила, визначені цим пунктом, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підставі договорів поставки від 29.07.2004 №2252/Л та від 19.08.2004 №2255/Л протягом серпня 2004 року поставлено ТОВ «Нові системи і технології»товар (труби, феросплави, бури) загальною вартістю 32121316,57 грн., у т.ч. ПДВ –5353552,77 грн., а тому згідно пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно віднесено до складу валового доходу вартість реалізованих товарів та відповідно до вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформовано податкові зобов’язання з податку на додану вартість за даними операціями.

Оплата, за умовами вищезазначених договорів, передбачалась протягом 30 календарних днів з дати поставки та надання продавцем рахунків, копій залізничних накладних, актів прийому-передачі, податкових накладних. Фактично ТОВ «Нові системи і технології» оплата була проведена частково у сумі 250000 грн., у зв’язку з чим позивач 21.12.2004 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу. Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.02.2005 з ТОВ «Нові системи і технології»стягнуто на користь позивача 21101975,96 грн. за договором №2252/Л та 10769340,61 грн. за договором №2255/Л.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача правових підстав для збільшення у грудні 2004 року розміру валових витрат та зменшення суми податкових зобов’язань з ПДВ на суму надмірно нарахованого податку в розмірі 5311886,09 грн.

Крім того, за договором №79/1 від 27.07.2004 позивачем придбано у ТОВ «МаБі»металопродукцію на загальну суму 28541984,58 грн., у т.ч. ПДВ 4756997,43 грн., оплата якого позивачем фактично проведена не була. 16.08.2004 Господарським судом АРК було порушено провадження у справі №2-11/11899-04 про банкрутство ВАТ «Керченський металургійний комбінат», станом на цю дату заборгованість позивача перед ТОВ «МаБі»складала 19543102,81 грн., ухвалою суду від 18.11.2004 визнано грошові вимоги ТОВ «МаБі»до позивача на цю суму.

Таким чином, виходячи з вимог пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач у грудні 2004 року набув право збільшити валові доходи на визнану рішенням суду суму заборгованості перед ТОВ «МаБі», та на перерахунок податку на додану вартість у зв’язку із зміною бази оподаткування, шляхом збільшення суми податкових зобов’язань з ПДВ.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, за приписами пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підставою для збільшення суми валових витрат звітного періоду є звернення платника до суду з позовною заявою, а не прийняття судом рішення про стягнення заборгованості. Щодо виданих позивачем, на виконання Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.1997 за № 233/2037), розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, то судами попередні інстанцій встановлено факт їх отримання ТОВ «Нові системи і технології», що виключає підстави для висновку про порушення позивачем приписів п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції Закону України від 16.01.2003 №469-IV чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції з мотивів наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Є.Маринчак

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук