Постанова № 18139790, 13.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"13" липня 2011 р. № 2а- 1558/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

прокурора - Горюнової І.В.,

представника позивача - Часника А.М.,

представника відповідача - Шаповал А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Красноградського житлово ремонтно - експлуатаційного підприємства про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ:

Прокурор Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень позивач просить суд стягнути з Красноградського житлово ремонтно - експлуатаційного підприємства заборгованість перед бюджетом в сумі 808702,71 грн. Та зазначив, що Красноградською МДПІ при подачі позовної заяви до суду помилково було включено в розмір позовних вимог суми заборгованості по деклараціям з податку на додану вартість № 9001931928 від 19.11.2009 року та № 9002282533 від 18.12.2009 року, які були предметом розгляду справи № 2а-1530/10/2070.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Красноградське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство знаходиться на обліку платників податків у Красноградській МДПІ, розташована за юридичною адресою: вул. Горького,82, м. Красноград, Харківська область, 63304. Красноградське житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство має заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 807894,14 грн. і податку на прибуток комунальних підприємств - 808,71 грн. Податкові зобов'язання Красноградського житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства є узгодженими, визначені самостійно платником податків у податковій декларації (розрахунку), тому не підлягають оскарженню в адміністративному або судовому порядку. Але у встановлений законом строк підприємство-боржник не погасило податкове зобов'язання.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року Красноградським ЖРЕП задекларовано податку зі сплати ПДВ на суму - 499630,00 грн., фактично сплачено - 280421,00 грн., всього недоїмка по податковому зобов'язанню зі сплати податку на додану вартість складає - 219209,00 грн. Всупереч чинному законодавству та вказаним призначенням Красноградського ЖРЕП в платіжних документах, Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області самовільно перераховувала надходження по сплаті податку на додану вартість на заборгованість більш ранніх періодів, пені та штрафні санкції. Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.99р. "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Виконуючи власні повноваження, Національний Банк України постановою Правління від 21 січня 2004 року № 22 затвердив „Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/89/76. Згідно п. 3.8 Інструкції реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Тобто, тільки платник має право визначати призначення власного платежу. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 , п. 16.5 ст. 16 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Відповідач постійно вказує призначення платежу у платіжних дорученнях, але Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області самостійно змінює призначення платежу, зараховуючи перераховані кошти не за призначенням. Крім того, заявлене стягнення позивача Красноградської МДПІ щодо стягнення пені в сумі 34963,76 грн., є не правомірним, і завищеним на 4700,11 грн. Відповідач зазначив, що позивач повинен пред'являти вимоги по сплаті пені за період з грудня 2009 р. по грудень 2010 р., нарахованої починаючи з платіжного доручення № 2 від 11.01.2010 року, початку часткового погашення боргу за ПДВ грудня 2009 року і так далі, а в наданих розрахунках пені позивач зарахував пеню починаючи із 31.03.2009 р., тобто пеню яка вже була предметом розгляду іншої справи і по якій є рішення Харківського окружного адміністративного суду № 2а-1530/10/2070 від 10.12.2010 р. Реальна сума пені становить - 30263,65 грн. Неспроможність своєчасної та в повному обсязі оплати ПДВ Красноградського ЖРЕП виникає з наступних суттєвих причин: несвоєчасність повернення пільг та субсидій; затримка сплати населенням квартирної плати; невідповідність чинного законодавства щодо сплати ПДВ реаліям у сфері ЖКГ. Таким чином, відповідач вважає даний позов безпідставним та необґрунтованим.

Суд, вислухавши прокурора, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наданими до суду повідомленнями Красноградська МДПІ у Харківській області повідомляла Красноградське ЖРЕП про здійснення розподілу сплаченої згідно з платіжними документами суми податкового боргу (а.с. 186-193).

31.12.2010р. та 01.02.2011р. Красноградською МДПІ у Харківській області було проведено звірення розрахунків суми з податку на додану вартість та податку на прибуток комунальних підприємств. Відповідно до зазначених повідомлень та звірених розрахунків відповідачу стало відомо, що за платником податків лічиться заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток комунальних підприємств.

Красноградською МДПІ у Харківській області було проведено звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.12.2009 року по 30.12.2010 року, на підставі чого було складено акт. Відповідно до зазначеного акту звірки позивачу стало відомо, що за ним лічиться податковий борг в розмірі 808702,85 грн., в тому числі з податку на додану вартість 807894,14 грн. та податку на прибуток комунальних підприємств 808,71 грн.

Решта заборгованості виникла у зв'язку з тим, що кошти сплачені відповідачем по узгодженим податковим зобов'язаням, самостійно визначеного в податкових розрахунках та сплачених шляхом виставлення платіжних доручень з призначенням конкретного платежу, було перераховано Красноградською МДПІ у Харківській області на сплату боргу, який виник в минулих роках.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9002636878 від 19.01.2010р., № 9000357796 від 19.02.2010 року, № 9000682037 від 19.03.2010 року, № 9001126072 від 19.04.2010 року, № 9001748563 від 18.05.2010 року, № 9002126491 від 17.06.2010 року, № 9002625423 від 16.07.2010 року, № 9003262900 від 12.08.2010 року, № 9003959981 від 20.09.2010 року, № 9004317935 від 18.10.2010 року, № 9005025155 від 16.11.2010 року, № 9005780713 від 20.12.2010 року, № 9006133682 від 18.01.2011 року, позивачем було задекларовано розмір податку на додану вартість.

Відповідно до п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон 2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За правилами п.1.2 ст.1 Закону № 2181, податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З оглянутих у судовому засіданні та долучених до матеріалів справи платіжних доручень встановлено, що суми з податку на додану вартість були частково сплачені відповідачем шляхом виставлення платіжних доручень:

- по декларації № 9002636878 від 19.01.2010 року, задекларовано 41136,00 грн., сплачено 17000,00 грн., недоїмка податкового зобов'язання за грудень 2009 року становить 24136,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2 від 11.01.2010 року з призначенням платежу: ПДВ за грудень 2009 року в сумі 17000,00 грн.

- по декларації № 9000357796 від 19.02.2010 року, задекларовано 30496,00 грн., сплачено 13000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 130 від 01.03.2010 року з призначенням платежу: ПДВ за січень 2010 року в сумі 13000,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за січень 2010 року становить 17496,00 грн.

- по декларації № 9000682037 від 19.03.2010 року, задекларовано 42701,00 грн., сплачено 12000,00 грн.: платіжне доручення № 179 від 19.03.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за лютий 2010 р. в сумі 3000,00 грн.; платіжне доручення № 180 від 22.03.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за лютий 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 194 від 23.03.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за лютий 2010 р. в сумі 2000,00 грн.; платіжне доручення № 199 від 24.03.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за лютий 2010 р. в сумі 3000,00 грн.; платіжне доручення № 203 від 25.03.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за лютий 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 221 від 30.03.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за лютий 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 227 від 31.03.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за лютий 2010 р. в сумі 1000,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за лютий 2010 року становить 30701,00 грн.

- по декларації № 9001126072 від 19.04.2010 року, задекларовано 36412,00 грн., сплачено 37412,00 грн.: платіжне доручення № 246 від 14.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 252 від 15.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 255 від 16.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 269 від 21.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 22000,00 грн.; платіжне доручення № 298 від 27.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 2000,00 грн.; платіжне доручення № 302 від 28.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 2000,00 грн.; платіжне доручення № 307 від 29.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 3000,00 грн.; платіжне доручення № 319 від 30.04.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за березень 2010 р. в сумі 5412,00 грн. Податкове зобов'язання за березень 2010 року сплачено повністю, з надлишком в 1000,00 грн.

- по декларації № 9001748563 від 18.05.2010 року, задекларовано 40474 ,00 грн., сплачено 25000,00 грн.: платіжне доручення № 445 від 14.06.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за квітень 2010 р. в сумі 20000,00 грн.; платіжне доручення № 514 від 29.06.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за квітень 2010 р. в сумі 5000,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за квітень 2010 року становить 15474,00 грн.

- по декларації № 9002126491 від 17.06.2010 року, задекларовано 31563,00 грн., сплачено 15000,00 грн.: платіжне доручення № 502 від 24.06.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за травень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; платіжне доручення № 511 від 25.06.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за травень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; Платіжне доручення № 521 від 30.06.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за травень 2010 р. в сумі 5000,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за травень 2010 року становить 16563,00 грн.

- по декларації № 9002625423 від 16.07.2010 року, задекларовано 43209,00 грн., сплачено 43209,00 грн.: платіжне доручення № 589 від 22.07.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за червень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; платіжне доручення № 597 від 23.07.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за червень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; платіжне доручення № 603 від 26.07.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за червень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; платіжне доручення № 612 від 27.07.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за червень 2010 р. в сумі 6209,00 грн.; Платіжне доручення № 615 від 28.07.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за червень 2010 р. в сумі 15000,00 грн.; платіжне доручення № 616 від 29.07.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за червень 2010 р. в сумі 7000,00 грн. Податкове зобов'язання за червень 2010 року сплачено повністю.

- по декларації № 9003262900 від 12.08.2010 року, задекларовано 40295,00 грн., сплачено 40300,00 грн.: платіжне доручення № 710 від 27.08.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за липень 2010 р. в сумі 2000,00 грн.; платіжне доручення № 718 від 30.08.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за липень 2010 р. в сумі 6000,00 грн.; Платіжне доручення № 725 від 31.08.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за липень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; платіжне доручення № 727 від 01.09.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за липень 2010 р. в сумі 27300,00 грн. Податкове зобов' язання за липень 2010 року сплачено повністю.

- по декларації № 9003959981 від 20.09.2010 року, задекларовано 39573,00 грн., сплачено 39400,00 грн.: платіжне доручення № 310 від 27.09.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; платіжне доручення № 820 від 28.09.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2010 р. в сумі - 7000,00 грн.; платіжне доручення № 821 від 29.09.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2010 р. в сумі 8000,00 грн.; платіжне доручення № 824 від 30.09.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2010 р. в сумі 5000,00 грн.; платіжне доручення № 829 від 05.10.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2010 р. в сумі 14400,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за серпень 2010 року становить 173,00 грн.

- по декларації № 9004317935 від 18.10.2010 року, задекларовано 33428,00 грн., сплачено 14100,00 грн.: платіжне доручення № 890 від 29.10.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2010 р. в сумі 2100,00 грн.; платіжне доручення № 300 від 29.10.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2010 р. в сумі 11000,00 грн.; платіжне доручення № 368 від 24.11.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2010 р. в сумі 1000,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за вересень 2010 року становить 19328,00 грн.

- по декларації № 9005025155 від 16.11.2010 року, задекларовано 40269,00 грн., сплачено 23000,00 грн.: платіжне доручення № 341 від 17.11.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за жовтень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; Платіжне доручення № 355 від 18.11.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за жовтень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 359 від 19.11.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за жовтень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; Платіжне доручення № 363 від 23.11.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за жовтень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 377 від 25.11.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за жовтень 2010 р. в сумі 1000,00 грн.; платіжне доручення № 390 від 30.11.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за жовтень 2010 р. в сумі 18000,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за жовтень 2010 року становить 17269,00 грн.

- по декларації № 9005780713 від 20.12.2011 року, задекларовано 32818,00 грн., сплачено 1000,00 грн.: Платіжне доручення № 506 від 29.12.2010 р. з призначенням платежу: ПДВ за листопад 2010 р. в сумі 1000,00 грн. Недоїмка податкового зобов'язання за листопад 2010 року становить 31818,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що кошти перераховані відповідачем вищезазначеними платіжними дорученнями з призначенням конкретного платежу, були спрямовані позивачем на погашення податкового боргу та нарахованої на нього пені, який виник, за даними облікової картки платника Красноградського ЖРЕП з податку на додану вартість, в минулих періодах.

Платіжним дорученням № 74 від 04.02.2011 року у розмірі 1063,50 грн., з призначенням платежу: податок на прибуток, сума якого складається з заборгованості зі сплати податку на прибуток підприємства в розмірі 808,71 грн. та суми штрафної санкції за прострочку в розмірі 254,79 грн. була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Позивач, в обґрунтування правомірності своїх дій щодо перерахування сплачених сум на сплату боргу, що виник в минулих роках посилається на п.п.7.7 ст.7 Закону України № 2181, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Суд, зазначає наступне, як визначено п. п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу. Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.99 № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п. п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є не правомірним.

Таким чином, зазначене свідчить про те, що податковий орган не мав права розділяти суму, яка призначалась позивачем на погашення визначеного податкового зобов'язання, на погашення боргу попереднього періоду, оскільки підприємством у платіжних дорученнях вказані конкретні призначення платежу.

Суд зазначає, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Також суд зазначає, що заявлене стягнення позивача Красноградської МДПІ, щодо стягнення пені в сумі 34963,76 грн., є не правомірним, і завищеним на 4700,11 грн.

Згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (який був чинний на момент подання декларацій), п. 16.3.3 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Пункт 16.3 визначає, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу ( його частини) або не визначає її окремо у платіжному документу, то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу ( його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу ( його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Отже, позивач повинен пред'являти вимоги по сплаті пені за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року, нарахованої починаючи з платіжного доручення № 2 від 11.01.2010 року, початку часткового погашення боргу за ПДВ з грудня 2009 року.

В наданих розрахунках пені позивач зарахував пеню починаючи з 31.03.2009 року, тобто пеню, яка вже була предметом розгляду іншої справи і по якій є рішення Харківського окружного адміністративного суду № 2а-1530/10/2070 від 10.12.2010 року.

Таким чином, сума пені становить 30263,65 грн.

Суд, враховуючи вищевикладене, зазначає, що загальна сума заборгованості, яка не погашена та підлягає стягненню з відповідача - Красноградського житлово ремонтно - експлуатаційного підприємства, складає 463762.64 грн.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 157, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Красноградського житлово ремонтно - експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Красноградського житлово ремонтно - експлуатаційного підприємства (р/р 26005301812723 Харківське центральне відділення ПІБ, МФО 351458, код ЄДРПОУ 03355258, вул. Горького, 82, м. Красноград, Харківська область, 63304) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 463762.64 грн. (чотириста шістдесят три тисячі сімсот шістдесят дві грн.) 64 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.07.2011 року.

Суддя Піскун В.О.