Постанова № 18132121, 19.07.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 р. № 2а-4357/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костіва М.В.,

при секретарі Ткач Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько Ю.І.;

від відповідача: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер” до Управління пенсійного Фонду України в Крижіпольському районі Вінницької області про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення №111 від 31.03.2011 р. Управління пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області; визнання протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області щодо прийняття рішення №111 від 31.03.2011 р.,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів, звернулось із позовом до Управління пенсійного Фонду України в Крижопільському районі Вінницької області, м. Крижопіль, про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення №111 від 31.03.2011 р. Управління пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду; визнання протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області щодо прийняття рішення №111 від 31.03.2011 р.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 24.05.2011 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивач незаконно виніс оскаржуване рішення, оскільки постановою правління НБУ №128 від 13.03.2010 р. у позивача з 15.03.2010 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації. 17.03.2010 р. у газеті “Голос України” опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури банку. Відповідно до ст. 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку. Посилається також на обовязок сплачувати внески до пенсійного фонду одночасно із виплатою заробітної плати. Така виплата заробітної плати позивачем не проводилась. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої платники страхових внесків зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Цей обовязок позивачем не виконано. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення, суд встановив наступне.

Оскаржуваним рішенням №111 від 31.03.2011 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на позивача накладено штраф у сумі 637,18 грн. та нараховано пеню в сумі 1491,04 грн. за період з 21.06.2010 р. по 04.03.2011 р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Позивачем визнається наявність заборгованості перед відповідачем в сумі 2128,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що постановою правління НБУ №128 від 13.03.2010 р. у позивача з 15.03.2010 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації. 17.03.2010 р. у газеті “Голос України” опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури банку. Відповідно до ст. 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку.

При цьому, згідно із ч. ч. 1, 2, 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата коштів на оплату заробітної плати позивачем не проводилась, у звязку із чим не були сплачені страхові внески відповідачу. Доказів зворотного суду не надано. Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно винесене на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”. Однак, п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” було виключено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. №2464-VI.

Згідно із ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Однак, заявлені позивачем позовні вимоги не у повній мірі відповідають вказаному положенню, у звязку із чим позов слід задовольнити частково. Згідно із ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 94, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати рішення №111 від 31.03.2011 р. Управління пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

3.Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області щодо прийняття рішення №111 від 31.03.2011 р.

4.В частині решти вимог у позові відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер” (79017, м. Львів, вул. Переяславська 6а; ЄДРПОУ 19159542) 1, 70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Костів М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 22.07.2011 року.