Ухвала суду № 18158032, 30.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-4136/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –Тернопільська ОДПІ)

на постанову господарського суду Тернопільської області від 12.07.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2007

у справі № 3/398-4708 (22-а-3633/07)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сім-Сім»(далі –ТОВ «Сім-Сім»)

до Тернопільської ОДПІ

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Полівчака С.С.,

відповідача –Білого В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Тернопільської області від 12.07.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2007, позов задоволено; визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.07.2006 №0000142306/1/40220 та від 17.11.2006 №0000142306/3/77386. У прийнятті вказаних судових актів попередні інстанції виходили з наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних, на підставі яких ТОВ «Сім-Сім» було сформовано податковий кредит у перевірений період за операціями з поставки товару (ягід чорниці), тоді як несплата контрагентами позивача по ланцюгу своїх податкових зобов’язань до бюджету, а також скасування їх державної реєстрації після здійснення відповідних операцій не може бути підставою для негативних наслідків для позивача у вигляді позбавлення його права на отримання податкової вигоди.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Тернопільська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, про відсутність доказів реального виконання спірних операцій з поставки товару позивачеві, як-от –первинних документів на підтвердження перевезення, зберігання ягід чорниці у відповідній кількості тощо. До того ж, на думку Тернопільської ОДПІ, з огляду на наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності контрагентів позивача та скасування їх державної реєстрації складені цими постачальниками первинні документи (зокрема, податкові накладні) не можуть бути підставою для податкового обліку.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Тернопільської ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що фактичною підставою для визначення позивачеві суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2004 року у розмірі 549635грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок Тернопільської ОДПІ, викладений в акті перевірки від 22.05.2006 №10850/23-124/31021570, про безпідставне включення ТОВ «Сім-Сім»до податкового кредиту сум ПДВ за наслідками здійснення операцій з придбання ягід чорниці у товариства з обмеженою відповідальністю «Астерія» (далі –ТОВ «Астерія») на суму 90950,40 грн. (у тому числі 15158,40грн. ПДВ) та у товариства з обмеженою відповідністю «Західенерго»(далі –ТОВ «Західенерго») на загальну суму 2672385грн. (у тому числі 534477грн. ПДВ). При цьому відповідач виходив з того, що:

за рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14.11.2005 №2-6088/11 державну реєстрацію ТОВ «Астерія»було скасовано з підстав наявності ознак фіктивного підприємництва у діяльності цього товариства;

кошти, сплачені позивачем ТОВ «Західенерго»за поставлений товар, були перераховані цим посередником у ланцюгу поставки постачальникові –товариству з обмеженою відповідальністю «Вавілон-2000», яке з червня 2004 року не звітувало до податкового органу та реєстрацію якого як платника ПДВ було анульовано за актом від 21.10.2005 №5/36;

у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дійсного руху активів у процесі здійснення спірних операцій, як-от –документи про перевезення, зберігання товару тощо.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками здійснення спірних операцій з поставки ягід чорниці.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Отже, для цілей визначення об’єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Задовольняючи позов у даній справі, попередні судові інстанції послалися на наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які підтверджують сплату ним відповідної суми ПДВ у ціні товару постачальникові.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні»первинний документ –це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

А відтак попередні судові інстанції з урахуванням доводів Тернопільської ОДПІ повинні були більш ретельно дослідити факт виконання операцій з придбання позивачем ягід чорниці у ТОВ «Астерія»та у ТОВ «Західенерго»та перевірити усе коло обставин, необхідних для з’ясування цього факту.

Так, згідно з частинами четвертою та п’ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких розкривається зміст такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з’ясування всіх обставин у справі, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребовування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Отже, в даному разі суду слід було, зокрема, витребувати від сторін та дослідити докази виконання операцій, якими опосередковувався рух товару від продавців (ТОВ«Астерія»та ТОВ «Західенерго») до покупця (ТОВ «Сім-Сім»), а саме - транспортування товару, його прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання спірного товару тощо, перевіривши при цьому наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей у учасників названих операцій для вчинення дій, що становлять зміст цих операцій (наявність транспортних засобів, приміщень для зберігання свіжих ягід тощо).

Лише за наслідками з’ясування вказаних фактичних даних можливо було б зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів ТОВ «Сім-Сім», зміни у його майновому стані як обов’язкова ознака господарської операції, та на підставі цього з’ясувати правильність відображення названих операцій у податковому обліку позивача.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам статті 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відтак відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України рішення місцевого та апеляційного судів зі справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                   

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Тернопільської області від 12.07.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2007 у справі № 3/398-4708 (22-а-3633/07) скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак С.Е. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко