Постанова № 18139737, 06.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

"06" липня 2011 р. Справа № 2-а-5971/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Нос Т.І.,

представника відповідача - Долгової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Шебелинська вода" про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИЛА:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Шебелинська вода", в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 4 932,15 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 50,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не заповнених інвалідами, Відкрите акціонерне товариство "Шебелинська вода" до 16.04.2011 року повинно було самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 4 932,15 грн. та пеню у сумі 50,32 грн. Оскільки зазначені суми відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 4 982,47 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, в судовому засіданні пояснила, що протягом 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Шебелинська вода" звіт про наявність вільних робочих місць для інвалідів надавало в лютому, березні, квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2010 року із зазначенням потреби в працівниках за професією "машиніст розливально-наповнюючих автоматів", протягом 2010 року було направлено для працевлаштування на дану вакансію 2 інвалідів, які відмовились від працевлаштування. Відмов у працевлаштуванні інвалідів з боку підприємства не було.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 14 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників у підприємства відсутня, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” також відсутня.

Відповідно до розрахунку суми позову по Відкритому акціонерному товариству "Шебелинська вода" на підставі даних "звіту за формою 10-ПІ № 7536 від 28.02.2011 року за 2010 рік", кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4 % нормативу, повинна складати 1 особу. Відповідно і кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, складає 1 одиницю. Середня річна заробітна плата штатного працівника дорівнює 9 864,29 грн. Таким чином сума адміністративно-господарських санкцій ((9864,29 : 2) х 1 - 0 ) дорівнює 4 932,15 грн. Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій складає 50,32 грн. ((4932,15 грн. х 0,03 %) х 34 дн.).

Суд зазначає, що Відкрите акціонерне товариство "Шебелинська вода" надавало Балаклійському районному центру зайнятості населення звіти про наявність вакансій Форми № 3-ПН, затвердженого Наказом Мінпраці України 19.12.2005 № 420, на протязі лютого - листопада 2010 року, що підтверджується копіями звітів в матеріалах справи станом на 10.11.2010 року, на 05.10.2010 року, на 07.09.2010 року, на 17.08.2010 року, на 06.07.2010 року, на 15.06.2010 року, на 12.05.2010 року, на 20.04.2010 року, на 16.03.2010 року, на 18.02.2010 року.

В судовому засіданні було встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Шебелинська вода" у період грудень 2010 року - січень 2011 року не працювало у зв'язку з тим, що було закрито за рішенням про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по забору підземної води з джерела № 1 "Піонерське", прийнятого Державною екологічною інспекцією в Харківській області, через відсутність спеціального дозволу на користування надрами. Дозвіл на початок роботи підприємство отримало лише у березні 2011 року (дозвіл на відновлення від 28.03.2011 року № 07/01-06).

Представник Відкритого акціонерного товариства "Шебелинська вода" повідомив, що у 2010 році виробничий цех підприємства працював лише 120 робочих днів. Через відсутність попиту на продукцію виробництва, велику конкуренцію і відсутність ринку збуту підприємство не може забезпечити працівників постійною роботою і навіть мінімальною зарплатою. На протязі 2010 року до районного центру зайнятості подавалися звіти про наявність вакансій на працевлаштування інваліда. Але, як показала практика, специфіка роботи підприємства не дозволяє працювати інвалідам в цеху розлива води, так як обладнання напівавтоматичне. На підприємстві працює на сьогоднішній день 10 чоловік, з них 7 - працівники основного виробництва.

Балаклійський районний центр зайнятості листом від 10.05.2011 року № 881 повідомив керуючого Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про наявність вільних робочих місць на Відкритому акціонерному товаристві "Шебелинська вода".

Викладене свідчить про не виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць, відповідно до нормативів, встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів”.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вищевказаних норм Закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях субєкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито жодних заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Суму адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем сплачено не було. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.07, ст. 169 ЦПК України, ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Шебелинська вода" про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Шебелинська вода" (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 11, МФО 351629, р/р 260032401, банк ПАТ "Мегабанк" м. Харків, код ЄДРПОУ 23917617) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під., к. 16, отримувач УДК Дзержинського району, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31219230700003, МФО 851011, ЄДРПОУ 24134567) адміністративно-господарські санкції у розмірі 4 932,15 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 50,32 грн., а всього у розмірі 4982 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) гривень 47 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2011 року.

Суддя Супрун Ю.О.