Постанова № 18139947, 22.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 липня 2011 р. № 2-а- 6978/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю

представника позивача не прибув,

представника відповідача Брінь В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів"

простягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова (далі - УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова) з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" (далі - ВАТ "ХЗТД") про стягнення з ВАТ "ХЗТД" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 45696,41 грн. на користь УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ "ХЗТД" перебуває на обліку в УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова та має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України №1058-IV) в частині пенсій призначених відповідно до п.«а»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року №1788-XII з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України №1788-XII) в сумі 45696,41 грн. УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова у березні, вересні та грудні 2010 року було виставлено ВАТ "ХЗТД" суми для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. “а”ст. 13 Закону України №1788-XII (Список №1). Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, направлялися підприємству поштою та були отримані. На підставі викладених у позові фактів просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 22.07.2011 року до початку судового засідання до канцелярії суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №2264/2-23 ВАТ "ХЗТД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Згідно зі ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підприємницька діяльність банкрута повинна завершитися. Погашення заборгованості відбувається за рахунок коштів ліквідаційної маси при їх наявності (ст. 26 вказаного Закону України), а не за рахунок коштів, на оплату праці. З огляду на вказане, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємництва, довідки з ЄДРПОУ, ВАТ "ХЗТД" зареєстровано в якості юридичної особи 20.09.1994 року виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Відповідно до довідки УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова №0093 від 12.07.2011 року ВАТ "ХЗТД" перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова.

Спірна сума заборгованості становить 45696,41 грн та відповідно до розрахунку позову структурно складається з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам: ОСОБА_2 за період грудень, лютий, березень 2010 року; ОСОБА_3 за період грудень, лютий, березень 2010 року; ОСОБА_4 за період грудень, лютий, березень 2010 року; ОСОБА_5 за період грудень, лютий, березень 2010 року; ОСОБА_6 за період 2008 та 2009 рік; ОСОБА_7 за період грудень 2010 року; ОСОБА_8 за період грудень 2010 року; ОСОБА_9 за період липень, серпень, листопад, грудень, лютий 2010 року; ОСОБА_10 за період лютий 2010 року; ОСОБА_11 за період вересень, грудень, лютий, березень 2010 року; ОСОБА_12 за період серпень, вересень, листопад, грудень, лютий, березень 2010 року; ОСОБА_13 за період грудень, лютий, березень 2010 року; ОСОБА_14 за період лютий, березень 2010 року; ОСОБА_15 за період вересень, березень 2010 року; ОСОБА_16 за період вересень, грудень, березень 2010 року; ОСОБА_17 за період вересень, грудень, березень 2010 року; ОСОБА_18 за період вересень, грудень, березень 2010 року у загальній сумі 45696,41 грн.

Понесення витрат по виплаті пенсій підтверджується відповідними розрахунками фактичних виплат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень»Закону України №1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до п.«а»ст.13 Закону України №1788-XII, наявними в матеріалах справи.

УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова на адресу ВАТ "ХЗТД" 16.03.2010 року за вих.№6425-03/34, 14.09.2010 року за вих.№16521-03/34 та 14.12.2010 року за вих.№20592-03/34 були направлені повідомлення №49, №130, №180 про розрахунок суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 “Прикінцевих положень” Закону України №1058-IV відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановленому законодавством порядку був повідомлений про розмір сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Суд зазначає, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України №1058-IV.

У відповідності до п.1 Прикінцевих положень Закону України№1058-IV цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV визначає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України №1058-IV питання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України №1788-XII, тобто пенсій, призначених застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1, із зазначенням "крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників" та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, було унормовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закону України №400/97-ВР).

Згідно з п.1 ст.1 згаданого закону відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а в силу ст.2 Закону України №400/97-ВР об'єктом оподаткування для відповідача є, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР встановлено ставку на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України №1788-XII або відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Зі змісту пункту 6.8. Інструкції вбачається, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачу відповідно до п.6.4 Інструкції було направлено повідомлення про розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730, одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку, призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення, забезпечення функціонування в районі (місті) системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надав, суд встановив, що заборгованість відповідача перед УПФУ в Фрунзенському районі м.Харкова по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій призначених відповідно до п.«а»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»складає 45696,41 грн.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно посилань представника відповідача на те, що ВАТ "ХЗТД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, суд зазначає наступне.

Субєкти господарювання господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом України.

Юридичною особою, за визначенням, даним у статті 80 Цивільного кодексу України, є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обовязки) юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Підставою для вилучення субєкта господарювання з державного реєстру, відповідно до статті 59 Господарського кодексу України, є скасування державної реєстрації. Субєкт господарювання втрачає статус юридичної особи і вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (частина 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ), передбачає можливість укладення угод (стаття 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ) і таке інше.

З огляду на викладене, ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє субєкта господарювання здатності мати цивільні права та обовязки.

У частині 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у субєкта господарювання після ухвалення постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури можуть виникати нові зобовязання зі сплати податків і зборів але не може здійснюватися нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області 14.04.2005 року у справі №Б-2264/2-23 ВАТ "ХЗТД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Законом України №1058-IV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, при цьому, статтею 5 цього Закону, встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України №1058-IV платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначаються виключно цим Законом.

Таким чином, спеціальним Законом, який регулює спірні правовідносини, що склалися між сторонами є Закон України №1058-IV, відповідно пункту 2 Прикінцевих положень якого, відповідач зобовязаний вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "ХЗТД" на момент розгляду справи не ліквідовано. З пояснень представника відповідача судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом даного спору, не увійшла до реєстру вимог кредиторів, виникла після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тому суд приходить до висновку, що вона може бути стягнута в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 45696,41 грн. задовольнити.

Cтягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" (вул. Киргизька, буд. 19, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 05750326, р/р 26006845216161, МФО 351016, ХОФ АКБ "Укрсоцбанк") заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 45696.41 грн. (сорок пять тисяч шістсот девяносто шість гривень 41 копійка) на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова (пр. Московський, 198/3, м.Харків, 61082) на р/р 256083122088 в ВАТ ХОУ "Державний ощадний банк України" МФО 351823, код 22645387.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26.07.2011 року.

Суддя Біленський О.О.