Постанова № 18137474, 08.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5473/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Капацій М.М.,

представника відповідача - Кадишевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2011 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17" (далі - ПАТ "КСУ №17")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про скасування податкового повідомлення-рішення №0005442301/1970 від 15.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 115 778,75 грн., у тому числі 92 623,00 грн. за основним платежем та 23 155,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення ПАТ "КСУ №17" п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Зокрема зазначав, що контролюючим органом безпідставно констатовано протиправне віднесення позивачем до валових витрат 60 552,00 грн., понесених на придбання у ТОВ "Фірма "Обрій" послуг з виготовлення металоконструкцій з труб, оскільки договірні відносини із вказаним контрагентом не носять жодних ознак фіктивності, на які вказує податковий орган. Також правомірно віднесено до складу валових витрат 18 622,06 грн., витрачених на закупівлю питної води у Командитного товариства "Експертиза. Консультація. Оцінка" (далі КТ "ЕКО"), оскільки на території підприємства відсутні свердловини з питною водою придатною для вживання. Так само безпідставним є висновок податкового органу про неправомірність віднесення до складу валових витрат суми 659 448,91 грн. за надання ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" послуг механізмів та транспортних послуг, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних, на чому наголошують перевіряючі, не може бути доказом фактичності здійснених перевезень, так як для внутрішніх перевезень, які здійснював позивач, не є обов'язковою наявність товарно-транспортних накладних, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України №207 від 20.02.2009 р. Висновок перевірки про завищення суми амортизаційних відрахувань на суму 2020,00 грн. суперечить вимогам пп.8.3.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки зменшення балансової вартості реалізованого автомобіля було здійснено позивачем у І кварталі 2011 року, який не охоплювався періодом перевірки.

Посилаючись на вищевикладені обставини, представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Також зауважив, що в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем протиправно віднесено до складу валових витрат кошти за наслідками господарських відносин з ТОВ "Фірма "Обрій", КТ "ЕКО", оскільки вказані послуги не використовувалися позивачем у власній господарській діяльності. Також, вказував на відсутність товарно-транспортних накладних, за наслідками надання позивачу послуг з перевезення ЗАТ "Харківське управління механізації-11".

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи суд встановив, що ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" (ідентифікаційний код 01413891) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 27.01.2000 р.

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на прибуток.

В період з 06.04.2011 р. по 20.05.2011 р. Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "КСУ №17" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р.

За результатами даної перевірки 27.05.2011 р. складено акт №3414/23-209/01413891, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті заниження податку на прибуток на суму 92 623,00 грн., у т.ч.: ІV квартал 2008 року 24 533,00 грн., І квартал 2009 року 5 661,00 грн., ІІ квартал 2009 року 13 121,00 грн., ІІІ квартал 2009 року 9 406,00 грн., ІV квартал 2009 року 6 792,00 грн., І квартал 2010 року 6 477,00 грн., ІІ квартал 2010 року 8 142,00 грн., ІІІ квартал 2010 року 10 238,00 грн., ІV квартал 2010 року 8 253,00 грн.

Висновки податкового органу в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Відповідач вважає, що ПАТ "КСУ №17" безпідставно відніс до складу валових витрат грошові кошти в розмірі 60 552,00 грн. за наслідками придбання у ТОВ "Фірма "Обрій" послуг по виготовленню металоконструкцій з труб, оскільки договірні відносини із вказаним контрагентом носять ознаки фіктивності. Зокрема, вказує на той факт, що згідно з розрахунком комунального податку, поданого до Кременчуцької ОДПІ за IV кв. 2008 року, на підприємстві працює лише дві особи директор та головний бухгалтер, що й стало підставою вважати, що на підприємстві відсутні трудові ресурси та адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань перед ПАТ "КСУ №17".

Також встановлено, що позивач безпідставно відніс до валових витрат суму в розмірі 18622,06 грн., понесену на придбання питної води у КТ "ЕКО". Позиція обґрунтована тим, що придбання питної води не пов'язане з веденням господарської діяльності.

Крім того, податковий орган констатує протиправне віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 659 448,91 грн. за надання ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" послуг механізмів та транспортних послуг. Свої доводи аргументує тим, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ автотранспортом, тобто відсутня первинна бухгалтерська документація для відображення господарських відносин із вказаним контрагентом.

Також перевіркою встановлено, що підприємством позивача реалізовано автомобіль Ніссан Максіма в жовтні 2010 року за ціною 38 788 грн. Але при розрахунку амортизаційних відрахувань за IV квартал 2010 року позивач не зменшив II групу основних фондів з нормою амортизації нижче 10%, чим було завищено суму амортизаційних відрахувань на 2 020,00 грн.

На підставі вищенаведеного та акту перевірки №3414/23-209/01413891 від 27.05.2011 р. податковим органом 15.06.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0005442301/1970, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 115 778,75 грн., у тому числі 92 623,00 грн. за основним платежем та 23 155,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ПАТ "КСУ №17" не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржило його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибути підприємств", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшої використання у власній господарській діяльності.

Для цілей оподаткування податком на прибуток під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку інші особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 зазначеної норми включають суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

При цьому пп.5.3.9 викладеної вище норми містить пряму заборону щодо включення до складу валових витрат будь-яких витрати, що непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Саме в межах вищевказаних норм і діяв позивач, включивши до складу валових витрат 60 552,00 грн. сума витрат, понесених товариством на придбання послуг по виготовленню металоконструкцій з труб, з огляду на наступне.

Досліджуючи реальність господарських відносин позивача та ТОВ "Фірма "Обрій" суд встановив, що згідно довідки статуправління основним видом діяльності ТОВ "Фірма "Обрій" за КВЕД є "28.11.0 виробництво будівельних металевих конструкцій" (копія довідки в матеріалах справи).

30.05.2008 р. між вказаними контрагентами укладено договір №25/2008, предметом якого є надання послуг з виготовлення металоконструкцій, нестандартизованого обладнання та трубних вузлів для об'єктів монтажу замовника (копія договору в матеріалах справи).

Відповідно до умов договору ТОВ "Фірма "Обрій" зобов'язується виготовити металоконструкції, а ПАТ "КСУ №17" прийняти та оплатити виконані роботи.

Судом встановлено, що позивач, виконуючи свої зобов'язання за вищенаведеним договором, прийняв та оплатив виконані роботи по виготовленню та зведенню металоконструкцій на загальну суму 60 552,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи рахунком фактурою №35 від 31.10.2008 р. на суму 60 552,00 грн. та актами на виконані роботи №272, №273 від 31.10.2008 р.

Пояснюючи необхідність придбання труб, представник позивача вказав, що на підприємстві здійснюється зведення додаткового корпусу, для будівництва якого необхідні металовироби нестандартної форми. На підтвердження вказаної обставини надав суду ліцензії на провадження будівельної діяльності, видані Полтавською обласною державною адміністрацією та Державною архітектурно-будівельною інспекцією, а також копії трудових книжок осіб, залучених до будівництва згідно їх фаху.

Таким чином, позивачем надано суду та підтверджено первинною документацією реальність господарських операцій з ТОВ "Фірма "Обрій" в частині виконання робіт по виготовленню та зведенню металоконструкцій на загальну суму 60 552,00 грн.

Доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Фірми "Обрій" фізичної можливості для виконання умов договору №25/2008 від 30.05.2008 р., оскільки на товаристві працюють лише дві особи, а сааме директор та головний бухгалтер, спростовуються судом виходячи з наступного.

На запит позивача №08/324 від 27.05.2011 р. ТОВ "Фірма "Обрій" повідомило, що в IV кварталі 2008 року на підприємстві працювало дві штатні особи (головний бухгалтер та технік) і двадцять позаштатних осіб, про що свідчить Форма 1 - ДФ (податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум отриманого з них податку) за IV квартал 2008 року (в матеріалах справи). Як встановлено в судовому засіданні ці співробітники працювали на підприємстві ТОВ "Фірма "Обрій" за сумісництвом, а їх трудові книжки зберігалися за основним місцем роботи.

Таким чином, твердження податкового органу про відсутність у ТОВ "Фірма "Обрій" трудових ресурсів для виконання договірних зобов'язань є безпідставними.

Щодо встановлення порушення пов'язаного з безпідставним включенням до складу валових витрат суми в розмірі 18 622,06 грн. за взаємовідносинами позивача з КТ "ЕКО" з придбання питної води "Роса", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий орган мотивує встановлене порушення тим, що придбання питної води, яка на думку податкового орану, не використовується ПАТ "КСУ №17" у власній господарській діяльності, позбавляє товариство права відносити витрати на її закупівлю, в розмірі 18 622,06 грн. до складу валових витрат.

З матеріалів справи суд встановив, що 04.05.2007 р. між ПАТ "КСУ №17" та КТ "ЕКО" укладено договір №б/н (в матеріалах справи) на поставку питної води "Роса".

З метою виконання договірних відносин КТ "ЕКО" поставило, а ПАТ "КСУ №17" отримало та оплатило воду "Роса", що підтверджується платіжними дорученнями, сертифікатом відповідності на воду питну додаткової обробки негазовану "Роса" (в матеріалах справи) та не заперечується податковим органом.

На обґрунтування доцільності укладення договору з постачання питної води позивач надав суду протоколи дослідження питної води №232/1442 та №231/1441 від 02.08.2011 р., складені Кременчуцькою міською санітарно-епідеміологічною станцією, у відповідності з якими в місцях відбору проб води з колодязів біля будівлі управління ПАТ "КСУ №17" встановлено, що вода не відповідає вимогам ДСанПін 2.2.4-171-10 "гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

Звязку з відсутністю центрального водопостачання деяких структурних підрозділів підприємства було видано наказ №20 від 18.04.2007 р. про забезпечення працівників питною водою, для реалізації якого позивачем був укладений договір з КТ "ЕКО" на поставку питної води.

Згідно зі ст. 153 Кодексу законів про працю України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно - побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Пунктом 115 глави VI Інструкції з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств № 658-66 від 21.12.1966 р. визначено, що промислові підприємства повинні бути забезпечені доброякісною питною водою. Застосування сирої води для пиття дозволяється лише з дозволу органів санітарного контролю.

У колективному договорі позивача на 2008-2011 роки, у додатку № 7 якого пп.2.6 визначено обовязок підприємства забезпечувати працівників управління, ЗМД, ВГП, ВМТП питною водою.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що витрати на забезпечення працівників питною водою у даному випадку відносяться до валових витрат відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", як витрати здійснені на охорону праці, а тому позивач правомірно відніс до валових витрат кошти в розмірі 18 622,06 грн., що сформовані за взаємовідносинами позивача з КТ "ЕКО" .

Щодо встановлення порушення пов'язаного з безпідставним включенням до складу валових витрат суми в розмірі 302 394,00 грн. за отримані від ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" послуги механізмів та транспортних послуг, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Аргументами Кременчуцької ОДПІ, що свідчать на користь протиправного віднесення позивачем суми у 302 494,00 грн. є те, що у ПАТ "КСУ №17" відсутні тимчасові реєстраційні талони на передані в оренду транспортні засоби, без оформлення яких ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" не мало правових підстав та не могло використовувати транспортні засоби позивача у власній господарській діяльності. Крім того, вказує на відсутність товарно - транспортних накладних на перевезення ТМЦ автотранспортом.

З матеріалів справи суд встановив, що господарські взаємовідносини між ПАТ "КСУ №17" та ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" здійснювалися на основі укладених договорів про надання послуг №23 від 02.02.2009 р. та №4 від 04.01.2010 р. (копії договорів залучені до матеріалів справи), та договору оренди техніки №01/07 від 03.01.2007 р.

Факт реальності зазначених договорів підтверджується первинною документацією, а саме актами виконаних робіт, рахунками, талонами замовника, платіжними дорученнями які досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Також у матеріалах справи наявні тимчасові реєстраційні талони на передані в оренду транспортні засоби, про відсутність яких вказував податковий орган.

З пояснень позивача та наданої ним документації встановлено, що будівельно - монтажні роботи, які є основною діяльністю позивача, здійснювалися на території товариства і відповідно транспортні засоби використовувалися для переміщення матеріалів зі складу на території позивача на будівельні майданчики замовника, тобто з метою їх використання у будівництві.

Таким чином, позивач використовував передані в оренду транспортні засоби з метою перевезення власних будівельних матеріалів для забезпечення будівництва, тобто це було внутрішнім перевезенням матеріалів.

Відповідно до діючого законодавства правила та обсяг документів для внутрішніх перевезень визначені у Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. №207(далі Перелік №207).

Згідно з Переліком №207 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідно мати:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Як вбачається з вищевикладеного для внутрішніх перевезень товарно - транспортна накладна не є обов'язковим документом, а тому суд приходить до висновку, що податковий орган протиправно визначив суму в розмірі 302 394,00 грн. сплачену позивачем ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" за послуги механізмів та транспортних послуг як таку, що не підлягає віднесенню до валових витрат.

У судовому засіданні досліджена первинна документація визначена Переліком №207 (накладні, посвідчення та реєстраційні документи, дорожні листи), яка підтверджує перевезення ТМЦ на території позивача.

Обґрунтовуючи доцільність оренди техніки, яка належить позивачу але перебуває у довгостроковій оренді ЗАТ "Харківське управління механізації - 11", позивач пояснив, що вантажні автомобілі та автобуси надані в довгострокову оренду ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" з 1992 року, де й використовуються для ведення власної господарської діяльності. Здавання в довгострокову оренду автомобілів є вигідним для підприємства позивача, оскільки ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" використовує ю техніку на постійній основі, а ПАТ "КСУ №17" лише в разі необхідності. Крім того, у позивача відсутні виробничі потужності для утримання такої кількості техніки в належному стані, а саме: немає гаражів та стоянок для вантажних автомобілів, відсутній обслуговуючий персонал, штатним розкладом не передбачено механіків для ремонту і обслуговування автомобілів. Натомість ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" має всі необхідні умови для забезпечення роботи автомобілів у належному стані. У разі виникнення необхідності для вирішення виробничих питань на будівельному майданчику ПАТ "КСУ №17" замовляло ту чи іншу техніку у ЗАТ "Харківське управління механізації - 11". Розрахунки за надані послуги проводились на підставі договірних розцінок за фактично відпрацьований час. Договірна ціна на послуги транспорту розроблена на підставі розцінок ДБН Д. 1.1-1-2000 у будівництві.

З огляду на приведені обставини висновок перевірки про безпідставність включення до складу валових витрат коштів, сплачених за отримані від ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" послуги механізмів та транспортних послуг, суд вважає неспроможним.

Щодо встановлення порушення пов'язаного з продажем автомобіля Ніссан Максіма в ІV кварталі 2010 року та завищення суми амортизаційних відрахувань на 2 020,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковим органом встановлено, що в IV кварталі 2010 року підприємством ПАТ "КСУ №17" реалізовано автомобіль Ніссан Максіма в жовтні 2010 року за ціною 38788,00 грн. Але при розрахунку амортизаційних відрахувань за IV квартал 2010 року позивач не зменшив II групу основних фондів з нормою амортизації нижче 10%, чим, на думку податківців, було завищено суму амортизаційних відрахувань на 2020,00 грн. та порушено пп.8.3.1, пп.8.3.2, пп.8.3.5, п.8.3, пп.8.4.4 п.8 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пп.8.3.2 п.8.3. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому; В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Судом встановлено, що ПАТ "КСУ №17" відповідно до вимог пп.8.3.2 п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" здійснило зменшення балансової вартості автомобіля у І кварталі 2011 року, який не охоплювався періодом перевірки, що підтверджується відповідною декларацією (в матеріалах справи).

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що позивач при розрахунку амортизаційних відрахувань за наслідками реалізації автомобіля діяв у відповідності до вимог пп.8.3.2 п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим контролюючий орган протиправно збільшив ПАТ "КСУ №17" податкове зобов'язання на суму в розмірі 2020,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання недійсним цього рішення, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 15.06.2011 р. №0005442301/1970.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун