Постанова № 18137967, 18.07.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/550/2011

18 липня 2011 року 16год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Сенчина О.В.,

представник відповідача: Комар С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Інком"

доКузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання дій неправомірними та податкового повідомлення-рішення

нечиннним, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Інком" звернулося з адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання Кузнецовською ОДПІ було складено акт від 30.09.2010р. №412/141/15-135/30896634, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476 про застосування штрафної санкції у розмірі 956,00грн. Вказав, що обумовлене рішення та висновки акта перевірки суперечать Закону. Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається інспектор, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Пунктом 2.8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, яка розроблена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що недоплата це заниження суми податкового зобовязання за відповідні базові податкові (звітні) періоди. Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх.№6123) було подано підприємством 30.08.2010р. Термін сплати вказаного податкового зобовязання 30.08.2010р., цього ж числа відбулося і погашення нарахованого податкового зобовязання. Недоплата у даному випадку може виникнути лише станом на 31.08.2010р., а відтак вона є відсутньою. ПП «Інком», маючи бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів в особовому рахунку, що виникло в минулих періодах, в сумі 100794,00грн., не мав можливості відобразити відсутність недоплати в даному випадку. Відображені позивачем сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у розмірі 100794,00грн. та зобовязання липня в сумі 19114,00грн. призведуть до наступного результату: показник бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у липні місяці становитиме 81680,00грн. Відсутність недоплати станом на 31.08.2010р. підтверджена також карткою особового рахунку позивача. Зазначив, що відповідь ДПА в Рівненській області від 10.11.2010р. №21396/15-211 містить неточності, що вказує на неґрунтовний розгляд запиту позивача. Зауважив, що рішення ДПА в Рівненській області від 26.01.2011р. №1506/25-16/472 про результати розгляду повторної скарги, в порушення п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України, не завірене печаткою, а отже є неналежним. Тому є всі підстави вважати скаргу ПП «Інком» повністю задоволеною на користь платника податків згідно з вимогами п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України. Просив позовні вимоги задовольнити повністю: визнати неправомірними дії Кузнецовської ОДПІ щодо складання акта перевірки від 30.09.2010р. №412/141/15-135/30896634 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476 та визнати нечинним вказане податкове повідомлення-рішення.

Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що під час проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання встановлено, що ПП "Інком" при заповненні уточнюючого розрахунку за липень 2010 року збільшено суму податку на додану вартість, що раніше не була врахована у складі податкового зобов'язання без нарахування або сплати штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Тобто, позивачем було порушено п.п."а" п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III із змінами та доповненнями та п.п.4.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання". За результатами проведеної перевірки було складено акт від 30.09.2010р. №412/141/15-135/30896634, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476, яким застосовано до ПП "Інком" штрафну санкцію в розмірі 956,00грн. Вказала, що дії Кузнецовської ОДПІ є правомірними, оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного визначення податкового зобов'язання. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.09.2010р. головним державним податковим інспектором відділу ОЮО Кузнецовської ОДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку Приватного підприємства «Інком» щодо дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість при подачі уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2010р. №412/141/15-135/30896634 (а.с.28).

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем п.п.4.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" із змінами та п.п."а" п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою збільшено загальну суму податкового зобов'язання з ПДВ, визначену уточнюючим розрахунком за липень 2010 року на суму штрафу у розмірі п'ять відсотків (дев'ятсот п'ятдесят шість гривень).

На підставі вказаного акта перевірки Кузнецовською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 956,00грн., у тому числі штрафна (фінансова) санкція в розмірі 956,00грн. (а.с.44).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12.11.2010р. №6083/15-137 Кузнецовської ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

12.11.2010р. Кузнецовською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000841650/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 956,00грн., у тому числі штрафна (фінансова) санкція в розмірі 956,00грн.

Не погоджуючись з вказаними рішенням Кузнецовської ОДПІ за розглядом первинної скарги, ПП "Інком" подало до ДПА в Рівненській області повторну скаргу.

Рішенням ДПА в Рівненській області від 26.01.2011р. №1506/25-16/472 про результати розгляду повторної скарги було залишено без змін прийняте Кузнецовською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476 (від 12.11.2010р. №0000841650/1) та рішення про результати розгляду первинної скарги від 12.11.2010р. №6083/15-137, а повторна скарга позивача - залишена без задоволення (а.а.с.5-6).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Інком" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 06.10.2000р., дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 05.06.2008р. Підприємство взяте на облік, як платник податків в органі державної податкової служби з 24.10.2000р. за №202 та зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість №25263867 від 30.12.2005р) (а.а.с.23-24).

19.08.2010р. ПП «Інком» до Кузнецовської ОДПІ було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2010 року (а.а.с.25-26). В усіх рядках кожного з розділів даної декларації проставлено прочерки, що свідчить про відсутність здійснення господарських операцій за вказаний період.

30.08.2010р. ПП «Інком» до Кузнецовської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок звітного (податкового) періоду липень 2010 року (а.с.27). Вказаним уточнюючим розрахунком позивачем було збільшено суму податку на додану вартість, що раніше не була врахована у складі податкового зобовязання, в розмірі 64885,00грн. та збільшено суму податкового кредиту на 45771,00грн. Загальна сума помилки складає 19114,00грн.

Так, у результаті виправлення помилок позивачем збільшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету, у розмірі 19114,00грн. та зараховано дану суму в рахунок наявної переплати, що на момент подання уточнюючого розрахунку (станом на 30.08.2010р.) становила 100974,00грн. Вказане підтверджується і витягом з облікової картки платника (а.а.с.51-55).

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №2181-III),платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.199 р. N166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. N213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за N02/10982, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Порядок N166), декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.

Згідно з пп.4.4 п.4 Порядку №166 якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону №2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Під час розгляду справи встановлено, що, всупереч вказаним вимогам, заповнюючи уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок звітного (податкового) періоду липень 2010року, ПП «Інком» не нараховано суму штрафу у звязку з виправленням помилки та не заповнено р.9 уточнюючого розрахунку (а.с.27).

Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. N110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за N268/5459, (далі Інструкція N110) передбачено, що у разі, якщо в результаті перевірки зменшується сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються.

Зважаючи на те, що наслідком виправлення позивачем помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку стало збільшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету на 19114,00грн. (рядок 8.1 уточнюючого розрахунку), і вказане виправлення не призвело до зменшення суми, заявленої до відшкодування (рядок 8.8 уточнюючого розрахунку), підстави для незастосування штрафних санкцій у даному випадку відсутні.

Згідно з пп.2.8 п.2 Інструкції №110 недоплата це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Відтак, твердження позивача в адміністративному позові та його представника в судовому засіданні про відсутність у ПП «Інком» недоплати з податку на додану вартість є хибними, оскільки подаючи уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за липень 2010 року, підприємство визнало заниження податкового зобовязання за цей період на 19114,00грн. та самостійно усунуло цю помилку.

Що стосується посилань позивача на невиконання ДПА в Рівненській області вимог п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України в частині завірення печаткою рішення від 26.01.2011р. №1506/25-16/472 про результати розгляду повторної скарги, яке свідчить про повне задоволення скарги платника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, на яку посилається позивач, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення ДПА в Рівненській області про результати розгляду повторної скарги ПП «Інком» від 26.01.2011р. №1506/25-16/472 було надіслано позивачу в межах строку розгляду скарги, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу від 07.12.2010р. №24933/25-16/472 - до 28.01.2011р. (а.с.34). Ці обставини не заперечуються позивачем.

Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б передбачала недійсність будь-якого рішення контролюючого органу, зумовлену невиконанням останнім вимог п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України. Підпис заступника голови ДПА в Рівненській області Клячука А.А. під рішенням від 26.01.2011р. №1506/25-16/472, під сумнів не ставиться.

Відтак, підстави для застосування вимог ч.2 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України у даному випадку відсутні.

Крім того, вказані обставини не спростовують факту порушення позивачем вимог п.17.2 ст.17 Закону №2181-III, а відтак не впливають на правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0-5476 та дій щодо прийняття даного рішення і складання акта перевірки від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476 доказана повністю.

Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Інком" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000841650/0/5476 нечиннним відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.