Постанова № 18138092, 29.07.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6010/09/1770

29 липня 2011 року 14год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Троянчук Д.М.,

представники відповідача - ПП "ВМГ": Либусь О.В., Жильчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівне

доПриватного підприємства "ВМГ"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "ВМГ", Приватного підприємства "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами. Позивач просив суд стягнути в доход держави: з Приватного підприємства "ВМГ" - вартість отриманих від ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" послуг з організації автомобільних перевезень в сумі 106400,00грн., з ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" кошти у сумі 106400,00грн., отримані від ТзОВ "ТРАНЗИТ-СЕРВІС" на виконання договору від 05.09.2008р. №3-35 про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин, вчинений між ПП "ВМГ" та ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН", є нікчемним, таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, а тому в силу вимог ст.208 Господарського кодексу України все одержане сторонами за вказаним господарським зобовязанням підлягає стягненню в доход держави.

Ухвалою суду від 27.07.2011р. провадження у справі в частині позовних вимог до ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" про стягнення коштів у сумі 106400,00грн. було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.157 КАС України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що ДПІ у м.Рівне проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "ВМГ" щодо взаємовідносин з ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" за період з 01.01.2008р. по 03.04.2009р. За результатами перевірки складено акт від 14.04.2009р. №449/23-400/35440285. Перевіркою встановлено, що відповідачем з ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" було укладено договір від 05.09.2008р. №3-35 про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом. На виконання умов вказаного договору ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" для ПП "ВМГ" виписано акти виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму106400,00грн., у т.ч. ПДВ 17733,33грн. Суми, відображені в зазначених актах виконаних робіт, ПП "ВМГ" включено до складу витрат відповідного періоду, а суми податку на додану вартість, відображені в податкових накладних, - до податкового кредиту відповідного періоду. ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" не володіє трудовими ресурсами та виробничими потужностями для виконання взятих на себе перед ПП "ВМГ" господарських зобовязань, основні засоби та матеріальні активи на підприємстві відсутні. У ході проведення перевірки ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" з'ясовано, що всі операції із придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, надання послуг не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався, послуги не надавалися, будь-якою фінансово-господарською діяльністю вказане підприємство не займалося, - за юридичною адресою не перебувало, а відповідні печатка та документи використовувалися для проведення фіктивних безтоварних операцій. Крім того, вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010р. у кримінальній справі №1-608/09, який набрав законної сили, встановлено, що підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 визнані винними у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПП "Юнісеф", ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" та притягнуті до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.200, ч.2 ст.358, ч.2 ст.366 КК України. Враховуючи фіктивний характер діяльності ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН", правочини, вчинені з ПП "ВМГ", не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, мають спрямованість на порушення публічного порядку і в силу ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними. Враховуючи недійсність правочинів, на підставі п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990р. та ст.208 Господарського кодексу України, представник позивача просив стягнути з ПП "ВМГ" в доход держави кошти в сумі 106400,00грн.

Приватне підприємство "ВМГ" позов не визнало з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представники відповідача суду пояснили, що на момент здійснення господарських операцій з ПП "ВМГ" ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" було зареєстроване в установленому порядку, інформація про нього містилася в Єдиному державному реєстрі, підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість. Про те, що невідомі особи створили ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" з метою здійснення фіктивного підприємництва, відповідачу відомо не було. Крім того, вирок суду, на який посилається податковий орган, не містить аналізу господарських операцій ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" з ПП "ВМГ", саме ці операції не визнані даним вироком фіктивними. Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Як вбачається з предмету договору від 05.09.2008р. №3-35, він спрямований на здійснення господарської операції надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, а не на порушення публічного порядку, знищення, пошкодження майна або заволодіння ним. Відсутність ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" за місцезнаходженням, несплата ним податків, відсутність ведення податкового обліку у цього контрагента, не є підставою вважати правочин нікчемним. Господарські операції відповідача з цим контрагентом підтверджені документально. За таких обставин, ПП "ВМГ" не може нести відповідальності за несплату податків його контрагентом та за можливу недостовірність відомостей про нього, внесених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності позивача щодо такої. Акт перевірки податковим органом ПП "ВМГ" складено поверхово, перевірка проведена однобічно. Ст.215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. У даному випадку існує виключно судовий порядок визнання правочину недійсним. П.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними. На даний момент відсутні судові рішення, що набрали законної сили, якими договір про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 05.09.2008р. №3-35 визнаний судом недійсним. Крім того, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. у справі №2а-5521/09/1770 за позовом ПП "ВМГ" до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень визнано безпідставними висновки податкового органу про нікчемність господарських операцій, вчинених між ПП "ВМГ" та ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН". Вказали, що податковим органом не доведено наміру ПП "ВМГ" на укладення правочину, що спрямований на порушення публічного порядку та моральних засад суспільства. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівне з 03.04.2009р. по 09.04.2009р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "ВМГ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" за період з 01.01.2008р. по 03.04.2009р., за наслідками якої складено акт від 14.04.2009р. №449/23-400/35440285 (а.а.с.9-20).

У акті перевірки від 14.04.2009р. №449/23-400/35440285 зафіксовано порушення відповідачем:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22167,00грн., у т.ч.: за 3 кв. 2008 року на 5937,00грн., за 4 кв. 2008 року на 16230,00грн.;

- пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17733,00грн., у т.ч.: за вересень 2008 року на 4750,00грн., за жовтень 2008 року на 6375,00грн., за листопад 2008 року на 6608,00грн.

Під час проведення перевірки було встановлено, що між ПП "ВМГ" (Замовник) та ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" (Виконавець) було укладено договір від 05.09.2008р. №3-35 про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом (а.с.21-23).

Взаємовідносини ПП "ВМГ" з вказаним контрагентом оформлені актами виконаних робіт від 19.09.2008р., від 29.09.2008р., від 20.10.2008р., від 30.10.2008р., від 31.10.2008р., від 17.11.2008р., від 18.11.2008р. про надання ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" відповідачу експедиційно-транспортних послуг загальною вартістю 106400,00грн., у т.ч. ПДВ 17733,33грн. (а.а.с.24-52).

Розрахунки за надані послуги проведені в безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.а.с.82-91).

За вказаними господарськими операціями ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" для ПП "ВМГ" виписано податкові накладні від 19.09.2008р. №71, від 19.09.2008р. №71.1, від 19.09.2008р. №71.2, від 19.09.2008р. №71.3, від 19.09.2008р. №71.4, від 19.09.2008р. №71.5, від 29.09.2008р. №88, від 29.09.2008р. №88.1, від 29.09.2008р. №88.2, від 29.09.2008р. №88.3, від 20.10.2008р. №129, від 20.10.2008р. №129.1, від 20.10.2008р. №129.1, від 30.10.2008р. №129.2, від 30.10.2008р. №129.3, від 30.10.2008р. №129.4, від 30.10.2008р. №129.5, від 30.10.2008р. №129.6, від 30.10.2008р. №129.7, від 30.10.2008р. №129.8, від 31.10.2008р. №129.9, від 17.11.2008р. 3700, від 17.11.2008р. №700.1, від 17.11.2008р. №700.2, від 18.11.2008р. №700.3, від 18.11.2008р. №700.4, від 18.11.2008р. №700.5, від 18.11.2008р. №700.6, від 18.11.2008р. №700.7, від 18.11.2008р. №700.8 106400,00грн., у т.ч. ПДВ 17733,33грн. (а.а.с.53-81).

На підставі вказаних документів ПП "ВМГ" було сформовано валові витрати та податковий кредит.

Так, вартість послуг в сумі 88667,00грн. (без ПДВ) віднесена відповідачем до складу валових витрат, у тому числі: 3 кв. 2008 року 23750,00грн.; 4 кв. 2008 року 64917,00грн.

Суми податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними у повному обсязі включено підприємством до складу податкового кредиту відповідного періоду: вересень 2008 року 4750,01грн., жовтень 2008 року 6375,00грн., листопад 2008року 6608,33грн.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.11.2009р. провадження у даній адміністративній справі було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неможливістю розгляду адміністративної справи до набрання законної сили рішення у справі №1-608/09 (№1-386/10), що розглядається в порядку кримінального судочинства, про обвинувачення групи осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України ( у тому числі по факту фіктивного підприємництва ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН").

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. провадження у справі було поновлено, оскільки відпали обставини, на підставі яких було здійснено зупинення. На запит Рівненського окружного адміністративного суду Рівненським міським судом було надіслано копію вироку від 25-26.05.2010р. у справі №1-608/09 (№1-386/10), що набрав законної сили, яким ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 визнано винними у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств, у тому числі і ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН", та засуджено за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.200, ч.2 ст.358, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України (а.а.с.135-201).

Відповідно до ч.3 п.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Приписи вказаної вище статті кореспондуються з вимогами ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з якою вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку Рівненського міського суду у справі №1-608//09 (№1-386/10) від 25-26.05.2010р., судом було встановлено, що підприємницька діяльність ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" мала фіктивний характер.

Вказане підприємство не мало трудових та економічних ресурсів, необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися у податковій звітності.

В мотивувальній частині вищевказаного вироку зазначено, що діяльність засуджених вироком осіб, як організованої групи, була спрямована на конвертацію в готівку грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки нібито за виконання господарських правочинів, і наступне використання готівки на власний розсуд для особистих потреб.

Враховуючи ту обставину, що ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" використовувалося для прикриття незаконної діяльності, укладення з ним будь-яких правочинів, результатом виконання яких є надходження на розрахунковий рахунок цього підприємства грошових коштів, які в наступному використовувалися виключно для конвертації в неконтрольовану готівку, є таким, що завдає інтересам держави збитків.

Крім того, ПП "ВМГ" не надано ні податковому органу під час проведення перевірки, ні суду у ході розгляду справи жодних інших документів, крім актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень та банківських виписок, які б підтверджували реальне надання ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" експедиційно-транспортних послуг та використання цих послуг у господарській діяльності відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що правочин, вчинений ПП "ВМГ" з ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, що є порушенням приписів ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Відповідно до ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно з ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Протизаконні дії, зокрема й у вигляді фіктивного підприємництва, яке має наслідком також і несплату податків, руйнують бюджетну систему держави та ситему оподаткування, яка створена в інтересах Держави, а саме фіктивне підприємництво, як кримінально каране діяння, суперечить інтересам суспільства.

Враховуючи відсутність у правочину, вчиненого між ПП "ВМГ" та ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в ньому, суд погоджується з твердженнями посадових осіб ДПІ у м.Рівне про вчинення цього правочину з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованих ПП "ВМГ" податкового кредиту та валових витрат. За таких обставин, вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майном держави шляхом недоплати податку на додану вартість.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями посадових осіб податкового органу, що правочин між ПП "ВМГ" та ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" в силу вимог ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Посилання представників відповідача на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. у справі №2а-5521/09/1770 за позовом ПП "ВМГ" до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якою висновки податкового органу про нікчемність правочинів, вчинених між ПП "ВМГ" та ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН", визнано безпідставними, суд не бере до уваги з огляду на те, що вказана постанова була винесена до постановлення Рівненським міським судом вироку від 25-26.05.2010р. у справі №1-608/09 (№1-386/10), а відтак обставини, встановлені вказаним вироком, не були предметом дослідження під час судового розгляду адміністративної справи №2а-5521/09/1770. Крім того, на момент розгляду даної справи, зазначена постанова не набрала законної сили у звязку з оскарженням в апеляційному порядку.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №09-ХІІ (із наступними змінами та доповненнями) органи податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Правові наслідки визнання господарського зобовязання недійсним передбачено ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, згідно з якою якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому, за змістом ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним судом не вимагається, якщо його недійсність встановлена законом, тобто якщо такий правочин є нікчемним.

Враховуючи те, що правочин між ПП "ВМГ" та ПП "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН", є нікчемним, суд погоджується з твердженням податкового органу про вчинення сторонами господарських зобовязань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. При цьому слід враховувати, що кожна зі сторін переслідувала умисел завдати шкоду інтересам держави.

За таких обставин позовні вимоги ДПІ у м.Рівне про стягнення в доход держави з Приватного підприємства "ВМГ" вартості отриманих від Приватного підприємства "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" транспортно-експедиційних послуг у сумі 106400,00грн слід задовольнити.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ВМГ" в доход держави вартість отриманих від Приватного підприємства "ТЕК "ТРАНС ЕКСПО РЕГІОН" експедиційно-транспортних послуг у сумі 106400,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.