Постанова № 18155452, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р. Справа № 2а-9385/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.

представників позивача Підіпригори М.О. відповідача Коваленка Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р. по справі№2а-9385/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничий комплекс "Рона-Маркет"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання рішення протиправним,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Рона-Маркет”(далі по тексту ТОВ “ТВК “Рона-Маркет”, позивач), звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту Сумська МДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним рішення Сумської МДПІ № 0009892302 від 06 жовтня 2010 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 125460,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року по справі № 2а-9385/10/1870 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0009892302 від 06 жовтня 2010 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 125460,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Сумською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій відповідач з посиланням на порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального права, просить постанову Сумського окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким в частині задоволених позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті судового рішення було невірно застосовано норми п.9 ст.3, п.4 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог та прийняття рішення, яке підлягає скасуванню при перегляді в суді апеляційної інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Вважає висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог помилковими, а рішення в цій частині - таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Сумської МДПІ було проведено перевірку ТОВ “ТВК “Рона-Маркет” за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), з вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатом якої складено Акт № 0364/18/15/23/34362950 від 27 вересня 2010 року (а.с. 11-15).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Так, при перевірці книги обліку розрахункових операцій до реєстратора розрахункових операцій ІКС Е260Т заводський номер № 1815000491 було зафіксовано, що незважаючи на робочі дні підприємства не було роздруковано 46 фіскальних звітних чеків та не забезпечено їх збереження у книзі обліку розрахункових операцій за № 1815000491 а саме: за квітень 2010 року 5 фіскальних звітних чеків, за червень 2010 року 10 фіскальних звітних чеків, за липень 2010 року 10 фіскальних звітних чеків, за серпень 2010 року 10 фіскальних звітних чеків та за вересень 2010 року 11 фіскальних звітних чеків.

В тому числі було встановлено, що при перевірці реєстратора розрахункових операцій, який опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи ІКС Е260Т заводський номер 10003457 фіскальний номер № 1815000493 та книги обліку розрахункових операцій за № 1815000493 за період з 20.02.2010р. по 27.09.2010р. підприємством не було роздруковано 197 фіскальних звітних чеків та не забезпечено їх збереження у книзі обліку розрахункових операцій за № 1815000493.

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки, при перевірці книги обліку розрахункових операцій “ТВК “Рона-Маркет” за № 1815000497 за період з 20.02.2010р. по 27.09.2010р. виявлено, що працівниками позивача не роздруковано 129 фіскальних звітних чеків та не забезпечено їх збереження у книзі обліку розрахункових операцій за № 1815000497.

На підставі висновків Акту перевірки Сумською МДПІ було прийнято рішення від 06 жовтня 2010 року № 0009892302 про застосування фінансових санкцій в загальній сумі 127840,00 грн., яка складається із розрахунку за кожен випадок нероздрукування "Z" звітів (а.с. 10).

Позивач не погодившись з винесеним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій розпочав процедуру апеляційного оскарження шляхом подання первинної та повторної скарг. Рішенням Державної податкової адміністрації в Сумській області про результати розгляду скарги від 12.11.2010 (а.с. 16-17) скасовано рішення Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 у частині 2380,00 грн. застосованих фінансових санкцій, а в іншій частині рішення про застосування фінансових санкцій залишено без змін.

Не погодившись з рішенням Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 в частині, що залишилась не скасованою, позивач звернувся до суду та просив суд визнати вказане рішення відповідача протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, предметом перегляду судом апеляційної інстанції в даному апеляційному провадженні є постанова Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 р. в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 про застосування до “ТВК “Рона-Маркет” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125 120 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним рішення Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 в частині застосування до “ТВК “Рона-Маркет” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125 120 грн., суд першої інстанції, погоджуючись із позицією податкового органу про допущення позивачем у спірних правовідносинах порушення вимог ч. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, виходив з невірного визначення відповідачем розрахунку штрафних (фінансових) санкцій. На підтвердження висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0009892302 від 06.10.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ “ТВК “Рона-Маркет” в сумі 125120,00 грн. суд першої інстанції зазначив, що незважаючи на виявлення податковим органом за результатами перевірки неодноразових порушень ТОВ “ТВК “Рона-Маркет” встановленого порядку проведення розрахункових операцій щодо невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, застосування до позивача фінансових санкцій за кожен випадок зазначеного порушення є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини склалися внаслідок різного тлумачення сторонами підстав застосування та визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок встановлення відповідачем порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №265), контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в порушення вимог ч. 9 ст. 3 Закону України № 265 за період з 20.02.2010р. по 27.09.2010р. ТОВ ТВК “Рона-Маркет” не було роздруковано у загальній кількості 369 фіскальних звітних чеків та не забезпечено їх збереження у відповідних книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно розрахунку фінансових санкцій, які були застосовані щодо позивача за наслідками проведеної перевірки, пояснень представника відповідача, вбачається, що до ТОВ “ТВК “Рона-Маркет” застосовані штрафні (фінансові) санкції за кожен факт нероздрукування (не зберігання) "Z" звіту.

Приписами пункту 9 статті 3 Закону № 265 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Виходячи зі змісту положень ст.2 Закону України № 265 під фіскальним звітним чеком слід розуміти документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. При цьому, денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням. Термін “розрахункова операція” визначено як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як вірно зазначив суд першої інстанції суть порушення у спірних правовідносинах полягає в незабезпеченні позивачем виконання щоденного друку фіскального звітного чеку, а не в порушення відліку 24 годин з моменту першої розрахункової операції.

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340,00 грн. - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Аналізуючи наведену норму права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання обовязку єдине порушення, незалежно від кількості днів чи разів, а тому санкція повинна застосовуватися у єдиному розмірі, а відтак штрафні санкції, застосовані до позивача понад зазначену суму (в частині 125120,00 грн.) незаконні та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно із ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, з огляду на приписи ч.2 ст.71 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним рішення Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 в частині застосування до “ТВК “Рона-Маркет” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125 120 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у цій частині не спростовують.

Водночас, погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо вищевказаної частини позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції при вирішенні питання про визнання протиправним рішення в частині застосування до “ТВК “Рона-Маркет” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125 120 грн. не вирішено питання про скасування останнього.

Відповідно до п.2 ст.201 КАС України вирішення не всіх позовних вимог або питань є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині визнання протиправним рішення у розумінні ч.4 ст.105 КАС України не є достатнім способом належного судового захисту такого права у спірних правовідносинах, оскільки не призводить до остаточного вирішення питання щодо звільнення позивача від обов`язку сплати суми фінансових санкцій, застосованих згідно спірного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи те, що рішення Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 в частині застосування до “ТВК “Рона-Маркет” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125 120 грн. є правовим актом індивідуальної дії, який, як встановлено положеннями ч.2 ст. 162 КАС України, має бути за наявності підстав не лише визнаний судом протиправним, а й скасований, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення в вищезазначеній частині.

Відповідно, постанова Сумського окружного адміністративного суду від25.01.2011р. по справі№2а-9385/10/2070 підлягає зміні в частині визнання протиправним рішення Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 про застосування до “ТВК “Рона-Маркет” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125 120 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р. по справі№2а-9385/10/2070 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови в наступній редакції : визнати протиправним та скасувати рішення Сумської МДПІ від 06.10.2010 № 0009892302 в частині застосування до “ТВК “Рона-Маркет” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125 120 грн.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р. по справі№2а-9385/10/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст постанови виготовлений 11.04.2011 р.