Ухвала суду № 18147408, 12.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6843/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" липня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Малинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" до Державної податкової інспекції в Малинському районі Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року позивач Державне комунальне підприємство «Малинміськводоканал»звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Малинському районі Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішеннь, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малинському районі № 0004702340/0 від 23.09.2009 р. в частині визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 401039 грн., в т.ч. 267359 грн. основного платежу і 133680 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення № 0004692340/0 від 23.09.2009 р. в частині визначення податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 473409 грн., в т.ч. 315606 грн. основного платежу та 157803 грн. штрафних санкцій і зменшення відємного значення обєкта оподаткування в сумі 171239 грн..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Під час судового розгляду справи колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду було задоволено клопотання відповідача - Державної податкової інспекцієї в Малинському районі Житомирської області про заміну відповідача на належного відповідача Малинську міжрайонну державну податкову інспекцію у звязку з реорганізацією Державної податкової інспекції в Малинському районі Житомирської області відповідно до Наказу № 352 від 05.11.2010 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що ДКП "Малинміськводоканал" відповідно до свого статуту та мети утворення призначене забезпечувати загальні потреби територіальної громади у невідкладних послугах комунального та соціального характеру, у тому числі з питань відведення ливневих, грунтових вод від житлових масивів для збереження архітектурних форм міста. Для очистки зазначених вод підприємство несе власні матеріальні, енергетичні та трудові витрати, а тому віднесення вищевказаних витрат до складу валових витрат та, відповідно до податного кредиту є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ДКП "Малинміськводоканал" відповідно до довідки ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 20421519) зареєстрований Виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області 25.09.1996 року.

Згідно з видами діяльності за КВЕД позивач здійснює діяльність зі збору, очищення та розподілення води, збирання і оброблення стічних вод (а.с.20).

Відповідно до п.2 «Предмет і мета діяльності підприємства»Статуту, предметом діяльності підприємства є водопостачання та водовідведення міста Малин (а.с.21-30).

Працівниками ДПІ у Малинському районі проведено планову виїзну перевірку Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 149/23-10/20421519 від 11.09.09 р. (далі акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення рішення від 23.09.09 р. № 0004702340/0, відповідно до якого визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 414740 грн., в т.ч. 276493 грн. основного платежу і 138247 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення № 0004692340/0 від 23.09.09 р., яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 490536 грн., в т.ч. 327024 грн. основного платежу та 163512 грн. штрафних санкцій.

При перевірці, ДПІ у Малинському районі дійшла висновку про те, що в порушення вимог п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем витрати з очищення стічних вод, зокрема ливневих та ґрунтових, в сумі 1646935,45 грн. не використовуються у господарській діяльності, а тому були виключені з валових витрат підприємства.

Крім того, встановлено, що на порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ 329387,1 грн. по придбаним послугам (очистка стічних вод), які в подальшому не використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат, відповідно до п. 5.4.5 ст. 5 Закону включаються будь-які витрати платника податку, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (крім витрат, що підлягають амортизації або відшкодуванню згідно із нормами статей 8 і 9 цього Закону), які перебувають у його власності, витрати із самостійного зберігання, переробки, захоронення або оплати послуг із зберігання, переробки, захоронення та ліквідації відходів від господарської діяльності платника податку сторонніми організаціями, з очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку.

Окрім того, у разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку проведених витрат на природоохоронні заходи з діяльністю платника податку податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Дана правова позиція викладена також у Листі Державної податкової адміністрації України від 11.04.2002 р. N 2272/6/15-1116.

Відповідно до п.2.1.4 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України № 30 від 05.07.1995 року (зі змінами) системи каналізації населених пунктів призначено для приймання, відводу і очистки вод з метою їх подальшого використання в народному господарстві чи випуску до водойм. ДКП "Малинміськводоканал" відповідно до свого статусу та мети утворення призначене забезпечувати загальні потреби територіальної громади у невідкладних послугах комунального та соціального характеру, у тому числі з питань відведення ливневих, грунтових вод від житлових масивів для збереження архітектурних форм міста. Для очистки зазначених вод підприємство несе власні матеріальні, енергетичні та трудові витрати.

Як було встановлено в суді першої інстанції функцію відведення стічних вод здійснює ДКП "Малинміськводоканал" за допомогою каналізаційно-насосних станцій, а очищення стічних вод, у звязку з відсутністю в комунальній власності міста очисних споруд, здійснює Фабрика банкнотного паперу Національного банку України на підставі договору № 1-И від 20.10.1997 року. За виконані послуги ДКП "Малинміськводоканал" здійснює оплату відповідно до кількості стоків, обрахованих вимірювальним засобом обліку.

Оскільки каналізаційна мережа м. Малина є загальноспливовою, то окрім комунальних та промислових стоків до неї заведені також ливневі та ґрунтові води, в результаті чого виникає різниця між обсягом очищених стоків Фабрикою банкнотного паперу НБУ та реалізованих ДКП "Малинміськводоканал".

Відповідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит складається із сум податків, нарахованих платником у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності.

Враховуючи те, що водовідведення, очищення та розподілення води, в тому числі й послуги з очищення стічних вод (ливневих та грунтових) повністю використовуються протягом звітного періоду позивачем у власній господарській діяльності, а тому віднесення вищевказаних валових витрат до складу податкового кредиту є обґрунтованою.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест