Постанова № 18139872, 14.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"14" липня 2011 р. № 2а- 1492/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Москаля Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Террамет" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Террамет" (ідентифікаційний код 34329494), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд з урахуванням наданих уточнень скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, від 08 вересня 2010р. №0000381504/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відображені в акті перевірки від 20.08.2010р. №8213/15-407/34329494 висновки податкового органу про вчинення ТОВ «Террамет» порушень є помилковими. Позивач зазначив, що у спірних правовідносинах податок на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон» обчислював правильно, господарські операції з даними контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши відомості про належне повідомлення відповідача про дату час та місце розгляду справи, заслухавши думку представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, суд відповідно до ст. 128 КАСУ України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

В наданих суду запереченнях відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова, з поданим позовом не погоджується. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за наслідками акту невиїзної документальної перевірки від 20.08.2010р. складено акт №8213/15-407/34329494. В ході перевірки встановлено, що внаслідок віднесення ТОВ "Террамет" до складу податкового кредиту сум податку по операціям з контрагентами: ТОВ "Вторметіндастрі" за квітень 2010р., ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон» за червень 2010р. останнім допущені порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі за текстом Постанови також Закон України «Про ПДВ»), оскільки дані контрагенти не задекларували податкових зобов'язань з ПДВ за господарськими взаємовідносинами з ТОВ "Террамет" за квітень та червень 2010р.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 20.08.2010р. по 20.08.2010р. ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Террамет" (ідентифікаційний код 34329494) з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010р., червні 2010р. по взаємовідносинах з ТОВ "Вторметіндастрі" (код 34705355) за квітень 2010р., ТОВ «Мартенсіт-2010» (код 36982718), ПП «Ріфтон» (код 36380222) за червень 2010р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 20.08.2010р. №8213/15-407/34329494 (арк. справи 210, т.1).

08.09.2010р. з посиланням на зазначений акт ДПІ у Московському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000381504/0, про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальному розмірі 1063193грн. в тому числі за основним платежем 773966 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 286227 грн. (арк. справи 13, т.1).

Позивач, в порядку передбаченому ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» оскаржив податкове повідомлення-рішення контролюючого органу в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг позивача, сума податкового зобовязання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням, залишилась незмінною.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 20.08.2010р. №8213/15-407/34329494 висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення ТОВ "Террамет" вимог пп.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за квітень, червень 2010р. за рахунок включення до складу податкового кредиту виписаних ТОВ "Вторметіндастрі" за квітень 2010р., ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон» за червень 2010р. податкових накладних, право на податковий кредит за якими не виникло, оскільки не дотримано обовязкових умов для отримання такого права, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 773966 грн..

В основу висновків про порушення ТОВ «Террамет» вимог ЗУ “Про податок на додану вартість” відповідачем покладено дані, отримані з бази даних “Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, відповідно до яких декларації з ПДВ деяких підприємств контрагентів не визнано як податкову звітність, а у деяких випадках податковим органом встановлено факт їх неподання.

Суд зазначає, що Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 затверджено обовязковий до застосування органами Державної податкової служби України “Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

Відповідно вимог пункту 1.7 вищезазначеного “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно змісту пункту 2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У якості підстав, з яких податковий орган дійшов висновків про порушення ТОВ «Террамет» вимог податкового законодавства у акті №8213/15-407/34329494 відповідач зазначає програмне забезпечення “Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”.

Суд зазначає, що аналіз норм Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” свідчить, що програмне забезпечення “Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що згадане програмне забезпечення не є у розумінні Закону N996-XIV та Наказу ДПА України № 327 від 10.08.05р., зареєстрованого в Мінюсті України за № 925/11205 доказом підтвердження наявності факту порушення вимог податкового законодавства.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Террамет» та ТОВ «Вторметіндастрі» було укладено кілька господарських договорів у періоді, за який відповідачем проводилась перевірка.

Відповідно до Договору на виконання робіт №358 від 24.02.2010р. позивач (Замовник) доручив Виконавцеві (ТОВ «Вторметіндастрі») виконати роботи по демонтажу обладнання, переробці, порізці, сортуванню та інші види робіт щодо брухту чорних та кольорових металів, а позивач взяв на себе зобовязання оплатити вказані роботи у відповідності до умов укладеного Договору. Виконані роботи фіксувалися сторонами у відповідних актах, де зазначалися ціни та види виконаних робіт. Одночасно акти були визначені сторонами в якості підстави для оплати таких робіт (п.2.2., 3.1. Договору) (арк. справи 110, т.1).

Відповідно до Договору купівлі-продажу №356 від 22.02.2010р. продавець (ТОВ «Вторметіндастрі») зобовязався передати Покупцеві (позивач) товар (брухт і відходи чорних та кольорових металів), а ТОВ «Террамет» зобовязалось прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Сторони договору визначили у п.1.2. Договору, що найменування товару, що має бути переданий відповідно до Договору має визначатися у специфікаціях, які є невідємною частиною Договору, яких, згідно з п.4.1. Договору мала зазначатися і ціна (арк. справи117, т.1).

Судом встановлено, що ТОВ «Вторметіндастрі» має право здійснювати діяльність на заготівлею, переробкою металобрухту чорних та кольорових металів згідно ліцензій на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів від 25.11.2009р. №4233 та на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів від 25.11.2009р. №6599.

Відповідно до Договору купівлі-продажу №376 від 1.06.2010р. з ПП «Ріфтон» (продавець), «Ріфтон» зобовязалось передати у власність товар ТОВ «Террамет» (покупець), а останнє прийняти його та оплатити на умовах укладеного сторонами договору. Товар, що був предметом договору, визначався сторонами у специфікаціях (арк.справи 38,39, т.1)

Відповідно до договору купівлі-продажу №372 від 20.05.2010р., укладеним позивачем із ТОВ «Мартенсіт-2010» (продавець), останнє зобовязалось передати у власність покупця (ТОВ «Террамет») товар, а саме брухт чорних та кольорових металів, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Товар, що був предметом договору визначався сторонами у специфікаціях.(арк.справи 45-52).

ТОВ «Мартенсіт-2010» має право здійснювати діяльність на заготівлею, переробкою металобрухту чорних та кольорових металів згідно ліцензій на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів від 27.04.2010р. №318 та на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів від 27.04.2010р. №318.

Як також було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач на підставі ліцензій на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів 14.01.2010р. №6667 та на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів 14.01.2010р. №4281 займається, зокрема, заготівлею, переробкою металобрухту чорних та кольорових металів.

Відповідно до Договору №248 від 1 червня 2009 року між ТОВ «Террамет» та ТОВ «Главснабкомплект» у користуванні позивача перебуває промислова площадка площею 1000 кв.м. та нежитлове приміщення 18 кв.м., що на вул. Алмазній в м. Харкові як підтверджується матеріалами справи, до площадки підведено залізничну колію; вона має спеціальні промислові ваги для зважування продукції; спеціальне газове обладнання для подрібнювання відходів металобрухту та металоконструкцій до вимог, встановлених ДСТУ та ГОСТ.

Для здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «Террамет» також орендує вантажні а/м ГАЗ 3302-418 УП №АХ1526ВО згідно договору №181/А від 15.09.2008р. а/м ЗІЛ 431410 №АХ 3196 ВН, згідно договору №126 від 07.02.2008р. а/м FAW СA 1051 2111 номер НОМЕР_1, згідно Договору №54/А від 01.07.07.р. а/м ЗІЛ 461512 номер НОМЕР_2, 1988 р. випуску.

В подальшому придбані товари та металобрухт після їх підготовки були поставлені позивачем згідно укладених договорів на металургійні підприємства для подальшої переробки.

Таким чином, з наявних у справі доказів вбачається фактичне виконання господарських операцій між позивачем, ТОВ "Террамет" та ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон» відповідно, понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємоповязаності перелічених суб'єктів господарювання між собою, використання отриманих товарів у власній господарській діяльності ТОВ "Террамет", що зумовлює відсутність підстав для висновку про нікчемність зазначених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право- і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище субєктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, реальності господарських операцій за цими правочинами, відповідності правочинів вимогам закону, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Судом під час розгляду справи таких обставин також не встановлено, так як укладені договори стосуються предмету господарської діяльності позивача, направлені на досягнення реальних економічних наслідків, а позивач та його контрагенти у встановлених законом випадках мають спеціальну правоздатність на здійснення відповідних видів господарської діяльності.

Судом встановлено, що позивач також має необхідні виробничі потужності та господарські можливості для виконання укладених договорів.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити виключно обґрунтованість висновків ДПІ про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» з мотивів неможливості включення до складу податкового кредиту сум податку по господарським операціям з ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон», з огляду на те, що ці товариства на час перевірки не задекларували податкових зобов'язань з ПДВ.

З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що з посиланням на договір виконання робіт №358 від 24.02.2010р., ТОВ «Вторметіндастрі» було складено: податкову накладну від 19.04.2010р. №190406 на суму ПДВ 4934,2 грн.; податкову накладну від 29.04.2010р. №290408 на суму ПДВ 4759,95 грн.; та податкову накладну від 30.04.2010р. №300418 на суму ПДВ 9403,2 грн., які були включені до податкового кредиту позивачем у квітні 2010р.

З посиланням на договір купівлі-продажу №356 від 22.02.2010р. ТОВ «Вторметіндастрі» було складено: податкову накладну від 26.04.2010р. №260402 на суму ПДВ 285860,33 грн. яка була включена до податкового кредиту позивачем у квітні 2010р.

Загальна сума ПДВ за переліченими податковими накладними склала 304957,88 грн.

З посиланням на договір купівлі-продажу №376 від 1.06.2010р., ПП «Ріфтон» було складено: податкову накладну №0106 від 01.06.2010р. на суму ПДВ 9666,67 грн., податкову накладну №09061 від 09.06.2010р. на суму ПДВ 7000 грн., які були включені до податкового кредиту позивачем у червні 2010р. Загальна сума ПДВ за переліченими податковими накладними склала 16666,67 грн.

З посиланням на договір купівлі-продажу №372 від 20.05.2010р., ТОВ «Мартенсіт-2010» було складено: податкову накладну від 01.06.2010р. №142 на суму ПДВ 22463,6 грн.; податкову накладну від 01.06.2010р. №143 на суму ПДВ 79488,36 грн.; податкову накладну від 02.06.2010р. №144 на суму ПДВ 14265,6 грн.; податкову накладну від 03.06.2010р. №145 на суму ПДВ 9500,5 грн.; податкову накладну від 03.06.2010р. №146 на суму ПДВ 170855,22 грн.; податкову накладну від 07.06.2010р. №147 на суму ПДВ 6660,99 грн.; податкову накладну від 14.06.2010р. №148 на суму ПДВ 10820,9 грн.; податкову накладну від 14.06.2010р. №149 на суму ПДВ 4441,66 грн.; податкову накладну від 15.06.2010р. №150 на суму ПДВ 26257,21 грн.; податкову накладну від 16.06.2010р. №151 на суму ПДВ 53854,59 грн.; податкову накладну від 17.06.2010р. №152 на суму ПДВ 8077,5 грн.; податкову накладну від 18.06.2010р. №153 на суму ПДВ 24372,13 грн.; податкову накладну від 21.06.2010р. №154 на суму ПДВ 1989 грн. та податкову накладну від 23.06.2010р. №155 на суму ПДВ 49293,97 грн., які були включені до податкового кредиту позивачем у червні 2010р. Загальна сума ПДВ за переліченими податковими накладними склала 482341,24 грн.

Загальна сума за всіма вище переліченими податковими накладними склала 803965,79 грн.

Недоліків в оформленні перелічених вище податкових накладних згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" відповідачем в ході перевірки виявлено не було.

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами, позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робі, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ "Террамет" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаної норми закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Оцінивши наявні в справі докази, суд зазначає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг відповідно на користь ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон» в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон» спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон» взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків про порушення ТОВ "Террамет" п.п.7.2.3, п.7.2. п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» за взаємовідносинами з ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ «Мартенсіт-2010», ПП «Ріфтон».

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки при розгляді справи відповідачем не було доведено правомірно мотивів винесення спірного рішення, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 08 вересня 2010р. №0000381504/0 є обґрунтованими, доведеними та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат по справі проводиться за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Террамет" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова від 08 вересня 2010 року № 0000381504/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19.07.2011 року.

Суддя Піскун В.О.