Ухвала суду № 18142576, 21.04.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2011 р.справа № 2а-7213/10/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання:Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року по справі №2а-7213/10/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-Р»до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-Р»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010р. року №0001642303/0 на суму 44602,0 грн., як таке, що суперечить чинному законодавству України. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що висновки перевіряючи осіб про порушення вимог п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»є безпідставними, у звязку з чим прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована необґрунтованістю висновків податкового органу про невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, у звязку з чим застосування фінансових санкцій до позивача є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з»ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно визначено місце проведення розрахунків, що призвело до помилкових висновків суду щодо відсутності порушення позивачем вимог п.13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами державної податкової інспекції в жовтневому районі м. Запоріжжя 19.03.2010 року проведено перевірку господарської одиниці (ТОВ «АВТО-Р»), розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул.. Рекордна,11/2, з питань дотримання субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками перевірки складено акт від 19.03.2010р. №0075/08/26/23/31533653, в якому зроблено висновки про порушення субєктом підприємницької діяльності вимог 13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», яке полягало у невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі коштів, яка зазначена в денному РРО на загальну суму 8980,41 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтувалися на тому, що готівкові кошти, у вказаній сумі, знаходились біля РРО, в той час як каса підприємства «АВТО-Р»знаходиться в іншому приміщенні, що свідчить про знаходження готівкових коштів на місці проведенні готівкових розрахунків.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.07.2010 р. №0001642303/0 у розмірі 44602,05 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з огляду на помилковість висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за порушення вказаних вимог Закону передбачалася ст..22 названого Закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до ст..22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Отже, визначальною підставою для застосування фінансових санкцій, згідно ст..22 названого Закону, є встановлення контролюючим органом факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення податковим органом місця проведення розрахункових операцій і як наслідок місця знаходження готівкових коштів у сумі 8980,41 грн., про невідповідність яких денному звіту РРО зазначено в акті перевірки.

Так, в акті перевірки податковим органом зазначено, готівкові кошти знаходились біля РРО на місці проведення розрахунків, каса підприємства ТОВ «АВТО-Р»знаходиться в іншому приміщенні.

Між тим, такі висновки ДПІ спростовуються встановленими обставинами справи.

Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що місце проведення розрахунків це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно п.1.2 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", каса це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання видачі, зберігання готівкових коштів інших цінностей, касових документів.

Пунктом 1.4 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" встановлено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у звязку з конструктивними особливостями вищевказаного реєстратора розрахункових операцій, а саме - відсутністю ящика (сейфа) для зберігання отриманих готівкових коштів, та на виконання вимог п.1.4 вказаного Положення, позивачем було видано наказ № 04.01.10/06-П від 04.01.2010р. року, яким встановлено порядок зберігання отриманих готівкових коштів. Згідно даного наказу касира зобовязано після закінчення кожного робочого дня перевірити відповідність грошової виручки із Z- звітом та здати залишок виручки головному бухгалтеру в сейф підприємства, що розташований на першому поверсі на території кабінету СТО- приміщення №17, відповідно до експлікації плану БТІ літера А-2А (Додаток №1 до наказу). Перед початком роботи касир зобовязаний отримати у головного бухгалтера залишок грошових коштів попереднього дня та здійснити внесення грошових коштів методом службового внесення до памяті АКК. Дана операція проводиться при умовах напрацювання приписної каси ЗРУ КБ ПАТ «Приватбанк». На період здійснення розрахунково-касових операцій грошові кошти (виручка поточного дня) зберігається на місці проведення розрахунково-касових операцій, тобто на робочому місці касира в грошовій скриньці столу. Місця проведення розрахунково-касових операцій (робоче місце касира) відповідно до Додатку №1.

Як вбачається з наданого Додатку до Наказу, сейф товариства та реєстратор розрахункових операцій знаходиться в одному приміщенні - №17, відповідно до експлікації плану БТІ- літера А-2А1.

Таким чином, каса ТОВ «Авто-Р»та РРО знаходяться в одному приміщенні, що також підтверджується поясненнями головного бухгалтера, які долучені до акту перевірки.

18.03.2010р. на кінець робочого часу підприємством було зроблено Z звіт номер 281 з операцією «службова видача»готівки у сумі 8920,20грн. та обнуління памяті РРО. Дана сума готівки була оприбуткована в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів з дотримання всіх вимог чинного законодавства і знаходилася в касі підприємства.

19.03.2010р., за вказівкою перевіряючих осіб, було зроблено Х звіт, відповідно до якого сума готівки РРО складала 0,00грн., у звязку з чим, враховуючи готівкові кошти у сумі 8920,20грн., які були оприбутковані та знаходились в касі підприємства, податковим органом зроблено висновок про невідповідність готівкових коштів на місці проведенні розрахункових операцій денному звіту РРО.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу про невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а полягають у викладені обставин, які встановлено під час проведеної перевірки та яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року по справі №2а-7213/10/0870 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 28.04.2011р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська