Постанова № 18139865, 19.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2011 р. № 2-а- 8300/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - Філатова П.А.,

відповідача 1 - Павленка О.М.,

відповідача 2 - Водолазького О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання дій незаконними, скасування рішень, зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням зміненних позовних вимог просив суд:

-визнати незаконною реєстраційну дію Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради з внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж» (ідентифікаційний код 31939034), вчинену 14.06.2011 року;

- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж» (ідентифікаційний код 31939034), вчинений Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради 14.06.2011 року;

- скасувати рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №370 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж» (ідентифікаційний код 31939034) від 15.06.2011 року з дати складення;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж» (ідентифікаційний код - 31939034) як платника податку на додану вартість з 15.06.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

В спірних правовідносинах податковий орган не мав визначених законом підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації ТОВ як платника ПДВ, так як товариство виконало у встановленому нормами діючого законодавства порядку обовязок щодо підтвердження відомостей про юридичну особу. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі. Надав письмові заперечення в яких виклав свою позицію.

Представник відповідача - Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 31939034, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Згідно з рішенням ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова №370 від 15.06.2011р. була анульована реєстрація ТОВ «Спецтрубомонтаж» в якості платника податку на додану вартість.

Як зясовано судом, правовою підставою для винесення спірного рішення відповідач указав абз. “ж” п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаної дії та висновки субєктів владних повноважень і винесеного на їх підставі спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ унормовані ст.184 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. «ж» п.184.1 якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Процедура здійснення субєктом владних повноважень анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1400/18695; далі за текстом Положення №978).

Відповідно до п.5.2.4 п.5.2 розділу V Положення №978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи-підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначені приписами ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, відповідно до абз.2 ч.12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Судом встановлено, що 10.05.2011 року Відповідачем 1 було направлено на адресу Відповідача 2 повідомлення форми 18-ОПП №2791/9/29-012, з приводу чого на адресу Позивача останнім було надіслано лист №1015/10-4/11 від 13.05.2011 року щодо необхідності підтвердження реєстраційних відомостей про юридичну особу. Згідно поштової квитанції №7890 лист було направлено 17.05.2011р. Підприємством його було отримано лише 20.05.2011р..

Як визначено ч.14 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Враховуючи викладені законодавчі приписи, суд погоджується з позицією позивача, що запис про відсутність підтвердження відомостей про позивача Відповідач 2 мав вносити не раніше 20.06.2011 року. Однак, держреєстратор вчинив вказану реєстраційну дію 14.06.2011 року (тобто через місяць з дати формування повідомлення, а не як зазначено в Законі з дати надходження юридичній особі відповідного повідомлення).

Також судом встановлено, що Позивачем 16.06.2011р. було направлено до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради належним чином заповнену реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, Позивачем було виконано вимоги ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», подано реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу у порядку та строк, встановлені чинним законодавством.

За наведених обставин реєстраційна дія з внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про позивача є незаконною, а сам запис підлягає скасуванню.

Розглядаючи справу, суд вважає за потрібне взяти до уваги приписи Порядкуобліку платників податків і зборів (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №979, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1439/18734; далі за текстом Порядок №979).

Підпунктом 12.2 розділу XII Порядку №979 передбачено, що підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкові декларації (звіти, розрахунки), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд зауважує на відсутності доказів прийняття податковим органом відносно позивача у спірних правовідносинах рішення про визначення суми грошових зобовязань, відсутності доказів наявності у позивача податкового боргу перед Державним бюджетом України, відсутності доказів подання позивачем документів обовязкової податкової звітності у 2011р. не у передбачені законом строки.

Отже, підстав для перевірки місцезнаходження позивача відповідно до п.п. 12.2 розділу XII Порядку №979 податковий орган не мав.

Згідно з п.п. 12.3 розділу XII Порядку №979 у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду судом встановлено, що згідно договору оренди від 31.12.2010р. № СТМ01/01/11 позивач орендує приміщення у ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Інші примішення як орендовані, так і власні у позивача відсутні.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, норми діючого законодавства не зобовязують керівні (представницькі) органи юридичної особи знаходитись постійно за вказаною адресою. Особливості господарської діяльності того чи іншого субєкту господарювання можуть призводити і до їх термінової відсутності, наприклад, у звязку з виїздом на переговори, для отримання консультацій, підписання договорів і т.д.

Також суд зауважує, що в ході судового розгляду відповідачем не подано до суду фактичних даних, які б засвідчували неможливість вручення позивачу будь-якого документа.

Відповідно до п.12.4 розділу XII Порядку №979 щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

В силу приписів п.12.5 розділу XII Порядку №979 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №19-ОПП (додаток 22).

Доказів вжиття підрозділами податкової міліції належних та достатніх заходів на підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням або виявлення підрозділами податкової міліції невідповідності фактичного місцезнаходження платника податків відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідачем до матеріалів справи не подано, а відтак, слід дійти до висновку про неправомірність складання податковим органом та направлення до державного реєстратора повідомлення за формою №18-ОПП.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеному конституційному припису кореспондують норми ч.3 ст.70 КАС України, де вказано, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Оскільки у спірних правовідносинах обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушеннями закону, а в силу норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор не наділений законодавцем компетенцією на перевірку підставності, достовірності, правильності складання податковим органом повідомлення за формою №18 ОПП, то вчинена державним реєстратором реєстраційна дія, до речі, вчинена раніше законодавчо встановленого терміну, не може слугувати легітимною підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи в якості платника податків через дефекти в підставах та змісті документів, що були складені відповідачем.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та не навів належних доводів на підтвердження обґрунтованості такого рішення.

Таким чином, вимоги позивача про скасування спірного рішення визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір стосовно означеного питання, суд відзначає, що нормами Податкового кодексу України правовідносини, які складаються з приводу даного питання, не врегульовані.

Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно з п.6.2 розділу V Положення №978 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (абз.1 п.6.2 розділу V); рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки (абз.2 п.6.2 розділу V).

З приписів наведеної норми Положення №978 в кореспонденції з приписами п.п.4-6 розділу ІІ Положення №978 слідує, що поновлення реєстрації субєкта права як платника податку на додану вартість здійснюється органом державної податкової служби України, де така особа знаходилась на обліку в якості платника податку на додану вартість шляхом виконання обовязку по направленню рішення суду, яке набрало законної сили, до ДПС України.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для залучення до участі у справі ДПА України, оскільки даний субєкт права не є учасником спірних правовідносин, до прийняття спірного рішення, внаслідок виконання якого настали юридичні наслідки у вигляді втрати особою статусу платника ПДВ, не причетний, суд питання про права та обовязки ДПА України при розгляді даного спору не вирішує.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В ході судового розгляду справи відповідачем, який є субєктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірного правового акту індивідуальної дії і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача.

Оскільки судом встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, то поданий позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат по справі має бути проведений за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрубомонтаж" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання дій незаконними, скасування рішень, зобовязання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною реєстраційну дію Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради з внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецтрубомонтаж” (ідентифікаційний код 31939034), вчинену 14.06.2011 року.

Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецтрубомонтаж” (ідентифікаційний код 31939034), вчинений Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради 14.06.2011 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 370 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтрубомонтаж” (ідентифікаційний код 31939034) від 15.06.2011 року з дати складення.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрубомонтаж” (ідентифікаційний код - 31939034) як платника податку на додану вартість з 15.06.2011р.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена 22 липня 2011 року.

Суддя Панов М.М.