Ухвала суду № 18156190, 22.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/622/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Сапальової Т.В.

при секретарі: Подолян Н.В.

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Каньйон" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2011 року у справі за адміністративним позовом прокурора м.Камянець-Подільського в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Каньйон" про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року прокурор м.Камянця-Подільського в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Каньйон» у якому просить стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 36935,0 грн., визначені постановою №338 від 14.11.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, зокрема ст.1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні апелянт та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити шляхом скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача та думку апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що постанова №338 від 14.11.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, а відтак наявні правові підстави для стягнення з товариства фінансових санкцій у розмірі 36935 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою від 11.08.2010 року про забезпечення адміністративного позову прокурора м. Кам'янець-Подільського до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт №0141 від 21.04.2010 року (справа №2-а-4120/10/2270/13) Хмельницький окружний адміністративний суд зупинив дію дозволу №0141 від 21.04.2010 року на виконання будівельних робіт з будівництва 10-типоверхового житлового будинку з вбудованими офісами по вулиці Д.Галицького,22 у м. Кам'янець-Подільському, виданого ТОВ “Підприємство Каньйон" до набрання законної сили рішення по справі №2-а-4120/10/2270/13.

Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.08.2010 року по справі №2-а-4120/10/2270/13, якою суд визнав незаконним та скасував зазначений вище дозвіл, законної сили не набрала у звязку з оскарженням її в апеляційному порядку.

2 вересня 2010 року позивач виніс Припис №4 про припинення будь-яких будівельних робіт по спорудженню житлового будинку та запропонував відповідачеві розробити заходи по консервації обєкта будівництва.

3 листопада 2010 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області здійснила позапланову перевірку апелянта з питань дотримання вимог законодавства на обєкті будівництва, під час якої встановив здійснення робіт з будівництва технічного поверху згідно до заходів по консервації будинку без дозволу на їх виконання (акт проведення перевірки від 03.11.2010 року).

На підставі акту проведення перевірки від 03.11.2010 року позивачем складені протокол про правопорушення у сфері містобудування від 11.11.2010 року, припис №6 від 11.11.2010 року про припинення виконання будівельних робіт по будівництву та винесена постанова №388 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11.11 2010 року.

Зазначені документи отримані апелянтом в день їх винесення, що підтверджується підписами керівника відповідача, а постанова додатково надіслана поштою (фіскальний чек №1333 від 11.11.2010 року).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР (надалі Закону N 208/94-ВР) підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Статтею 29 Закону України “Про планування і забудову територій” визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Колегія суддів зауважує, що факт порушення апелянтом вимог ст.1 Закону № 208/94-ВР та виконання будівельних робіт з консервації обєкта будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, та поясненнями свідка ОСОБА_4 і поясненнями представників відповідача під час слухання справи у суді першої інстанції.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта стосовно посилань на Положення про порядок консервації та розконсервації обєктів будівництва, вважає, що дозвіл на виконання будівельних робіт з консервації обєкта будівництва не потрібен, оскільки зазначене положення регулює порядок консервації обєктів, будівництво яких не забезпечене фінансуванням або технічний рівень яких не відповідає сучасним вимогам, за умови наявності дозволу на виконання будівельних робіт. В той же час, це Положення не визначає порядок здійснення будівельних робіт з консервації у випадку зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт не вчиняв жодних дій щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт з консервації будівництва житлового будинку по вул. Д.Галицького в м.Кам”янець-Подільському.

Відповідно до положень ст.3 Закону N 208/94-ВР підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки, одночасно з яким складається припис про усунення допущених порушень. Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Враховуючи наведені положення, підставою для винесення позивачем постанови №338 від 14.11.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 36935,0 грн. слугували протокол про правопорушення у сфері містобудування від 11.11.2010 року та припис №6 від 11.11.2010 року про припинення виконання будівельних робіт по будівництву

Аналізуючи викладене колегія суддів вважає, що постанова №338 від 14.11.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”

В силу ст.4 Закону N 208/94-ВР виконання постанови про накладення штрафу зупиняється лише у випадку її оскарження в судовому порядку до прийняття відповідного рішення або ухвали судом.

Як зясовано колегією суддів, постанова №338 від 14.11.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування оскаржена апелянтом до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 20.01.2011 року по справі №2270/623/11 суд залишив позовну заяву без розгляду. Зазначена Ухвала відповідачем не оскаржена в апеляційному порядку і набрала законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення фінансової санкції з апелянта.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Хмельницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Каньйон" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 червня 2011 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сторчак В. Ю.

Сапальова Т.В.