Постанова № 18141391, 11.07.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 р. м. ЧернівціСправа № 2а/2470/1534/11

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.

секретаря судового засідання Граматович М.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1(за довіреністю);

представника відповідача - ОСОБА_2( за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засідання подання Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до Сторожинецького державного комунального малого підприємства “Міська тепломережа” про стягнення коштів за податковим боргом з банківських рахунків.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

СУТЬ СПОРУ:

Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області 07 липня 2011 року звернулась до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з банківських рахунків Сторожинецького державного комунального малого підприємства “Міська тепломережа”.

07 липня 2011 року судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху якою зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви в строк до 08 липня 2011 року до 15.00 год. Позивач усунув недоліки позовної заяви у вказаний строк.

08 липня 2011 року судом відкрито провадження у адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем існує податковий борг на загальну суму 38231,18 грн. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини .

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення коштів за податковим боргом з банківських рахунків Сторожинецького державного комунального малого підприємства “Міська тепломережа” підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала повністю, з сумою заборгованості погодилась .

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з банківських рахунків СДКМП “Міська тепломережа” (59000, Чернівецька область, м. Сторожинець, вул.Чапаєва, 3, ідентифікаційний номер 21440522).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Сторожинецьке державне комунальне мале підприємство “Міська тепломережа” зареєстровано Сторожинецькою районною державною адміністрацією 24 листопада 1995 року свідоцтво про державну № 355148 від 24.11.1995 року.

Сторожинецьке державне комунальне мале підприємство “Міська тепломережа” (59000, Чернівецька область, м. Сторожинець, вул.Чапаєва, 3, ід.номер 21440522), взяте на облік як платник податків в ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області 24 листопада 1995 року рішення № 465.

Згідно довідки управління статистики у Сторожинецькому районі Чернівецької області від 19.01.2005 року, СДКМП “Міська тепломережа” включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 19 січня 2005 року, ідентифікаційний код - № 21440522.

Державна податквоа інспекція у Сторожинецькому районі в особі начальника з однієї сторони і платника податків Сторожинецьке державне комунальне мале підприємство “Міська тепломережа” в особі директора з іншої сторони, з метою спрощення податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів звязку 03 серпня 2009 року уклали договір № 55 про визнання електронних документів.

Відповідачем до ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області подано податкові деклараціі по податку на додану вартість № 9002114162 від 18.04.2011 року, №9003388708 від 19.05.2011 року, №9004355738 від 20.06.2011 року згідно яких відповідачем визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 38231,18 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 38231,18 грн. виник на підставі поданих податкових деклараціі по податку на додану вартість № 9002114162 від 18.04.2011 року, № 9003388708 від 19.05.2011 року, № 9004355738 від 20.06.2011 року згідно яких відповідач визначив суму податкового зобов'язання на загальну суму 38231,18 грн. ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області 04.05.2011 року винесено податкову вимога № 92 про стягнення податкового боргу, яку 07 травня 2011 року отриманопердставником, під розписку. Протягом встановлених 60 календарних днів посадові особи СДКМП “Міська тепломережа” в добровільному порядку суму податкового боргу до 07 липня 2011 року не сплатили, в судовому порядку вказану податкову вимогу не оскаржили.

07 липня 2011 року ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з банківських рахунків СДКМП “Міська тепломережа”.

Відповідач не надав суду заперечень проти позову, а також доказів сплати суми боргу.

Крім того суд зазначає, що вказані правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Закону України “Про систему оподаткування” та іншими Законами.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено обов'язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України пердбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 95.1 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України пертбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачаєтьчся з матеріалів справи ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області 04 травня 2011 року винесено податкову вимога № 92 про стягнення податкового боргу, яку 07 травня 2011 року отримано представником відпоідача, під розписку. Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Строки, встановленні цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

У даному випадку, необхідна наявність сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності такого подання:

- сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги;

- виникнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду податковий борг з податку на додану вартість складає 38231,18 грн. позивачем не сплачений, а тому подання підлягає задоволенню.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до вимог п. 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку відповідно до п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України органи ДПС України мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення вказаної заборгованості та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність дій позивачем доведена, відповідач не надав суду заперечення на позовну заяву та письмові докази, які свідчать про погашення податкового боргу. Крім того визнав суму заборгованості.

Згідно ст. 8 Кодекс адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 3, 8, 9, 6-12, 17, 18, 69-71, 94, 86, 100, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Подання задовольнити.

2. Стягнути з рахунків Сторожинецького державного комунального малого підприємства “Міська тепломережа”:

- р/р № 260090034000, Чернівецька філія АТ « Брокбізнесбанк » м.Чернівці;

- р/р № 26003030031001 ПАТ „ КБ „ „ Надра Чернівецьке РУ м.Чернівці ";

- р/р № 26005013051815 ПАТ „ ВТБ Банк ";

- р/р № 26007000254135 ПАТ „ Укрсоцбанк ";

- р/р № 26008301214001 Чернівецьке обласне ВАТ Ощадбанк м.Чернівці;

- р/р № 26026305214001 Чернівецьке обласне ВАТ Ощадбанк м.Чернівці;

- р/р № 2603130121401 Чернівецьке обласне ВАТ Ощадбанк м.Чернівці:

(адреса відповідача :59000,Чернівецька область, м.Сторожинець, вул.Чапаєва,3,) податковий борг у сумі 38231,18 коп. ( тридцять вісім тисяч двісті тридцять одну гривню вісімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, пятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову складено в повному обсязі 18 липня 2011 р.

СуддяП.Д. Дембіцький