Постанова № 18131283, 21.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2011 року Справа № 2а-4927/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представник позивача не зявився

представник відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1689,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1689,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи-підприємця є календарний місяць. Згідно статті 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області відповідачу направлена вимога на суму 1689,60 грн. для сплати у добровільному порядку, суму вимоги необхідно було сплатити протягом 10 робочих днів з дня отримання. В порушення вказаних норм відповідач свій обов'язок по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у загальному розмірі 1689,60 грн. не виконав.

У звязку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1689,60 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (а.с.8).

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України № 1058 “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_1 повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями зі сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”(в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461 “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить в липні-вересні по 294,82 грн., жовтні-листопаді по 301,12 грн. і у грудні - 306,10 грн. щомісяця.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно звіту від 24.02.2011 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який обрав особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) та сплачував страхові внески відповідно до підпункту 4 пункту 8 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”(в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461 “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”), нараховано страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1830,30 грн., з яких згідно картки особового рахунку сплачено 140,70 грн. (а.с. 6).

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1689,60 грн.

Позивачем відповідачу була надіслана вимога від 01.05.2011 № Ф-77 про сплату боргу на суму 1689,60 грн., яка отримана останнім 24.05.2011, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 7).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік у загальному розмірі 1689,60 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1689,60 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792620, місцезнаходження: 93701, Луганська область, Словяносербський район, смт. Словяносербськ, вул. Гагаріна, буд. 22) несплачену суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1689,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят девять гривень 60 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 26 липня 2011 року.

СуддяС.В. Прудник