Ухвала суду № 18155619, 13.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 р.Справа № 2а- 13111/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі№2а- 13111/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостар Україна"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова за участю Прокуратури Дзержинського району м. Харкова

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостар Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішеннявідповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0001222305/0 від 31.03.2010р., №0001222305/1 від 31.05.2010р., №0001222305/2 від 16.09.2010р., №0001222305/3 від 20.10.2010р., №0004152305/3 від 20.10.2010р. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що висновки Акту № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р. є помилковими, так як не враховують того факту, що у спірних правовідносинах ТОВ на користь нерезидента здійснювались господарські операції з поставки авторських прав на створені товариством компютерні програми. За цими господарськими операціями відсутній обєкт оподаткування ПДВ. Посилаючись на викладені обставини, стверджував про незаконність спірних податкових повідомлень рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від01.02.2011р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення - рішення: № 0001222305/0 від 31.03.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 5 965 949 грн., в тому числі основний платіж в сумі розмірі 3 977 299 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 988 650 грн.; № 0001222305/1 від 31.05.2010 р. із зазначенням нового граничного терміну сплати податкового зобов'язання; №0001222305/2 від 16.09.2010 р. із зазначенням нового граничного терміну сплати податкового зобов'язання; №0001222305/3 від 20.10.2010р. із зазначенням нового граничного терміну сплати податкового зобов'язання; № 0004152305/3 від 20.10.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 862 399,5 грн. в тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 862 399,5 грн., видане у зв'язку із збільшенням суми штрафних санкцій за результатами розгляду скарги.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від01.02.2011р., постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що з 23.02.2010р. по 15.03.2010р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостар Україна» (ідентифікаційний код 35247444) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період діяльності 20.07.2007р. - 30.09.2009р.

Результати перевірки оформлені Актом № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р.

31.03.2010р. з посиланням на зазначений Акт ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення рішення №0001222305/0, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 5.965.949,00грн. (основний платіж 3.977.299,00грн., штраф 1.988.650,00грн.).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач розпочав процедуру оскарження рішень контролюючих органів відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У звязку з відхиленням органами державної податкової служби України поданих позивачем адміністративних скарг, відповідачем з метою доведення нового граничного строку оплати податкових зобовязань, визначених первісним податкових повідомленням-рішенням № 0001222305/0від 31.03.2010р., були складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0001222305/1 від 31.05.2010р., №0001222305/2 від 16.09.2010р., №0001222305/3 від 20.10.2010р. Окрім того, оскільки за результатами процедури адміністративного оскарження була збільшена сума штрафу, то відповідач склав і направив на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0004152305/3 від20.10.2010р. про нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1.862.399,5грн.

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень слугували викладені в акті № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р. судження податкового органу про вчинення ТОВ «Екостар Україна» порушень п.4.1 ст 4, п.п. «д» п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: ненарахування ПДВ по господарським операціям з поставки компютерних програм на користь нерезидента компанії «Елдон Технолоджі Лімітед».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки якої знаходиться на митній території України.

Підпунктом «д» п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги, зокрема, з передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок.

За матеріалами справи основним видом діяльності ТОВ «Екостар Україна» є створення, розроблення нової автоматизованої системи тестування для DVB приймачів супутникового телебачення.

Встановлено, що позивач, ТОВ «Екостар Україна» уклав угоди з нерезидентом - компанією «Елдон Технолоджі Лімітед»: угода б/н від 06.09.2007 року про придбання технологій (додаткова угода до угоди про придбання технологій б/н від 01.11.2007 року, додаткова угода до угоди про придбання технологій б/н від 01.12.2007 року, додаткова угода до угоди про придбання технологій б/н від 23.04.2008 року), угода б/н від 17.07.2008 року про створення об'єктів інтелектуальної власності і передачі авторських прав та інших прав інтелектуальної власності (зміни до договору про створення об'єктів інтелектуальної власності і передачі авторських прав та інших прав інтелектуальної власності б/н від 14.11.2008 року). Контрагент позивача за переліченими угодами зареєстрований в Англії (реєстраційний номер 2211707), офіс контрагента позивача розташований за адресою: Бек сайд Дизайн Сентер, Міленіум Бізнес Парк, Старшин Роуд, Стітон, Кійслі, Зах.Йоркшир ВD20 6QW, Англія, що відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не заперечувалось.

Аналізуючи зміст перелічених договорів, необхідно зазначити, що при досягненні згоди по всіх істотних моментів сторони цих договорів виходили з наступних правових позицій: 1) "Розробка»-товариство розробить нові комп'ютерні програми, включаючи продукцію в галузі програмного забезпечення для цифрового телебачення та веб-сайти, та передасть належні йому або такі, що будуть належати авторські права (майнові права) та інші ПІВ на ці комп'терні програми компанії «Елдон Технолоджі Лімітед». Всі етапи розробки проводитимуться при тісному співробітництві інженерів компанії «Елдона Технолоджі Лімітед»та ТОВ «Екостар Україна»; 2) «Поставка та створення»- ТОВ «Екостар Україна»регулярно поставлятиме компанії «Елдон Технолоджі Лімітед»комп'ютерні програми, включаючи продукцію в галузі програмного забезпечення для цифрового телебачення, та їх оновлені версії; 3) «Авторські права»- передання авторських прав та інших ПІВ за договором являє собою відчуження авторських прав та інших ПІВ в повному обсязі компанії «Елдон Технолоджі Лімітед», і ТОВ «Екостар Україна»втрачає такі авторські права та інші ПІВ; 4) «Право власності»- всі права, титули та інтерес щодо конфедеційної інформації компанії «Елдон Технолоджі Лімітед»та його партнерів, що буде надаватися ТОВ «Екостар Україна»знаходитиметься повністю та виключно у власності компанії «Елдон Технолоджі Лімітед».

На підтвердження доводів про виконання названих договорів позивачем надані акти прийому-передачі виключних майнових авторських прав, виконаних робіт, які свідчать про передачу виключних майнових прав авторських прав та інших прав інтелектуальної власності на комп»ютерну програму, веб- сайт, інший об»єкт інтелектуальної власності. Вказані акти складені та підписані на території України директором ТОВ «Екостар Україна»та директором компанії «Елдон Технолоджі Лімітед» (б/н від 27.03.2009р. на суму 8.364.242,72грн., б/н від 09.07.2009р. на суму 7.945.974,57грн.).

Заперечень стосовно достовірності відомостей цих документів відповідач в ході розгляду справи не висловлював, доказів на спростування достовірності цих документів стосовно передачі від позивача до нерезидента саме виключних майнових авторських прав не подав.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1 Договору про створення об'єктів інтелектуальної власності і передачі авторських прав та інших прав інтелектуальної власності»від 17.07.2008р. позивач, ТОВ «Екостар Україна» обтяжений обовязком розробити нові комп'ютерні програми, включаючи продукцію в галузі програмного забезпечення для цифрового телебачення та веб-сайти, та передати належні йому або такі, що будуть належати, авторські права (майнові права) та інші права інтелектуальної власності на ці комп'ютерні програми на користь «Елдон Технолоджі Лімітед». У п. 2.1 цього Договору наведено перелік авторських прав (майнових прав), які позивач, ТОВ «Екостар Україна» передає чи зобов'язується передати на користь «Елдон Технолоджі Лімітед».

Таким чином, за своїм характером та предметом, Договір від 17.07.2008р. є договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності та договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності у розумінні ст.ст.1112 та 1113 Цивільного кодексу України. Зазначений договір є договором авторського замовлення в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України «Про авторські та суміжні права».

Посилання відповідача щодо не оформлення авторського права позивачем колегія суддів не приймає, оскільки згідно ст. 11 Закону України «Про авторські та суміжні права» первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору; авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Жодних доводів та доказів на спростування правильності наведеного висновку відповідач не подав, хоча в силу ч.2 ст.71 КАС України повинен довести обґрунтованість та правомірність мотивів винесення спірних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Цивільного кодексу України компютерна програма є обєктом авторського права, а згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Доказів відсутності факту поставки у спірних правовідносинах саме авторських прав відповідач не подав. З матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що в межах перелічених вище договорів позивач здійснював поставку інших обєктів ніж авторські права на компютерні програми.

За таких обставин, місцезнаходженням контрагента позивача, який є нерезидентом компанії «Елдон Технолоджі Лімітед», є Англія, Західний Йоркшир, а відтак і місцем поставки авторських прав є місце реєстрації набувача таких авторських прав.

Отже, на виконання Договору від 17.07.2008р. позивач здійснював розпорядження своїми авторськими правами (майновими правами інтелектуальної власності) на комп'ютерні програми, тобто за цим Договором відбувалося «передання чи надання авторських прав»у розумінні п.п. «д» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, прийшов до висновку про порушення відповідачем зазначених вимог.

За матеріалами справи викладений в акті № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р. показник заниження позивачем ПДВ, а саме: 3.817.070,00грн. не відповідає показнику самостійно визначеного відповідачем податкового зобовязання з ПДВ по основному платежу, а саме: 3.977.299,00грн., що прямо суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, так як свідчить про необґрунтованість винесення спірних податкових повідомлень рішень № 0001222305/0 від 31.03.2010р., № 0001222305/1від 31.05.2010р., №0001222305/2 від 16.09.2010р., №0001222305/3 від 20.10.2010р.

Крім того, про протиправність податкового повідомлення-рішення №0004152305/3 від 20.10.2010р., яким нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1.862.399,5грн., свідчить також і та обставина, що штраф нараховано відповідачем на нульовий показник основного платежу, незважаючи на приписи п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими передбачено нарахування штрафу лише в разі наявності недоплати (тобто факту заниження податкового зобовязання по основному платежу).

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач, субєкт владних повноважень, при розгляді і вирішенні справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого заявлені по справі вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі№2а- 13111/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяМельнікова Л.В.

Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2011 р.