Постанова № 18155640, 12.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р. Справа № 2а-12959/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма сіті сервер" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі№2а-12959/10/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма сіті сервер"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Лемма сіті сервер”, з урахуванням доповнень до позовних вимог, звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомленьрішень від 21.04.2010 року №0000242200/0, від 28.05.2010року №0000322200/1, від 03.08.2010 р. №0000322200/2, №000322200/3 від 18.10.2010 р., якими підприємству донараховано податку на прибуток страхових організацій у розмірі 875598,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 493853,50 грн., на загальну суму 1369451,50 грн. Позивач не погоджується з винесеними рішеннями та просить суд скасувати їх, вказуючи, що вони прийняті з порушенням діючого законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від27.01.2011р. в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Лемма сіті сервер” до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним відмовлено.

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Лемма сіті сервер”, не погоджуючись з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вказує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.01.2011р., винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Лемма СІТІ СЕРВЕР” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт перевірки №1711/22-0/14075674 від 08.04.2010 р.

У висновках акту перевірки вказуються порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.6 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у результаті чого занижено податок на прибуток від іншої ніж страхова діяльності за 2009 р. на суму 875598,0 грн. та порушення п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого зменшено відємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами за 2008 р. на суму 5734500,0грн., за 2009 р. у сумі 2658382,0 грн.

21.04.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0000242200/0 на суму 1384247,0 грн., (875598,0 грн. - основний платіж, 508649,0 грн. - штрафна ( фінансова) санкція.

ПРАТ “Страхова Компанія “Лемма сіті сервер” не погодилось з винесеним рішенням та оскаржило його до ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Скарга підприємства була задоволена частково, рішення-повідомлення скасовано в частині 14759,70 грн. застосованої штрафної санкції та винесено податкове повідомлення рішення від 28.05.2010 року № 0000322200/1, згідно якого донараховано податку на прибуток у розмірі 875598,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 493853,50 грн., на загальну суму 1369451,50 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач оскаржив його до ДПА у Харківській області та до ДПА України. За результатами розгляду скарги підприємства залишені без задоволення, а податкове повідомлення без змін. Прийняті відповідні податкові повідомлення рішення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих податкових повідомлень-рішень до суду надано достатньо та в повній мірі, а тому підстав для їх скасування не має.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції зазначено, що позивач не отримував у період з 01.07.08р. по 31.12.08р. у складі валових доходів від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, доходів від операцій з цінними паперами або інших видів доходів, пов'язаних з використанням кредитних коштів, відсотки за користування якими було віднесено до складу валових витрат. І саме у зв'язку із неотриманням таких доходів суд дійшов висновку про віднесення позивачем відсотків за користування кредитом до складу валових витрат з порушенням вимог підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте, у підпункті 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначається:

«Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж: ті, що визначені у підпункті 7.2.1. цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому, до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування)».

Даний підпункт визначає порядок оподаткування доходів страховика інших, ніж визначено у п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і встановлює обмеження щодо зменшення таких доходів на витрати, які були понесені під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Законодавець, визначаючи у другому реченні підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів», окреслив категорії витрат, а не обмежив включення у звітному періоді лише тих витрат, у зв'язку із якими у цьому ж звітному періоді отримані доходи. Єдине обмеження наведене у другій частині речення - «не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування)».

Положення даного пункту не забороняють страховику у певному податковому періоді віднести до складу валових витрат витрати, які не пов'язані із здійсненням операцій страхування, перестрахування, якщо саме у цьому податковому періоді відсутні доходи, для отримання яких були понесені такі витрати.

Тобто заборона відносити до категорії валових витрат, пов'язаних з отриманням доходів, інших, ніж визначено у п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати, понесені під час здійснення операцій із страхування (перестрахування), не означає, що страховик вправі відносити до складу валових витрат виключно витрати, пов'язані з отриманням таких доходів.

У п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» йдеться про оподаткування страхової діяльності. Однак страховик, крім страхової діяльності, здійснює іншу, допоміжну діяльність, у тому числі діяльність для забезпечення власних господарських потреб.

