Постанова № 18142057, 21.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2011 року № 2а-3456/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберда В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0073011520/0 від 08.11.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ПП «Форумтрансбізнеспроект»звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0073011520/0 від 08.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2010 року, були надіслані ним до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва поштою 10.04.2010 року, 07.05.2010 року, 10.06.2010 року, тобто у встановлений законом термін. Крім того, на вимогу Відповідача вказані декларації були повторно, а потім втретє надіслані ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Висновок акту про не подання вказаних декларацій з ПДВ, вважає безпідставним і не вбачає підстав для застосування штрафних санкцій.

21.07.2011р в судовому засіданні Позивач подав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0073011520/1 від 08.11.2010 року та відшкодувати судові витрати за рахунок ДПІ в Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а тому заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Відповідач ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, надав суду письмові заперечення проти позовних вимог, які долучені до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень на позов, Відповідач зазначає, що подані Позивачем декларації за березень, квітень,травень 2010 року не визнані ДПІ у Дніпровському районі м. Києва як податкова звітність, у звязку з невідповідністю декларацій вимогам «Порядку складання декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України №166, на підставі п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., відповідно до якого, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, 09.04.2010 року, надіслав поштовим повідомленням до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, Декларацію з ПДВ за березень 2010 року.

Листом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №10392/10/28-011 повідомлено про те, що Декларація з ПДВ за березень не визнана як податкова декларації, оскільки не відповідає вимогам «Порядку складання декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України №166, а саме, не в повному обсязі зазначені обовязкові реквізити та без заповнення або прокреслень всіх рядків декларації.

Листом №12/05/2010 від 12.05.2010 Позивач повторно надіслав Декларацію з ПДВ до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Також Позивач, 07.05.2010 Декларацію з ПДВ надіслав поштовим повідомленням до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за квітень 2010 року.

Листом №13387/10/28-011 від 27.05.2010 Відповідач повідомив, що Декларація з ПДВ за квітень 2010 року не визнана як податкова декларація з ПДВ, оскільки не відповідає вимогам «Порядку складання декларації з податку на додану вартість», а саме: у заголовній частині декларації (поле 4) не відображено повної інформації (відповідно до реєстраційних даних) та не зазначені номери рядків декларації до яких подаються додатки.

Листом від 07.06.2010 позивач повторно надіслав Відповідачу Декларацію з ПДВ за квітень 2010 року.

Також, Позивач 10.06.2010, надіслав поштовим повідомленням до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Декларацію з ПДВ за травень 2010 року.

Листом №15506/10/28-018 від 17.06.2010 Відповідач повідомив, що Декларації з ПДВ за квітень, травень 2010 року не визнані як податкові декларація з ПДВ, оскільки не відповідають вимогам «Порядку складання декларації з податку на додану вартість», а саме: у вказаних Деклараціях не зазначені номери рядків декларації, до яких додаються додатки.

Листом від 13.07.2010, Позивач повторно надіслав Відповідачу Декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 року.

Листом від 21.07.2010, Відповідач повідомив, що Декларації з ПДВ за квітень, травень 2010 року не визнані як податкові декларація з ПДВ, оскільки не відповідають вимогам «Порядку складання декларації з податку на додану вартість».

Позивач не погодився з вищевказаним рішенням Відповідача, про що повідомив останнього листом від 19.08.2010.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої було встановлено, порушення вимог п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000, а саме не подання Позивачем Декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2010

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було складено акт №6850-15/34184939 від 27.08.2010.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0024421520/0 від 14.09.2010.

Позивач оскаржив Вище вказане повідомлення рішення до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарги Позивача, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення №0073011520/1 від 08.11.2010.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0073011520/1 від 08.11.2010 скаргу Позивача було залишено без задоволення.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991р. встановлено обовязок платників податків подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

На виконання вказаної вимоги Закону, Наказом ДПА №143 від 29.03.2003, затверджено «Порядок складання декларації з податку на додану вартість».

Відповідно до абзацу 2 п.3.1 розділу 3 «Порядку складання декларації з податку на додану вартість», у заголовній частині декларації відображається повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого прийняття та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України №827 від 31.12.2008, податкова звітність має бути повністю заповненою, а саме: наявні обовязкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не були визнані як податкові декларації з ПДВ, оскільки не відповідають вимогам до абзацу 2 п.3.1 розділу 3 «Порядку складання декларації з податку на додану вартість» та абзацу 3 п. 3.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого прийняття та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, а саме: в декларації за березень 2010 року у заголовній частині декларації не відображена повна назва підприємства, в деклараціях за квітень та травень 2010 року незаповнені графи декларацій не були прокреслені, про що у встановленому порядку та строки був повідомлений Позивач.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Позивачем, податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень 2010 року, після повідомлення про їх невизнання, до ДПІ у Дніпровському районі не надсилались.

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем не скористався правом наданим йому вищевказаною нормою Закону.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що декларації з ПДВ за березень, квітень, травень 2010 року є неподаними.

З огляду на викладене, є правомірним застосування п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ, відповідно до якого, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією в Дніпровському районі м. Києва доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення №007301520/1 від 08.11.2010 року з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда