Ухвала суду № 18158198, 08.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-2599/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар Євтушевський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Ветеран»

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року

у справі № 2-24/4105-2007А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Ветеран»

до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання неправомірними дій, визнання нечинним податкового повідомлення –рішення та спонукання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Ветеран»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі –відповідач) про визнання протиправними дій Джанкойської ОДПІ в АР Крим по відмові в бюджетному відшкодуванню ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»суми переплати по податку на додану вартість у розмірі 21575,00 грн.; визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в АР Крим від 05 вересня 2006 року № 001796/23-1/0; зобов’язання Джанкойську ОДПІ в АР Крим подати в порядку підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»висновок про належну до відшкодування із бюджету суму у розмірі 21575,00 грн. у Джанкойське відділення Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Джанкойської ОДПІ в АР Крим по відмові у бюджетному відшкодуванні суми переплати з податку на додану вартість у розмірі 16068,66 грн. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в АР Крим від 05 вересня 2006 року № 001796/23-1/0 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16069,00 грн. Зобов’язано Джанкойську ОДПІ в АР Крим надати в Джанкойське відділення Державного казначейства України в АР Крим висновок щодо суми податку на додану вартість 16068,66 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету. У решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»1,70 грн. судового збору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ Авіакомпанія «Ветеран», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року і направити справу на новий розгляд.

У касаційній скарзі Джанкойська ОДПІ в АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційних скарг, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ Авіакомпанія «Ветеран»подало до Джанкойської ОДПІ в АР Крим податкову декларацію з податку на додану вартість квітень 2006 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов’язань 16314,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту – 57469,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –41155,00 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –53418,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 50625,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –50625,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ТОВ Авіакомпанія «Ветеран»подало до Джанкойської ОДПІ в АР Крим податкову декларацію з податку на додану вартість травень 2006 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов’язань 18012,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту – 34943,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –16931,00 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –43948,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 43948,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –43948,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Джанкойська ОДПІ в АР Крим провела виїзну позапланову перевірку ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період квітень 2006 року (по операціям за березень 2006 року), травень 2006 року (по операціям за квітень 2006 року), за результатами якої було складено акт № 1604/23-1/19013028 від 31 серпня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушенням позивачем вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні ТОВ Авіакомпанією «Ветеран»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 21575,00 грн., в т.ч.: за квітень 2006 року на 12881,00 грн., за травень 2006 року на 8694,00 грн.

05 вересня 2006 року Джанкойська ОДПІ в АР Крим на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 001796/23-1/0, яким згідно з підпунктами «б», «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 21575,00 грн., у тому числі за квітень 2006 року на 12881,00 грн., за травень 2006 року на суму 8694,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми податку на додану вартість за належним чином оформленими податковими накладними, виписаними військовою частиною А0215, яка є правонаступником військової частини А-0155, з урахуванням того, що командиру військової частини А2306 були делеговані повноваження щодо прийому фондів та техніки, вирішення питань експлуатаційного утримання аеродрому, погодження звітів про технічний стан, виконані роботи з утримання аеродрому, витрати і отримані прибутки за договором спільної діяльності та здійснювати усі інші дії, які делеговані цим договором військовій частині 22650, до перегляду договору від 09 лютого 1995 року № 23/96-ЮР.

Колегія суддів частково погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 1995 року між ТОВ Авіакомпанією «Ветеран»(учасник 1) та Командуванням військово-повітряних сил України (в/ч А-0155) (учасник 2) був укладений договір про спільну діяльність №23/96-ЮР про спільне використання аеродрому Джанкой з метою створення умов для збільшення потоку авіавантажоперевезень, сервісного обслуговування клієнтів з наданням усіх видів послуг по обслуговуванню авіаційної техніки, льотного складу (пункт 1.1 статті 1 договору). Пунктом 1.5 статті 1 договору сторони узгодили, що старшим авіаційним начальником на аеродромі Джанкой являється командир військової частини 22650. Відповідно до підпункту 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 договору учасник 2 зобов’язується забезпечити, у межах можливого, виконання пунктів цього договору підлеглими військовими частинами та підрозділами у розпорядженні яких знаходиться обумовлене цим договором майно.

Листом від 16 березня 2001 року № 153/145/301-к Штаб військово-повітряних сил України Міністерства оборони України на запит позивача № 01-6/93 від 27 лютого 2001 року підтвердив повноваження командира військової частини А2306 на здійснення дій, які делеговані договором № 23/96-ЮР від 09 лютого 1995 року військовій частині 22650.

З матеріалів справи вбачається, фінансово-економічне управління командування Повітряних Сил Збройних Сил України Міністерства оборони України надіслало ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»претензію за вих. № 350/147/3/1747 від 18 квітня 2005 року на суму 351674,62 грн., оскільки відповідно до умов статті 1 договору від 09 лютого 1995 року №23/96-ЮР спільна діяльність не передбачала використання аеродрому Джанкой літаками ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»на безоплатній основі, у зв’язку з чим просило перерахувати вказану суму грошових коштів за вказаними в цій претензії реквізитами, отримувачем у якій визначило військову частину А0215.

