Постанова № 18139772, 14.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 липня 2011 р. № 2-а- 5775/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

прокурора - Карась І.І.,

представника позивача Щербак А.С.,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Прокурора Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія"

простягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія" (далі - ТОВ "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія") про стягнення з ТОВ "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія" на користь місцевого бюджету (на р/р 33212812700006 в УДК у Ленінському районі м. Харкова, ЗКПО одержувача 24134120, банк одержувача ГУДК у Харківській області, МФО 851011) заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 5160,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 15.12.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю на загальну суму 5160,09 грн. по податковій декларації №6537 від 27.02.2009 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Вказаний борг виник внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання. Посилаючись на положення ст.67 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 4, п.11 ст.11, ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №509-XІІ), ст.206 Земельного кодексу України, ст.ст. 9, 17 Закону України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року№2535-XII, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2535-XII), п.п.8 п.14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-XII, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1251-XII), п.1.3 ст.1, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ) позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали на підставі викладених у позові фактів та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. До початку судового засідання заперечень та клопотань не надав. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи повторну неявку представника відповідача в судове засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія" код 25467934 зареєстровано в якості юридичної особи 15.04.1998 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради та відповідно до довідки ДПІ у Київському районі м.Харкова №222 від 23.01.2008 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова з 09.01.2008 року.

Судом встановлено, що станом на 15.12.2010 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 5160,09 грн. Факт заборгованості підтверджується обліковою карткою платника податків ТОВ "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія", копією рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №10 від 12.02.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, копіями податкових вимог №1/563 від 02.11.2009 року та №2/640 від 21.12.2009 року, копією податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №6537 від 27.02.2009 року, довідками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №11738/10/24-019 від 15.12.2010 року та №1472/10/24-016 від 14.03.2011 року про наявність заборгованості. З метою погашення податкової заборгованості ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстрацію податкової застави активів ТОВ "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія".

Повноваження податкових органів визначені Законом України №509-XІІ, ст.10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України №1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі ст.27 Закону України №2535-XII контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до ст.14 Закону України №2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі ст.17 Закону України №2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.5.4.1. ст.5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було самостійно узгоджено суму податкового зобовязання шляхом подачі податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №6537 від 27.02.2009 року.

Відповідно до п.5.3.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму податкового зобовязання, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобовязаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України №1251-XII встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України №1251-XII визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

У відповідності до ст.6 Закону України №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Враховуючи, що відповідачем самостійно не сплачені податкові зобов'язання та керуючись нормами ст.6 Закону України №2181-ІІІ позивачем на юридичну адресу боржника було направлено першу та другу податкові вимоги №1/563 від 02.11.2009 року та №2/640 від 21.12.2009 року про сплату податкового боргу, які не були отримані ТОВ "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія" через відсутність підприємства за адресою реєстрації.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надав, суд встановив, що заборгованість відповідача перед державним бюджетом складає 5160,09 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю задовольнити.

Cтягнути з Товариства із обмеженою відповідальністю «Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія»(код 25467934, 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд.70) на користь місцевого бюджету (на р/р 33212812700006 в УДК у Ленінському районі м. Харкова, ЗКПО одержувача 24134120, банк одержувача ГУДК у Харківській області, МФО 851011) заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 5160.09 грн. (пять тисяч сто шістдесят гривень) 09 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 18.07.2011 року.

Суддя Біленський О.О.