Ухвала суду № 18144039, 12.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року справа №2а/0570/3762/2011 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Гаврищук Т.Г. , Жаботинської С.В.

при секретарі Асєєвій Я.В.

за участю:

представника позивача - Скроботова Є.А.

представників відповідача - Таранова Є.Г., Мамлиги Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3762/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000192334/0 від 1 жовтня 2007 року, № 0000192334/1 від 29 жовтня 2007 року, № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року, № 0000192334/3 від 18 березня 2008 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп. визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2011 року № 0000072320/0, № 0000052320/0, № 0000082320/0, № 0000092320/0, № 0000102320/0 .

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представники відповідача під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної справи підтримали.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Відкрите акціонерне товариство «Горлівський комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00375906. Позивач перебуває на обліку як платник податків в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції.

20 лютого 2003 року між позивачем та Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «Бета» (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) був укладений договір поставки № 20/02-03 А (т. 1 арк. справи 58-59). Згідно умов зазначеного договору третя особа без самостійних вимог на предмет спору зобов'язалася

передати у власність замовника (позивача у справі) за умовами зазначеного договору, а замовник зобов'язався прийняти та сплатити зазначений товар на умовах договору. Згідно пункту 1.2. договору, предметом постачання є борошно пшеничне, висівки та зерновідходи.

Протягом лютого - грудня 2003 року, на виконання прийнятих на себе зобов'язань за зазначеним договором Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «Бета» поставлено позивачеві товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 350708,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 58451,34 грн.

Отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від Малого приватно виробничо-комерційного підприємства «Бета» підтверджено документами, що наявні в матеріалах справи.

За наслідками отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей, позивач включив до складу валових витрат 1-го кварталу 2003 року - 28183,33 грн., до складу валових витрат 2-го кварталу 2003 року - 54490,00 грн., до складу валових витрат 3-го кварталу 2003 року -80166,67, до складу валових витрат 4-го кварталу 2003 року - 129416,67 грн. На підставі отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 92-103) позивачем було включено до складу податкового кредиту звітних податкових періодів лютий - травень, липень - грудень 2003 року податок на додану вартість в сумі 58451,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26 березня 2003 року було відкрито провадження у справі № 15/24Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Донецької області по справі № 15/24 б від 06 грудня 2007 року (т. 2 арк. справи 116-118) за результатами попереднього засідання затверджений реєстр вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14 грудня 2007 року (т. 2 арк. справи 119) були внесені зміни в Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06 грудня 2007 року та було доповнено абзац другий резолютивної частини пунктом 6 про включення до реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» грошових зобов'язань Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бета» в сумі 48213,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16 липня 2008 року у справі № 15/24Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» (т. 2 арк. справи 120-121) задоволено заяву розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» про затвердження мирової угоди по справі №15/246 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів». Зазначеною ухвалою було припинено провадження у справі про банкрутство. Згідно змісту зазначеної Ухвали від 16 липня 2008 року, господарським судом Донецької області встановлено, що 05 червня 2008 року між кредиторами позивача та боржником - Відкритим акціонерним товариством «Горлівський комбінат хлібопродуктів» підписано мирову угоду у справі про банкрутство № 15/24 б. За умовами зазначеної мирової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Млин» прийняло на себе зобов'язання погасити заборгованість кредиторських вимог протягом 7 банківських днів після затвердження мирової угоди в обмін на сукупні активи боржника загальною вартістю 1482043,00 грн.

Крім цього, на виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати отриманих товарів за умовами укладеного договору № 20/2-03 А від 20 лютого 2003 року позивач перерахував грошові кошти в сумі 14000,00 грн. за платіжним дорученням № 454 від 29 грудня 2006 року (т. 1 арк. справи 108).

В період з 29 серпня 2007 року по 18 вересня 2007 року Горлівською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Горлівський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 березня 2007 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 2072-23-4/00375906 від 31 вересня 2007 року (т. 1 арк. справи 8-57 року). У висновках акту перевірки № 2072-23-4/00375906 від 31 вересня 2007 року податковий орган зазначив про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік, 1 квартал 2007 року на загальну суму 132227 грн., у тому числі за 2006 рік - на 95102 грн., за 1 квартал 2007 року - 37125 грн.

Підставою для донарахування податку на прибуток в акті перевірки посадові особи відповідача зазначили наступне.

Перевіркою правильності визначення валового доходу відповідач встановив заниження скоригованого валового доходу за 2006 рік на суму 207294 грн., за 1 квартал 2007 року на суму 81000 грн. через не включення позивачем до складу валового доходу за вказаний податковий період кредиторської заборгованості в сумі 288494 грн., в тому числі ПДВ 48082 грн. перед МПВКП «Бета», щодо стягнення якої сплив строк позовної давності. Одночасно перевіркою правильності визначення валових витрат було встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2006 рік на суму 172912 грн., за 1 квартал 2007 року на суму 67500 грн. через не зменшення позивачем валових витрат за вказані періоди на суму кредиторської заборгованості по взаєморозрахунках з МПВКП "Бета" у розмірі 240412 грн., по якій закінчився строк позовної давності та яка повинна бути включена до складу валових доходів. При перевірці амортизаційних витрат відповідач порушень не встановив.

З урахуванням того, що за пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 3334/94-ВР від 28 грудня 1994 року, в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону, відповідач зменшив визначену при перевірці занижену суму валового доходу на суму валових витрат за цей же період за одними й тими самими господарськими операціями по договору поставки № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року, укладеного між позивачем та МПВКП "Бета", та з урахуванням показників валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань, визначених позивачем в деклараціях з податку на прибуток, перерахував оподатковуваний дохід за 1 півріччя 2006 року, 3 квартали 2006 року, 2006 рік в цілому, 1 квартал 2007 року та визначив розмір заниженого податку на прибуток в сумі 132226 грн., а також застосував штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 58261 грн. 50 коп. згідно підпункту 17.13 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21 грудня 2000 року (т. 2 арк. справи 133).

На підставі вказаного акту перевірки 1 жовтня 2007 року Горлівською ОДПІ було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0000192334/0 (т. 1 арк. справи 5) про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., з якої податок на прибуток - 132226 грн., штрафні (фінансові) санкції - 58261 грн. 50 коп., яке 10 жовтня 2007 року було оскаржено позивачем до Горлівської ОДПІ (т. 2 арк. справи 8). Рішенням відповідача скарга була залишена без задоволення (т. 2 арк. справи 69-70), а зазначене податкове повідомлення-рішення без змін. За результатами розгляду скарги відповідачем було прийняте 29 жовтня 2007 року податкове повідомлення-рішення № 0000192334/1 (т. 1 арк. справи 6) на ту ж суму донарахованого податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій, яке також оскаржується позивачем. ВАТ "Горлівський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Державної податкової адміністрації у Донецькій області зі скаргою (т. 2 арк. справи 10), яка не була задоволена (т. 2 арк. справи 71-75) та за результатами оскарження відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року (т. 1 арк. справи 7), яке також визначено позивачем у предметі спору. Після оскарження позивачем прийнятих Горлівською ОДПІ податкових повідомлень-рішень до Державної податкової адміністрації України та залишення скарги без задоволення, а перелічених в цьому абзаці рішень податкових органів без змін, відповідачем було прийняте 18 березня 2008 року податкове повідомлення-рішення № 0000192334/3 (т. 1 арк. справи 78), яке було додано позивачем до предмету спору.

Згідно наданого відповідачем розрахунку донарахованого податку на прибуток та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (т. З арк. справи 4), виявлені відповідачем порушення формування валового доходу 2006 року та 1-му кварталі 2007 року позивачу було донараховано за спірними податковими повідомленнями-рішеннями 103901,80 грн., з яких податок на прибуток в сумі 72123,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 31778,80 грн. Виявлені відповідачем порушення формування валових витрат 2006 року та 1-го кварталу 2007 року позивачу було донараховано за спірними податковими повідомленнями-рішеннями 86585,70 грн., з яких податок на прибуток в сумі 60103,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 26482,70 грн.

Предметом спору є застосування спливу строків позовної давності щодо виконання позивачем зобов'язань зі сплати отриманих за умовами договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року товарно-матеріальних цінностей, в залежності від вирішення якого відповідач визначає наявність в позивача обов'язку здійснити коригування валового доходу та валових витрат відповідних звітних податкових періодів.

Згідно пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Перелік доходів, що включається до складу валових встановлений підпунктами 4.1. 1 -4.1. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції закону України від 05 червня 2003 року N 911-IV до складу валового доходу, окрім іншого, включається дохід у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Поняття безповоротної фінансової допомоги визначено підпунктом 1.22. 1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Поняття, умови перебігу та порядок обчислення строків позовної давності визначений нормативно-правовими актами цивільного законодавства.

Договір між позивачем та третьою особою, кредиторська заборгованість за яким була визначена відповідачем безповоротною фінансовою допомогою, укладений 20 лютого 2003 року в період чинності Цивільного кодексу УРСР (1963 року).

Згідно статті 71 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на день укладення договору № 20/2-03 А від 20 лютого 2003 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Статтею 76 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) встановлений початок перебігу строку позовної давності, який починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність при вирішенні питання щодо спливу строків позовної давності щодо виконання позивачем прийнятих зобов'язань за договором № 20/02-03 А суд керуватися положеннями Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2004 року та положеннями пункту 2.2. договору № 20/02-03 А, яким встановлені строки сплати отриманої продукції .

Додаткова угода від 15 березня 2005 року до договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року (т. 2 арк. справи 223), якою вставлено, що кінцевим строком розрахунків за договором є 31 грудня 2011 року, надана позивачем в судове засідання 21 квітня 2011 року після повернення справи № 2а-8365/08 на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду, на момент перевірки відповідачу не надавалася, а тому суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи позивача про те, що строк позовної давності починає спливати з 31 грудня 2011 року за умовами додаткової угоди від 15 березня 2005 року до договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року.

Згідно пункту 2.2. договору постачання № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року замовник (позивач у справі) здійснює оплату у розмірі 100% вартості кожної партії товару не пізніше 5-банківських днів з моменту відвантаження товару, строк позовної давності починає перебіг на 6 банківський день від дня поставки товару, визначеного у видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 104-114).

Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як встановлено, 31 березня 2005 року позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору підписали акт звіряння заборгованості за договором № 20/02-03 А від 31 березня 2005 року. Цим актом встановлено, що заборгованість позивача, яка залишилася не погашеною станом на 31 березня 2005 року становить 346466,75 грн. (т. З арк. справи 44). 01 квітня 2006 року позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору підписали акт звіряння заборгованості, за змістом якого заборгованість позивача з поставки мішків, яка залишилася не погашеною станом на 01 квітня 2006 року становить 6400,00 грн. (т. З арк. 45). Крім того, позивачем та третьою особою складалися акти звіряння розрахунків станом на 30 листопада 2006 року, 30 травня 2007 року, 1 серпня 2007 року та 27 травня 2008 року.

Частиною третьою статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності , до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене кредиторська заборгованість позивача, що існувала в період , що перевірявся відповідачем не відповідає поняттю безповоротної фінансової допомоги.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань відповідача на наявність у позивача обовязку здійснити коригування зменшення валових витрат на суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, посилаючись на приписи пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Валові витрати за перевіреними господарськими операціями фактично були сформовані у відповідні періоди 2003 та 2004 років, про що свідчать первинні документи та податкові декларації, надані позивачем (т. 2 арк. справи 12-61, 92-114). Норма, що міститься в пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є загальною та посилань на обов'язок платника податків щодо зменшення валових витрат не містить, так само, як ці підстави не містить ані стаття 5 вказаного закону, ні в цілому наведений Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", який є спеціальним законом з питань встановлення правил формування валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань та оподаткування прибутку юридичних осіб.

Податковою інспекцією при викладенні висновків щодо порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 закону України «Про податок на прибуток підприємств» не були враховані вимоги пункту 5.11 цієї ж статті, в якому визначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 , пункту 5.1. стат. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік, 1 квартал 2007 року в сумі 132227,00 грн., що свідчить про неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3762/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3762/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 13.07.2011 року.

Колегія суддів : О.П. Лях

Т.Г. Гаврищук

С.В. Жаботинська