Постанова № 18142322, 26.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2011 року 17:30 № 2а-5470/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Керамікбудсервіс"

до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

прозобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не прибув

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив: - визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишина Ю.Б., прийняті в межах вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису №263 від 28.01.2011 року щодо заборони користування майном, заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на зниження вартості заставленого майна, а також про вилучення майна у ТОВ «Керамікбудсервіс»та його передачу на відповідальне зберігання ПП «СП «Юстиція»незаконними; - визнати Акт опису та арешту майна від 21.03.2011 року, складеного головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишиним Ю.Б. в ході виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови ВП №24652559 від 21.02.2011 року з примусового виконання виконавчого напису №263 від 28.01.2011 року про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: транспортні засоби, перелік яких визначено з Додатком №1 по Договору №25-2008/DC-3астави транспортних засобів від 21.03.2008 року, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 82, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Керамікбудсервіс»(вул. Промислова, 82, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31889874) в частині оголошення заборони користуватися майном, заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на зниження вартості заставленого майна, а також про вилучення майна у ТОВ «Керамікбудсервіс»та його передачу на відповідальне зберігання ПП «СП «Юстиція»протиправним та скасувати його в цій частині.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем проведено опис майна боржника у відсутності боржника, що позбавило його можливості надати свої заперечення та

без зазначення в акті опису й арешту майна обставин, які зумовили потребу обмежувати право позивача на користування майном. Крім того, в акті опису й арешту майна не зазначено вид, обсяг і строк такого обмеження, що суперечить вимогам Інструкції про проведення виконавчих дій.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з нормами Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обовязки державного виконавця визначені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону України №2677 від 04.11.2010 року, діє з 09.03.2011 року).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

У відповідності з наданими Законом України «Про виконавче провадження»повноваженнями державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 21.02.2011 року відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №263 від 28.01.2011 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на рухоме майно, а саме: транспортні засоби, згідно з Додатком № 1 до Договору №25-2008/DC-3астави транспортних засобів від 21.03.2008 року, що розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Загвіздя, вул. Промислова, 82 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Керамікбудсервіс».

У п. 2 Постанови ВП №24652559 від 21.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження відповідно до норм ст. 25 Закону, державним виконавцем боржнику встановлено обовязок добровільно виконати вимоги в семиденний строк з моменту отримання даної постанови.

Пунктом 4 вказаної Постанови державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, що було предметом Договору застави №25-2008/DC, укладеним між Публічним акціонерним товариством «БМ БАНК»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамікбудсервіс».

Слід зазначити, що Постанова ВП №24652559 від 21.02.2011 р. про відкриття виконавчого провадження позивачем не оскаржувалась.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим органом позивачу, як боржнику у виконавчому провадженні, та стягувачу ПАТ «БМ Банк»направлялись листами №239-0-25/3 від 11.03.2011 р. та №1602-0-33-25-240/3 від 18.03.2011 р. повідомлення про дату та час проведення виконавчих дій щодо опису майна боржника.

Позивач зазначав, що вищенаведені повідомлення отримані ним були з запізненням, а тому державний виконавець в разі відсутності боржника не вправі був здійснювати опис майна боржника.

Проте, таку думку позивача суд вважає помилковою.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З аналізу вказаної норми та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 27 Закону вбачається, що право державного виконавця на початок вчинення дій з примусового виконання рішення виникає в залежності від дати отримання боржником саме постанови про відкриття виконавчого провадження.

З наведеного слідує, що державний виконавець перш ніж розпочати вчиняти дії по примусовому виконанню рішення, має пересвідчитись чи отримана боржником постанова про відкриття виконавчого провадження і чи вчинялись ним дії щодо добровільного виконання рішення. Інших застережень щодо початку вчинення дій по примусовому виконанню рішень, ні Закон України «Про виконавче провадження», ні Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.99 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України за №865/4158 15.12.99, не містять.

До того ж, п. 5.6.9 Інструкції визначено, що відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для реального виконання рішення.

Пунктом 5.6.6 Інструкції встановлені дані, які мають бути зазначені в акті опису й арешту майна.

Позивач в своєму позові вказував на те, що відповідачем в порушення норм ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5.6.7 Інструкції не вказано в акті вид, обсяг і строк обмеження права користування майном та обставини, які зумовили потребу в такому обмеженні.

Слід зазначити, що нормами Закону України «Про виконавче провадження»не визначені обставини, які зумовлюють потребу в обмеженні права користування майном, вилучення майна у боржника, передачу цього майна на зберігання іншій особі.

Державний виконавець вчиняє такі дії в залежності від обставин, які складаються під час примусового виконання виконавчих документів.

Позивач зазначав, що державний виконавець, встановлюючи обмеження прав користування майном та вилучення цього майна, тим самим позбавив позивача права самому реалізовувати майно та відшкодовувати борги.

Проте, позивачем не взято до уваги, що майно, на яке було накладено арешт і передано на зберігання ПП «СП «Юстиція», знаходилось у заставі, згідно Договору застави №25-2008/DC, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «БМ БАНК».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 17 цього Закону заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Таким чином, державний виконавець, вчиняючи вищенаведені оспорювані позивачем дії, жодним чином не порушив прав позивача, оскільки право позивача щодо відчуження заставленого майна на свій вибір, було обмежене договором застави і переважне право на отримання задоволення з вартості майна, на яке накладено арешт, мав саме заставодержатель ПАТ «БМ БАНК», за заявою якого і був вчинений виконавчий напис нотаріуса №263 від 28.01.2011 р.

Крім того, з акту опису й арешту майна вбачається, що майно, яке знаходилось у заставі передано на зберігання третій особі зберігачеві ПП «СП «Юстиція», і застереження щодо обмеження права користування майном, відповідно до п. 5.6.6. Інструкції, були установлені державним виконавцем саме зберігачеві майна, а не позивачу, як боржнику, про що було зазначено в акті.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса №263 від 28.01.2011 р. не суперечили нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі ст. 94 КАСУ відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамікбудсервіс»відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко