Постанова № 18139884, 14.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 7365/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області до Борівського комунального підприємства "Житлове-комунальне господарство" про стягнення заборгованості,-

                                                            В С Т А Н О В И В :

          Суб’єкт владних повноважень, Ізюмська об’єднана державна податкова інспекція у Харківській області звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача, Борівського комунального підприємства «Житлове-комунальне господарство»заборгованість в сумі 68.357,09грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що всупереч закону платником податків не виконано податкового обов’язку щодо самостійно задекларованих сум податкових зобов’язань, а також не оплачено суму пені. До суду суб’єктом владних повноважень було подано заяву про залишення без розгляду вимоги в частині стягнення пені в розмірі 92,88грн., а відтак, розгляд і вирішення спору по суті здійснюється судом в частині вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 68.264,21грн.

          Відповідач, Борівське комунальне підприємство «Житлове-комунальне господарство»заперечень проти позову не подав, до суду свого уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки відповідач суд не сповістив.

          Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

          Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості був визначений Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України.

За матеріалами справи відповідач, Борівське комунальне підприємство «Житлове-комунальне господарство»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію, набув статусу юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Ізюмській об’єднаній державній податковій інспекції у Харківській області.

Як з'ясовано судом до складу спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті зобов’язань за податковими деклараціями з ПДВ, самостійно складеними і поданими платником податків до податкового органу, а саме: декларацiя №9044 вiд 20.12.2010р., в якій визначено суму грошового зобов’язання –6.002,21грн., декларацiя №10088 вiд 20.01.2011р., в якій визначено суму грошового зобов’язання –12.788,00грн., декларацiя №9000418867 вiд 17.02.2011р., в якій визначено суму грошового зобов’язання –11.663,00грн., декларацiя №9001164689 вiд 17.03.2011р., в якій визначено суму грошового зобов’язання –12.305,00грн., декларацiя №9002137207 вiд 19.04.2011р., в якій визначено суму грошового зобов’язання –12.245,00грн., декларацiя №9003273528 вiд 17.05.2011р., в якій визначено суму грошового зобов’язання –13.261,00грн.

          Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкові декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов’язку.

Доказів виконання податкового обов’язку відповідно до положень ст.ст.37 та 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується долученою до справи роздруківкою картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом –Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача.

Існування передбачених ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" або ст.ст.37 і 38 Податкового кодексу України підстав, з якими закон пов'язує припинення обов'язку платника податків по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) з матеріалів справи не вбачається.

          За таких обставин, вимога суб’єкта владних повноважень про стягнення заборгованості визнається судом обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості частково склались до 01.01.2011р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України стосовно визначення повноважень податкових органів на звернення до суду, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

З огляду на приписи ст.155 КАС України суд не знаходить правових підстав для залишення без задоволення клопотання суб’єкта владних повноважень про залишення без розгляду позову в частині вимоги щодо стягнення пені в розмірі 92,88грн.

          Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області до Борівського комунального підприємства "Житлове-комунальне господарство" про стягнення заборгованості –задовольнити в частині стягнення заборгованості сумі 68,264,21 грн.

          Стягнути з Борівського комунального підприємства «Житлове-комунальне господарство»(місцезнаходження - 63801, Борівський район, смт. Борова, вул. Миру, буд.. 6; ідентифікаційний код - 03358937) на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 68264 (шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 21 коп.

Адміністративний позов в частині вимоги про стягнення пені в розмірі 92,88грн. –залишити без розгляду.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                   Сліденко А.В.