Як встановлено в акті перевірки, на виконання вказаної претензії ТОВ Авіакомпанія «Ветеран»згідно платіжних доручень, перелік яких наведено на 27 аркуші акту перевірки, перерахувало військовій частині А0215 111891,07 грн. В свою чергу, військова частина А0215 згідно перерахованих сум виписала ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»податкові накладні.

Також у акті перевірки зазначено, що згідно відповіді військової частини А2306 за вих. №443 від 21 серпня 2006 року, наданої на запит Джанкойської ОДПІ в АР Крим від 18 серпня 2006 року № 4415/10/26-50, військова частина А2306 є балансоутримувачем аеродрому Джанкой та будівель і споруд, що знаходяться на його території, а згідно розпорядження заступника командуючого ВВС України по тилу –начальника тилу № 153/145/1054 від 24 січня 2001 року та першого віце-президента ДП МОУ «УАТК»№ 235 від 24 січня 2001 року будівлі та споруди, елементи та інженерні комунікації аеродрому Джанкой поставлені на облік у військовій частині А2306 з 10 квітня 2001 року.

У зв’язку з викладеним, Джанкойська ОДПІ в АР Крим дійшла висновку, що військова частина А0215 не надавала послуги по вказаних вище податкових накладних, фактично вищевикладені послуги здійснювала війська частина А2306, яка є юридичною особою та не є платником податку на додану вартість. Вказаний висновок податкового органу слугував підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 14 липня 2004 року №31211/018 «Про проведення організаційних заходів у 2004 році», наказу Міністра оборони України від 21 жовтня 2004 року № 471 «Про створення ліквідаційних комісій з розформування головних командувань Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України»Головні командування Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України розформовано, а разом з ними –усі їх структурні підрозділи, і їх (головних командувань) правонаступником визначено Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А0215).

Відповідно до частини 2 Положення про командування Військово-Повітряних Сил України, затвердженого наказом Міністром оборони України № 197 від 08 липня 1996 року, прерогатива укладення цивільно-правових угод та забезпечення їх виконання належить командуванню Військово-Повітряних військова частина А 2306 (правонаступник –військова частина А2215 відповідно до директиви Міністра оборони України від 16 жовтня 2006 року №322/1/013) не є стороною за договором № 23/96 ЮР від 09 лютого 1995 року, а предмет цього договору знаходиться на її балансі відповідно до частини 1 статті З Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А 0215) уповноважило військову частину А 2306 (її командира) представляти командування щодо виконання зазначеного договору, у тому числі з питань експлуатаційного утримання аеродрому, погодження актів про виконані роботи щодо утримання аеродрому, що підтверджується довіреністю № 350/1/64/110 від 17 січня 2005 року, листом штабу Військово-Повітряних Сил України та відповідає положенням підпункту 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 договору.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що податкові накладні, виписані позивачу військовою частиною А0215 на суму податку на додану вартість 16069,00 грн. видані належною особою, відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим відсутні підстави для зменшення позивачу бюджетного відшкодування на суму 16069,00 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2006 року ТОВ Авіакомпанія «Ветеран»задекларовано бюджетне відшкодування в сумі 43948,00 грн.

Як встановлено в акті перевірки, фактично оплачено податкового кредиту за квітень 2006 року в сумі 35254,00 грн., у зв’язку з чим різниця між даними платника податку та даними перевірки склала 8694,00 грн., з яких 5506,00 грн. –сума, задекларована в порушення вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що було встановлено судами попередніх інстанцій, а саме: позивачем у судовому засіданні було підтверджено, що ТОВ Авіакомпанія «Ветеран»станом на час подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року не сплатило вказану суму.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування на 5506,00 грн., що не позбавляє права ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»на отримання бюджетного відшкодування у зазначеному розмірі у майбутньому за умови дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо позовних вимог про зобов’язання Джанкойську ОДПІ в АР Крим подати в порядку підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»висновок про належну до відшкодування із бюджету суму у розмірі 21575,00 грн. у Джанкойське відділення Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У розумінні пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов’язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні»покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4 –7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції, залишене без змін рішенням суду апеляційної інстанції, яким задоволено позовну вимогу в частині спонукання Джанкойську ОДПІ в АР Крим надати в Джанкойське відділення Державного казначейства України в АР Крим висновок щодо суми податку на додану вартість 16068,66 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю у зв’язку з тим, що така вимога за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, і не підлягає розгляду в суді.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Ветеран»підлягають залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року в частині позовних вимог про зобов’язання Джанкойську ОДПІ в АР Крим подати в порядку підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»висновок про належну до відшкодування із бюджету суму у розмірі 21575,00 грн. у Джанкойське відділення Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині. В решті постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Ветеран»залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року в частині позовних вимог про зобов’язання Джанкойську об’єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим подати в порядку підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»висновок про належну до відшкодування із бюджету суму у розмірі 21575,00 грн. у Джанкойське відділення Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

           ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук