Постанова № 18137476, 11.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5444/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Матвійчука І.Ю.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек"до Державної податкової інспекції у м.Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек" (далі ТОВ "Інтек") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004211502 від 19.05.2011 р.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 22.04.2011 р. №3622/15-2/23813444 щодо порушення ТОВ "Інтек" Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно завищення податкового кредиту, сформованого по взаємовідносинах з ПП "ПП Нафта-Капітал" на суму 1580,00 грн. є хибними, а податкове повідомлення-рішення №0004211502 від 19.05.2011 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 1679,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 839,5 грн., суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Позивач вказує, що податковий кредит визначено згідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також зазначає, що правомірність формування податкового кредиту ТОВ "Інтек" по взаємовідносинам з ПП "Нафта - Капітал" підтверджується податковою накладною, що відповідає вимогам чинного законодавства та свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ ПП "Нафта - Капітал". Чинним законодавством не передбачено фінансову відповідальність однієї особи за протиправні дії іншої особи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Інтек" в результаті відносин з ПП "Нафта - Капітал" протягом листопада - грудня 2010 року штучно сформувало податковий кредит у розмірі 1580,00 грн. Фактично у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності згідно з даними ЄДРПОУ. Також зазначав, що ПП "Нафта - капітал" не відображено податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Інтек" за грудень 2010 року.

Отже, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Інтек" необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Інтек" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 26.02.1996 р. (ідентифікаційний код 23813444, свідоцтво серія А00 №084445). На даний час позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником ПДВ (свідоцтво №23963749).

У період з 11.04.2011 р. по 15.04.2011 р. головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Інтек" з питань правильності визначення та повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Нафта-капітал", результати якої оформлено актом від 22.04.2011 р. №3622/15-2/23813444.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит за перевірений період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. на суму 1580,00 грн. та занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в сумі 1679,00 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, у тому числі в податковій декларації за грудень 2010 року на суму ПДВ 1580,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 р. №0004211502, яким ТОВ "Інтек" збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ у сумі 1679,00 грн. за основним платежем та 839,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168/97-ВР).

Згідно приписів п.1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 цієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевіряючого про завищення позивачем податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в результаті взаємовідносин із ПП "Нафта-капітал" (ідентифікаційний код 34987667) протягом грудня 2010 року.

Так, 18.11.2010 р. між ТОВ "Інтек" (покупець) та ПП "Нафта-капітал" (продавець) укладено договір №18/11, за умовами якого продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передавати у власність покупця інструменти та запчастини, необхідні для господарської діяльності останнього, а покупець зобовязується в порядку та умовах, визначених цим договором, приймати та оплачувати товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаною у рахунках фактурах або накладних, які виставляються продавцем на кожну партію товару і є невідємною частиною цього договору.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- податкова накладна №918 від 23.12.2010 р.;

- видаткова накладна №РН-918 від 23.12.2010 р. на товар ключі накидні загальною вартістю 9480,00 грн., у тому числі ПДВ 1580,00 грн.

Акт перевірки містись посилання на порушення вимог наказу №165 при заповненні податкової накладної, оскільки не вказані обовязкові реквізити, а саме не зазначено номер телефону ні покупця, ні продавця.

У звязку з цим суд звертає увагу на приписи пп.7.2.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у відповідності з якою платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином твердження перевіряючого про відсутність номерів телефонів, як обставину, що свідчить про порушення порядку заповнення податкової накладної слід визнати незаконним. Натомість наявна у матеріалах справи копія податкової накладної №918 від 23.12.2010 р. свідчить про виконання ПП "ПП Нафта-Капітал" всіх вимог закону при її оформленні.

Крім цього позивачем надано докази подальшого використання у своїй господарській діяльності товару, придбаного у ПП "Нафта-капітал", а саме:

- видаткова накладна №19 від 23.12.2010 р. на імя ЗАТ "Нафтогазвидобування";

- довіреність ЗАТ "Нафтогазвидобування" від 23.12.2010 р. на отримання від ТОВ "Інтек" цінностей за рахунком №31-20/12 від 20.12.2010 р.;

- податкова накладна №17 від 23.12.2010 р., виписана ТОВ "Інтек";

- банківська виписка про оплату товару ЗАТ "Нафтогазвидобування";

На підтвердження обставин щодо перевезення придбаних у ПП "Нафта-Капітал" товарно-матеріальних цінностей позивач пояснив, що транспортування товару здійснювалась ним самостійно на власному автомобілі, який згідно акту приймання-передачі від 03.03.2011 р. відчужений у нього на користь ПАТ "Альфа-Банк".

Судом досліджено акт Кременчуцької ОДПІ від 14.02.2011 р. №644 про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП "Нафта-Капітал" за грудень 2010 року, яким ПП "Нафта-Капітал" зменшено суму податкових зобовязань по декларації за грудень 2010 року на 6379408,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 6379408,00 грн. по взаємовідносинам із 118 контрагентами, серед переліку яких не значиться ТОВ "Інтек".

Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту фактично ґрунтується лише на даних автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З огляду на викладене, позивач, який фактично сплатив ПП "Нафта-капітал" у попередньому податковому періоді суму ПДВ в розмірі 1580,00 грн., за умови, що господарські операції мали реальний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періодах від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до складу бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2010 року суму ПДВ в розмірі 1 580,00 грн.

Посилання в акті перевірки на те, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в результаті відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та анулювання свідоцтва платника ПДВ у головного контрагента позивача - ПП "Нафта-Капітал" суд оцінює критично, оскільки позивач не може нести відповідальності за можливі порушення податкового законодавства, допущені його контрагентом.

З огляду на викладене, суд не вбачає у господарській діяльності позивача порушень Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, висновок перевірки про завищення податкового кредиту за перевірений період на суму 1580,00 грн. та заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в сумі 1679,00 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, у тому числі в податковій декларації за грудень 2010 року сума 1580,00 грн. не ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Крім цього, судом виявлено арифметичні помилки при нарахуванні податкового зобовязання позивачу.

Так, у зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ (стор. 8-9 Акту) перевіряючим включено до розрахунку суму ПДВ за податковою накладною №918 від 23.12.2010 р. у розмірі 1580,00 грн. та суму зменшення залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за результатами перевірки податкової декларації за листопад (Акт №2333/15-2/23813444 від 21.03.2011 р.) у розмірі 96,00 грн., сума яких має становити 1 676,00 грн., тоді як в акті виведена сума 1 679,00 грн.

Помилка обчислення розміру основного платежу призвела до невірного визначення суми штрафних (фінансових) санкцій.

Зважаючи на приписи ст. 19 Конституції України суд позбавлений права перебирати на себе повноваження контролюючих органів та самостійно визначати розмір належного податкового зобовязання.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 р. №0004211502, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ у сумі 1679,00 грн. за основним платежем та 839,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, підлягає скасуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтавівід 19.05.2011 р. №0004211502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун