Постанова № 18150490, 21.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6810/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград - Волинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.10р. у справі №2а-6810/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювілейне»до Новоград - Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ювілейне»звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001142303 від 04.06.10р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.10р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що в порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач у період з 02.02.10р. по 06.02.10р. проводив розрахункові операції без використання розрахункової книжки (звязку з поломкою РРО), що відповідно до п.1 ст.17 цього Закону є підставою для застосування фінансових санкцій.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Новоград Волинської обєднаною ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ювілейне» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р., за результатами якої складено Акт перевірки №705/05-53/23-20/13562403 від 31.05.10р.

На підставі зазначеного акта, ОДПІ було прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 04.06.10р. № 0001142303 у розмірі 14316, 20 грн. на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для прийняття вказаного рішення слугувало встановлене перевіркою порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у проведенні у магазині позивача у період з 02.02.10р. по 06.02.10р. розрахункових операції без використання розрахункової книжки (звязку з поломкою РРО). Розрахункова книжка (надалі - РК), яка б мала застосовуватись у разі поломки касового апарата, зареєстрована позивачем в органах ДПС лише 08.02.10р. Податковим органом встановлено, що всього проведено розрахункових операцій без застосування РРО та зареєстрованої у встановленому порядку РК за вказаний період на загальну суму 2863, 24 грн. (стор.38 акта перевірки).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у період поломки РРО господарська одиниця позивача фактично використовувала РК, доказами чого є долучені до матеріалів справи копії сторінок книжки, де містяться записи розпочаті 02.02.10р.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР /надалі - Закону N 265/95-ВР /.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону N 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій (ст. 5 Закону N 265/95-ВР).

Отже, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту, за вимогами Закону N 265/95-ВР позивач зобовязаний був проводити розрахункові операції з використанням розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Як свідчать обставини справи та встановлено податковим органом при перевірці, РРО, який використовується в господарській одиниці позивача з 02.02.10р. по 06.02.10р. знаходився в ремонті, у звязку з його поломкою. Позивач не заперечує, що у його магазині за вказаний період проводились розрахункові операції без РРО на загальну суму 2863, 24 грн., проте вказує на те, що при проведенні таких операцій використовував незареєстровану РК.

Колегія суддів не приймає такі доводи до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону N 265/95-ВР, розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п. 3.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 106/5297, реєстрація розрахункових книжок здійснюється безоплатно в органі ДПС, де СГ зареєстрував відповідну книгу ОРО, не пізніше двох робочих днів з моменту подання СГ необхідних документів.

Відповідно до п. 3.2 вказаного Положення, до реєстрації приймаються зброшуровані розрахункові книжки, які складаються з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій встановленої форми, виготовлених відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим СГ, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів. Форма реєстраційної сторінки розрахункової книжки наведена в додатку 7. Розрахункова книжка повинна бути скріплена виготівником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобів кріплення.

Перед реєстрацією розрахункової книжки СГ повинен забезпечити, зокрема, заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять назву, ідентифікаційний код СГ за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (рядок, позначений літерами "ІД") (п.3.3. Положення).

Отже, у відповідності до вимог Положення, використанню РК передує її реєстрація в органі ДПС; реєстрація РК з унесеними до РК записами - неможлива.

Із оглянутого у судовому засіданні колегією суддів оригіналу РК вбачається, що РК фактично зареєстрована в органі ДПС 08.02.10р., отже фактично розпочата з моменту реєстрації. Відмітка у РК про те, що книга розпочата 02.02.10р. зроблена позивачем самостійно, чого не заперечила представник в судовому засіданні, що не виключає те, що РК була заповнена позивачем за вказаний період вже після реєстрації РК.

За наведених обставин, податковим органом доведено, а позивачем не спростовано, що в порушення вимог Закону позивач проводив розрахункові операції з 02.02.10р. по 06.02.10р без використання зареєстрованої розрахункової книжки.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону N 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Отже, застосовані згідно з оспорюваним рішенням штрафні (фінансові) санкції в сумі 14316, 20 грн. (2863, 24*5) відповідають вимогам Закону.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.10р. у справі №2а-6810/10/0670 та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Новоград - Волинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.10р. у справі №2а-6810/10/0670 задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.10р. у справі №2а-6810/10/0670 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювілейне»до Новоград - Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Постанова складена в повному обсязі: 25.07.11р.