І оподаткування доходів від такої діяльності страховик, згідно з вимогами підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», здійснює за ставкою 25 відсотків, а валові доходи та витрати від такої діяльності визначає за правилами, визначеними ст. 4 та ст. 5 даного Закону, з єдиним виключенням; не відносити до складу валових витрат витрати, що понесені під час здійснення операцій із страхування та перестрахування.

У ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначається порядок формування валових витрат, відсутня вимога щодо того, що до валових витрат певного податкового періоду можуть бути віднесені тільки витрати, понесені для отримання у цьому податковому періоді доходів.

Як зазначено вище, доходи та витрати страховика не від страхової діяльності визначаються за правилами ст. 4 та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з додатковим обмеженням - забороною відносити до складу валових витрат витрати, понесені під час здійснення операцій страхування та перестрахування.

Враховуючи вищенаведене, є неправильним застосування підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» таким чином, що обмежує право страховика формувати валові витрати у певному податковому періоді за умови відсутності у цьому ж податковому періоді доходів, на отримання яких спрямовані такі витрати.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні також зазначено: «при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем не враховано результати попередньої перевірки в частині зменшення від'ємного значення фінансового результату від операцій з акціями та іншими корпоративними правами». При цьому, в порушення визначеного статтею 9 КАС України принципу законності та всупереч вимогам статті 159 КАС України щодо ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права, вищенаведений висновок судом першої інстанції зроблено без будь-якого обґрунтування та посилання на норми матеріального права. Виходячи із положень пункту 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач не зобов'язаний враховувати від'ємне значення фінансового результату від операцій з акціями та іншими корпоративними правами.

У підпункті 3.3.1. Акту перевірки від 08.04.2010р. № 1711/22-0/14075674 (надалі - Акті) визначено відхилення фінансового результату від операцій з цінними паперами, що було встановлено згідно даних попередньої перевірки позивача за період з 01.10.05 по 30.06.08.

Вказане в Акті порушення п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовується тим, що здійснення емітентом корпоративних прав операцій з випуску та розміщення емісійних цінних паперів не є операцією з торгівлі цінними паперами (тобто емітент корпоративних прав не є продавцем при первинному розміщенні емісійних цінних паперів). І саме на підставі цього у ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» немає підстав відображати в податковому обліку суму коштів, внесених до статутного фонду ЗАТ «Хабітат Вівенді» як витрати на придбання цінних паперів згідно з п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Абзацом 5 підпункту 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено:

«Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку».

При придбання ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» акцій ЗАТ «Хабітат Вівенді» таким платником податку, на якого не поширюються норми п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є саме ЗАТ «Хабітат Вівенді», яке здійснює емісію акцій, а не ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР».

В Акті попередньої планової перевірки товариства зазначається, що операція з придбання ЗАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» акцій ЗАТ «Хабітат Вівенді» при їх первинному розміщенні не є операцією торгівлі цінними паперами у розумінні підпункту 7.6.2. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому що у ст. 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» торгівля цінними паперами визначається як здійснення угод з цінними паперами на підставі договорів доручення чи комісії.

Для тлумачення терміну «торгівля цінними паперами» надане у ст. 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначення не може бути застосоване, тому що ст. 4 даного Закону надає перелік видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, і таке тлумачення терміну призводить до звуження кола платників податків, на яких поширюється п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» лише до тих, хто здійснює професійні види діяльності на ринку цінних паперів.

Частиною 3 ст. 165 Господарського кодексу України передбачено, що операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також: торговці цінними паперами.

У підпункті 7.6.3. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» термін «витрати» визначається як сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів.

Враховуючи, що передача ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» акцій ВАТ «Модель Всесвіту» в оплату акцій ЗАТ «Хабітат Вівенді» має усі ознаки витрат згідно з підпунктом 7.6.3. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а обмеження, встановлені абзацом 5 підпункту 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» не поширюються, віднесення позивачем цих витрат до складу витрат на придбання цінних паперів згідно з п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначення в Акті попередньої планової перевірки товариства про те, що право на відображення витрат у платника податків, пов'язаних із придбанням корпоративних прав (акцій) в обмін на внесок до статутного фонду господарського товариства виникає лише в момент здійснення продажу таких прав, є необґрунтованим.

Застосування пункту 7.6. статті 7 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірним також і в аспекті надання оцінки щодо правомірності нарахування податкового зобов'язання відповідачем на підставі порушення позивачем даного пункту в частині врахування у складі витрат за операціями з цінними паперами вартості акцій ВАТ «Металбудхолдинг».

Згідно з Акті, у зв'язку із скасуванням випуску акцій та ліквідацією емітента у податковому обліку ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» у складі від'ємного фінансового результату не можуть враховуватися витрати на придбання таких акцій. Однак цей висновок, з яким погодився суд першої інстанції, не обґрунтований нормами чинного законодавства та є наслідком неправильного застосування пункт 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» витрати на придбання акцій ВАТ «Металбудхолдинг» були віднесені до складу витрат в порядку п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» згідно з вимогами чинного законодавства, що не заперечується відповідачем. В подальшому, коли випуск акцій ВАТ «Металбудхолдинг», які перебували на балансі ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР», було скасовано, товариство здійснило відповідні зміни у бухгалтерському обліку. Однак підстави для вчинення будь-яких змін у податковому обліку в даному випадку відсутні. Жодна норма чинного законодавства не передбачає коригування податкового обліку у зв'язку із скасуванням випуску пінних паперів, які знаходяться у власності платника податків.

Наведене у Акті перевірки обґрунтування, що вказані акції не відповідають визначенню цінних паперів, а тому не можуть бути враховані у складі валових витрат, не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на таке.

Оцінка правомірності віднесення витрат на придбання цінних паперів здійснюється саме на момент вчинення такої дії. Тобто на момент віднесення ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» витрат на придбання акцій ВАТ «Металбудхолдинг», ці витрати повністю відповідали ознакам витрат на придбання цінних паперів згідно з вимогами п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В суді апеляційної інстанції представник відповідача визнав, що на момент віднесення сум до валових витрат порушень не було, але потім вони повинні були бути скориговані. Але відповідна норма в законі відсутня.

В даному випадку йдеться про коригування податкового обліку товариства у зв'язку із скасуванням випуску акцій, однак законні підстави для такого коригування відсутні.

Виходячи із положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» відсутній обов'язок коригувати від'ємний фінансовий результат на розмір витрат на придбання акцій ВАТ «Металбудхолдинг», попередньо віднесених до складу витрат на придбання цінних паперів. Позивач правомірно відніс суми до валових витрат, і закон не повязує майбутню ліквідацію цих активів (ліквідація підприємства акції якого були придбані) з коригуванням сум валових витрат.

Частиною першою статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначає, що факт наявності порушень, крім іншого, засвідчується постановою Київського районного суду міста Харкова від 28.05.2010 року по справі №3-301/10/10, згідно з якою було притягнуто до адміністративної відповідальності голову правління ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» Березовського О.О. за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за порушення ведення податкового обліку, включення до декларації перекручених даних, що призвело до заниження податку на прибуток від іншої, ніж страхова діяльність за 2009 рік на суму 875 598,00 гри.

Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України: «Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою».

При цьому, як вбачаться з постанови, предметом розгляду була наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення. Порядок проведення перевірки, відповідність акту перевірки документам обліку підприємства, правомірність податкових повідомлень рішень, здійснених ними нарахувань, та їх відповідність документам обліку не було предметом розгляду суду.

Тому, факт притягнення голови правління ПРАТ «СК «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» Березовського О.О. до адміністративної відповідальності не є доказом правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновок про неотримання та недекларування позивачем у 2009 році доходів від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, прямо суперечить тим доказам, що є у матеріалах справи. Так, безпосередньо актом перевірки від 08.04.2010р. № 1711/22-0/14075674 засвідчується факт отримання позивачем доходів від діяльності, що не пов'язана зі страхуванням, а саме: відсотків за депозитом. Витрати на оренду приміщення та обладнання, включені позивачем до складу валових витрат, прямо пов'язані з отриманням таких доходів.

Отже, висновок суду про відсутність доходів від діяльності, що не пов'язана зі страхуванням, прямо суперечить матеріалам справи.

Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.01.2011р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомленнярішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 21.04.2010року №0000242200/0, від 28.05.2010року №0000322200/1, від 03.08.2010 р. №0000322200/2, від 18.10.2010 р. №000322200/3.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяМельнікова Л.В.

Судді Акті Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 18.04.2011 р.