Постанова № 18147238, 05.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 49/120-А Головуючий у 1-й інстанції: Хрипун О.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Господарського суду мiста Києва від 31 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф. і П." до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2006 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф. і П.» звернувся до Господарського суду мiста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29.11.2005 року № 0006302306/0-38884, від 29.11.2005 р. № 0006292306/0-38885, від 26.12.2005 р. № 0006302306/1-43933, від 26.12.2005 р. № 0006292306/1-43932.

13.01.2010 року представником позивача подано до Господарського суду міста Києва заяву про зміну та доповнення позовних вимог, в якій позивач, пославшись на висновок судово-бухгалтерської експертизи, просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29.11.2005 р. № 0006302306/0-38884, № 0006292306/0-38885, від 26.12.2005 р. № 00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932, зобовязати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва включити позивача в реєстр про відшкодування ПДВ по деклараціям наданим після 01.07.2005 р. та поновити облікову картку платника ПДВ та зобовязати Управління Державного казначейства України в м. Києві відшкодувати з бюджету на користь позивача 39397,00 грн.

Постановою Господарського суду мiста Києва від 31 березня 2010 року позовні вимоги задоволені частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 29.11.2005 р. № 0006302306/0-38884, №0006292306/0-38885, від 26.12.2005 р. № 00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - задовольнити, а постанову Господарського суду мiста Києва від 31 березня 2010 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ф. і П.» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача, що міститься у акті № 527-23/6-32590471 від 29.11.2005 року суперечить нормам законодавства України; висновки щодо заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ у серпні 2005 року на суму 122139,00 грн. та заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ у вересні 2005 року на суму 97800,00 грн. нормативно та документально не підтверджено.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 29.11.2005 відповідачем - Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006292306/0-38885, яким згідно з п.п. 4, пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ТОВ " Ф. і П." визначене податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 216 650,40 грн., у тому числі 180 542,00 грн. за основним платежем та 36 108,40 грн. штрафних санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0006302306/0-38884 згідно з п.п. "б", "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 1, 3, 4 ст. 11 закону України "Про державну податкову службу" ТОВ " Ф. і П." було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 39 397,00 грн. (реєстрація у податковому органі 19.10.2005 № 82134 за 9 міс. 2005).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 29.11.2005 року № 01527/2306/325904471 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю " Ф. і П." (код 32590471) з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2005 року, в якому зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині реалізації труб нижче за звичайні ціни повязаним особам, внаслідок чого встановлено:

- заниження податкових зобовязань з ПДВ в серпні 2005р. на суму 122 139,00 грн., у звязку з чим завищено від'ємне значення чистої суми податкових зобовязань та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в серпні на суму 122 139,00 грн., що переноситься в рядок 23 Декларації з ПДВ за вересень 2005р.;

- заниження податкових зобовязань з ПДВ в вересні 2005р. на суму 97 800,00 грн., у звязку з чим занижено чисту суму податкових зобовязань в розмірі 97 800,00 грн., внаслідок чого (з урахуванням завищеного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 23 Декларації) в серпні на суму 122 139,00 грн.) завищено бюджетне відшкодування на суму 39 397,00 грн. та занижено податкове зобовязання на суму 180 542,00 грн.

Висновок акта мотивований тим, що в порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при визначенні первісної (балансової) вартості товарів (труб) ТОВ "Ф. і П." не були включені послуги, повязані з передпродажною підготовкою труб у серпні та вересні 2005 року на загальну суму 2 485 749,60 грн., в тому числі ПДВ 414 291,60 грн. Враховуючи вищезазначене порушення, продажна вартість труб була меншою ніж вартість на придбання та передпродажну підготовку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Ф. і П." реалізувало повязаній особі - ТОВ "ФерЕйт" (код 31725782) труби партіями у такому порядку:

-03.08.2005 року у кількості 641 шт. на суму 245751,71 грн., в тому числі ПДВ 40958,62 грн., що підтверджено видатковою накладною № 1/03/08-5 та податковою накладною № 1;

-04.08.2005 року у кількості 2631 шт. на суму 1008693,83 грн., в тому числі ПДВ 168115,64 грн., -що підтверджено видатковою накладною № 1/04/08-5 та податковою накладною № 2;

-01.09.2005 року у кількості 1441 шт. на суму 552462,11 грн., в тому числі ПДВ - 92077,02 грн., що підтверджено видатковою накладною № 1/01/09-5 та податковою накладною № 3;

-05.09.2005 року у кількості 1179 шт. на суму 452014,45 грн., в тому числі ПДВ 75335,74 грн., -що підтверджено видатковою накладною № 1/05/09-5 та податковою накладною № 4.

Загальна вартість реалізованої продукції становить 258 922,12 грн. , в т.ч. ПДВ 376 487,02 грн. (вартість однієї реалізованої труби становила 383,39 грн., в т.ч ПДВ 63,9 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києві про результати розгляду первинної скарги № 43235/10/25-014 від 26.12.2005 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 29.11.2005 № 0006302306/0-38884 та № 0006292306/0-38885 залишені без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги були направлені податкові повідомлення-рішення від 26.12.2005 року № 00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932 аналогічного змісту.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком податкового органу про те, що продажна вартість труб повязаним особам була меншою ніж вартість на придбання та передпродажну підготовку, що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ у серпні та вересні 2005 року виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB "Ф. і П." придбало труби, марки ПМТБ Ду 219*3,5-6000, у TOB "С. і. П." (код 32554585) за договором від 05.01.2005 №С/1/05/01/2005, укладеним між TOB "Ф. і П." в особі директора Козьменко Д.І. та TOB "С. і П.", в особі директора ОСОБА_3, по податковим накладним: № 10902-5 від 09.02.2005 в кількості 5 692 шт. на загальну суму 1 055 707,69 грн., в т.ч. ПДВ - 175 951,28 грн.; № 10902-5 від 09.02.2005 в кількості 70 шт. на загальну суму 12 984,11 грн., в т.ч. ПДВ 2 164,02 грн.; № 10902 від 09.02.2005 в кількості 130 шт. на загальну суму 24 111,36 грн., в т.ч. ПДВ 4 018,56 грн.

Труби знаходились на зберіганні на території ЗАТ "Дунавецький ремонтно-механічний завод" (код 00383857) згідно з договором від 09.02.2005 № 1/09-02, укладеним TOB " Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та ЗАТ "Дунавецький ремонтно-механічний завод", в особі директора Тулюк В.М.

ТОВ " Ф. і П." також було здійснено передпродажні роботи, виконані:

- TOB "С. і П." (код 32554585) згідно з договором №1/01/08-5с від 01.08.2005, укладеним між TOB " Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та TOB " С. і П.", в особі директора ОСОБА_3 (податкова накладна від 26.08.2005 за № 2 на загальну суму 242 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40 483,33 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2005 за № ОУ-0000001 на загальну суму 242 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40 483,33 грн.).

Розрахунки проведені в повному обсязі згідно виписки банку від 26.08.2005 на загальну суму 242 900,00 грн., суму ПДВ в розмірі 40 483,33 грн. включено до складу податкового кредиту по ПДВ в серпні 2005р.:

- ПБП "Пухов" (код 32804042) згідно з договором № 12007-5 від 20.07.2005, укладеним TOB "Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та ПБП "Пухов", в особі директора Семененка П.В. (податкова накладна від 02.08.2005 за № 2815 на загальну суму 1 992 849,60 грн., в т.ч. ПДВ - 332 141,60 грн., акт здачі-прийняття послуг від 02.08.2005 на загальну суму 1 992 849,60 грн., в т.ч. ПДВ - 332 141,60 грн., суму ПДВ в розмірі 332 141,60грн. включено до складу податкового кредиту по ПДВ в серпні 2005р.;

- ПП "Імпеком" (код 33199682) згідно з договором № 1/02/08/05 від 02.08.2005, укладеним між TOB " Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та ПП "Імпеком", в особі директора Забудько О.В. (податкова накладна від 01.09.2005 за № 191 на загальну суму 250 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41 666,67 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.2005 № 1/9 по наданню завантажувально-розвантажувальних робіт на загальну суму 250 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41 666,67 грн. Розрахунки проведені в повному обсязі згідно виписки банку від 01.09.2005 на загальну суму 250 000,00 грн., суму ПДВ в розмірі 41 666,67 грн. включено до складу податкового кредиту по ПДВ в вересні 2005 р.

Окрім того, під час проведення перевірки позивача, податковим органом були направлені запити до СГД, згідно реєстрів книги придбання за серпень, вересень 2005 року.

