Постанова № 18131025, 18.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2011 року Справа № 2а-4966/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську до Приватного підприємства «ЛІГА-ТОР» про стягнення заборгованості перед бюджетом за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. та податку на прибуток в сумі 510,00 грн., а всього у розмірі 2210,00 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2011 року позивач Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у місті Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «ЛІГА-ТОР» про стягнення заборгованості перед бюджетом за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. та податку на прибуток в сумі 510,00 грн., а всього у розмірі 2210,00 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Приватне підприємство «ЛІГА-ТОР» (код ЄДРПОУ 36735879) зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.10.2009 за реєстраційним номером №10046718000 за адресою: м.Луганськ, вул.Корольова, буд.33 офіс 125, взято на податковий облік Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську в якості платника податків з 07.10.2009 за №07018. Підприємство є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, керівником підприємства є ОСОБА_1. Заборгованість відповідача перед бюджетом складає 2210,00 грн., з яких: за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0040991510/0 від 23.10.2010, винесеного на підставі акту перевірки від 17.11.2010 №1767/160; за штрафними санкціями з податку на прибуток в сумі 510,00 грн. на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0041041510/0 від 23.11.2010, винесеного на підставі акту перевірки від 17.11.2010 №1766/160. До цього часу податковий борг відповідачем не сплачений та продовжує збільшуватися. 07.01.2011 ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську поштою на адресу відповідача скеровано податкову вимогу форми «Ю» №1/49 від 06.01.2011 на суму 2210,00 грн. Однак, усі вжиті заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу перед бюджетом, до бажаних результатів не призвели. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість перед бюджетом за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. та податку на прибуток в сумі 510,00 грн., а всього у розмірі 2210,00 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Ухвалою суду від 15 червня 2011 року було відкрите провадження та призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (аркуші справи 24,25). У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог. Так, 08.07.2011 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі в скороченому провадженні, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки форми ф.20 причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, в разі якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (п.п.54.3.1. п.54.3 ст. 54).

Відповідно до п. 120.1. статті 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), зокрема, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Неподання платником податків - фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу, - тягнуть за собою накладення на платника податків - фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом (п.п.120.1.1. п.120.1 ст.120). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати) (п.120.2. ст.120).

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі Приватним підприємством «ЛІГА-ТОР» заборгованості перед бюджетом за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. та податку на прибуток в сумі 510,00 грн., а всього у розмірі 2210,00 грн., застосованими на підставі податкових повідомлень-рішень №0040991510/0 від 23.10.2010 та №0041041510/0 від 23.11.2010 (винесених у період дії Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п.п.17.1.1. п.17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «ЛІГА-ТОР» (код ЄДРПОУ 36735879) зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.10.2009 за реєстраційним номером №10046718000 за адресою: м.Луганськ, вул.Корольова, буд.33 офіс 125, взято на податковий облік Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську в якості платника податків з 07.10.2009 за №07018 (аркуші справи 7-8,10).

Станом на 09.03.2011 за Приватним підприємством «ЛІГА-ТОР» рахується заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 2210,00 грн., яка складається:

-з штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн., застосованих до відповідача на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0040991510/0 від 23.10.2010, винесеного на підставі акту перевірки від 17.11.2010 №1767/160;

-з штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 510,00 грн., застосованих до відповідача на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0041041510/0 від 23.11.2010, винесеного на підставі акту перевірки від 17.11.2010 №1766/160.

Так, 17.11.2010 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м.Луганську проведено перевірку своєчасності подання Приватним підприємством «ЛІГА-ТОР» податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №1767/160 від 17.11.2010. В ході перевірки встановлено факт неподання останнім податкової звітності з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, січень-серпень 2010 року. За результатами перевірки державним податковим органом на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення №0040991510/0 від 23.11.2010, яким до ПП «ЛІГА-ТОР» за неподання звітності з податку на додану вартість застосовано штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. 21.12.2010 посадовими особами позивача складено акт про неможливість вручення вказаного податкового повідомлення-рішення та про його розміщення на дошці оголошень 21.12.2010 року (аркуші справи 16,17,18).

Так, 17.11.2010 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м.Луганську проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання Приватним підприємством «ЛІГА-ТОР» податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт №1766/151 від 17.11.2010. В ході перевірки встановлено факт неподання останнім податкової звітності з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року та три квартали 2010 року. За результатами перевірки державним податковим органом на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення №0041041510/0 від 23.11.2010, яким до ПП «ЛІГА-ТОР» за неподання звітності з податку на прибуток застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. 21.12.2010 посадовими особами позивача складено акт про неможливість вручення вказаного податкового повідомлення-рішення та про його розміщення на дошці оголошень 21.12.2010 року (аркуші справи 12-13,14,15).

Даних про оскарження відповідачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони є узгодженими з дня їх розміщення на дошці оголошень, відповідно 21.12.2010, та чинними на час розгляду справи.

Наявність податкового боргу відповідача перед бюджетом підтверджується також розрахунком суми податкового боргу станом на 09.03.2011 (аркуш справи 11), довідкою про суми податкового боргу станом на 09.03.2011 (аркуш справи 22).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату Приватним підприємством «ЛІГА-ТОР» в установлені законодавством строки штрафних санкцій, ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську 07.01.2011 на адресу останнього було направлено податкову вимогу форми «Ю» №1/49 від 06.01.2011 на суму 2210,00 грн. (аркуш справи 21).

Однак, усі вжиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.Факту оскарження відповідачем податкової вимоги, або факту про її відкликання, судом на час розгляду справу не встановлено, а тому вона є чинною на час розгляду справи.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість перед бюджетом за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. та податку на прибуток в сумі 510,00 грн., а всього у розмірі 2210,00 грн., не сплатив, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків у банках платника податків-відповідача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську до Приватного підприємства «ЛІГА-ТОР» про стягнення заборгованості перед бюджетом за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. та податку на прибуток в сумі 510,00 грн., а всього у розмірі 2210,00 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ЛІГА-ТОР» (код ЄДРПОУ 36735879, місцезнаходження: 91040 м.Луганськ, вул.Корольова, буд.33, офіс 125) заборгованість перед бюджетом за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. та податку на прибуток в сумі 510,00 грн., а всього у розмірі 2210,00 грн. (дві тисячі двісті десять гривень) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Приватне підприємство «ЛІГА-ТОР»:

- р/р №26000314684001 в АТ «КБ «Володимирський», МФО 337933, валюта молдавський лей,

- р/р №26000314684001 в АТ «КБ «Володимирський», МФО 337933, валюта російський рубль,

- р/р №26000314684001 в АТ «КБ «Володимирський», МФО 337933, валюта долар США,

- р/р №26000314684001 в АТ «КБ «Володимирський», МФО 337933, валюта євро,

- р/р №26000314684001 в АТ «КБ «Володимирський», МФО 337933, валюта українська гривня.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 18 липня 2011 року о 17 год. 30 хв.

СуддяО.В. Ірметова