Постанова № 18130940, 11.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2011 року Справа № 2а-4967/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 24126/10 від 23.11.2010),

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКП «Лідер» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКП «Лідер» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЛКП «Лідер» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.07.2009 за № 10045602163 та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 24.07.2009 за № 06983.

За відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 170,00 грн., яка виникла на підставі прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0036291510/0 від 21.09.2010.

Податкове повідомлення є узгодженим.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКП «Лідер» (далі ТОВ «ЛКП «Лідер») зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.07.2009 за № 10045602163 та перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську (далі ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську) з 24.07.2009 за № 06983 (а.с.4, 7).

Державним податковим інспектором ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську встановлено факт несвоєчасного подання податкової звітності ТОВ «ЛКП «Лідер» з податку на додану вартість за листопад 2009 року, про що складено акт № 809/160 від 25.05.2010 (а.с.9).

Так, як вбачається з акта перевірки відповідач подав податкову декларацію з ПДВ за листопад 2009 року тільки 20.01.2010, натомість мав подати звітність до 21.12.2009.

На підставі акта перевірки № 809/160 від 25.05.2010, за встановлене порушення ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0036291510/0 від 21.09.2010, яким визначено ТОВ «ЛКП «Лідер» податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с.10).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено ТОВ «ЛКП «Лідер» рекомендованим листом з повідомленням. Рекомендований лист повернувся до ДПІ без вручення, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці оголошень 20.12.2010, про що складено відповідний акт (а.с.11).

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими орагнами.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.4 цієї статті визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 17.3 цієї статті передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

З огляду на викладене, а також з урахуванням того, що відповідачем до позивача податкову декларацію з ПДВ за листопад 2009 року подано із порушенням гринчних строків подання, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно податковим повідомленням-рішенням нараховані штрафні санкції.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці оголошень 20.12.2010, з урахуванням положень п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення є узгодженим.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську 05.01.2011 направлено рекомендованим листом з повідомленням ТОВ «ЛКП «Лідер» першу податкову вимогу №1/44 від 05.01.2011. Вказане відправлення повернулося до ДПІ без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.17).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Оскільки податкова вимога є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

На час розгляду адміністративної справи, сума штрафних санкцій відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно ст.160 КАС України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.4, 5, 6, 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКП «Лідер» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКП «Лідер» (місцезнаходження: 91057, м. Луганськ, кв. Волкова, 9/16, код за ЄДРПОУ 36562254) у банках, обслуговуючого такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень) на р/р 33216812700004 ГУДКУ у Луганській області, одержувач: місцевий бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 13050200.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15 липня 2011 року.

СуддяК.О. Пляшкова