Так, відповідь на запит від 17.11.2005 року № 37705/7/23-606 Алчевської ОДПІ по контрагенту ПБП «Пухову» на дату складання акту отримано не було. Проте згідно відповіді Стаханівської ОДПІ (на запит від 21.11.2005 року № 38120/7/23-606 по контрагенту ПП «Імпеком») відповідне підприємство не має основних засобів, складських та виробничих приміщень, згідно штатного розкладу значиться одна особа директор Забудько О.В., вмотивованої відповіді про місце та спосіб виконання передпродажних робіт директор пояснень надати не може.

Також варто зазначити, що при проведенні перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було встановлено, що TOB " Ф. і П.", засновником якого являється ОСОБА_8 (згідно п.1.7 ст.1 Статуту TOB " Ф. і П." зареєстрованого Дарницького районною у м. Києві державною адміністрацією 21.05.2004 за № 03018/1), було придбано продукцію (труби) у TOB "С. і П." (код 32554585), засновником якого являється ОСОБА_3 (згідно Пошуково-довідкової системи ДПА України та наданого до перевірки договору купівлі-продажу укладеного в особі директора ОСОБА_3.) та реалізовано дані труби TOB "Фер Ейт" (код 31725782), засновником та директором якого є ОСОБА_3 (згідно Пошуково-довідкової системи ДПА України та наданого до перевірки договору купівлі-продажу укладеного в особі директора ОСОБА_3.). Згідно довідки Паспортної служби Донецької області за формою №1 заповненої ОСОБА_3 значиться, що його матір'ю є ОСОБА_8.

Враховуючи вищезазначене, всі підприємства постачальники та покупці, а саме TOB " С. і П." (код 32554585), TOB " Ф. і П." (код 32590471) та TOB "Фер Ейт" (код 31725782), є пов'язаними особами.

Згідно п. 1.26 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями: "пов'язана особа -особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини).

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

У відповідності до п.п. 7.4.1. п.7 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок оподаткування операцій з повязаними особами, а саме: доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) повязаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Пунктом 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що якщо цим пунктом не передбачено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Так, на виконання вказаної норми законодавства відповідачем було направлено запити стосовно рівня цін на трубу ПМТБ Ду 219*3,5-6000 до Держзовнішінформ та Державної інспекції по контролю за цінами в м. Києві, але станом на дату складання акта відповідь не отримано (а.с.161)

За даними, наведеними в мережі Інтернет від підприємств, які здійснюють продаж аналогічного виду продукції (труб ПМТБ Ду 219*3,5-6000) ціна за 1 т труби складає 4 4,5 тис. грн.

Також, відповідно до наявної довідки Держзовнішінформу Міністерства економіки України від 06.12.2005 р. № 744/06-05 сталеві труби марки ПМТБ 219х3,5х6000 мм являються елементом польового магістрального трубопроводу для транспортування нафтопродуктів або води та реалізується ГВТУП «Белвнешспецтехніка»по ціні 3,5-4,0 млн. доларів США (зберігання з 1982-84 р.р. без передпродажної підготовки) на нові комплекти по ціні 5,5 млн. доларів США. Також повідомлялось, що труби з ПМТБ-200 розмірами 219х3,5 мм в комплекті з зєднувальними елементами пропонуються по ціні 2600 грн./т (а.с.163).

За розрахунком наведеним у акті перевірки, звичайна ціна продажу, що склалася на ринку ідентичних товарів (труба ПМТБ Ду 219*3,5-6000), проданих ТОВ " Ф. і П." повязаній особі - ТОВ "Фер Ейт" повинна складати мінімум 2 630 000,00 грн. (657,5 т х 4 000,00 грн.).

Різниця по податку на додану вартість з купівлі-продажу становить 219 938,44 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV зі змінами та доповненнями податкова звітність підприємства ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 397/3690 зі змінами та доповненнями у статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Відповідно до п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 751/4044 (далі П(С)БО 9) первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків,

- суми ввізного мита,

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів".

Таким чином, у первісну вартість товарів (запасів) включаються витрати повязані з доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (тобто витрати, повязані із передпродажною підготовкою останніх).

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а постанова Господарського суду мiста Києва від 31 березня 2010 року винесена з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ф. і П.»в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Господарського суду мiста Києва від 31 березня 2010 року задовольнити.

Постанову Господарського суду мiста Києва від 31 березня 2010 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю " Ф. і П." в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест