Постанова № 18130868, 18.07.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 липня 2011 року Справа № 1170/2а-1731/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 10-50 год. адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області

до відповідача-2: Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідача-3: Територіального управління державної судової адміністрації у Кіровоградській області

про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача не зявився,

відповідача-1 Абрамова В.Д.,

відповідача-2 Кавун О.М.,

відповідача-3 Попової В.В.,

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Державного казначейства України у Маловисківському районі Кіровоградської області, Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції та Територіального управління державної судової адміністрації у Кіровоградській області про:

- визнання протиправними дій Територіального управління державної судової адміністрації у Кіровоградській області щодо віднесення на відрахування коштів в розмірі 20765,73 грн. для утримання в якості податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги;

- зобовязання Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції внести подання до Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про повернення позивачу з місцевого бюджету міста Мала Виска Кіровоградської області коштів в розмірі 20765,73 грн. утриманих в якості податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги;

- зобовязання Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області повернути позивачу за поданням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції з місцевого бюджету міста Мала Виска Кіровоградської області кошти в розмірі 20765,73 грн. утриманих в якості податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги.

Ухвалою від 04.07.2011 року Управління Державного казначейства України у Маловисківському районі Кіровоградській області замінено на Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області (а.с.54).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 17.06.1996 р. по 08.10.2010 р. він перебував на посаді судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області та був звільнений у відставку за власним бажанням. Позивач вказує, що йому була нарахована вихідна допомога з якої утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 2531,61 грн. в грудні 2010 р., а також 15019,37 грн. в лютому 2011 р. та 3214,75 грн. в березні 2011 р., що, на думку позивача, є неправомірним та безпідставним.

Маловисківською МДПІ до суду подано заперечення на позовну заяву та вказано, що оскільки норма Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»має пріоритет на ст. 43 Закону України «Про статус суддів»відповідач-3 правомірно утримав податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги, виплаченої у звязку із звільненням ОСОБА_1 у відставку.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, до суду надійшла його заява про розгляд справи без його участі та без участі його представника (а.с.64).

Представники Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області, Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції та Територіального управління державної судової адміністрації у Кіровоградській області позов не визнали у повному обсязі та просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 18.07.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 25.07.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Наказом виконуючого обовязки голови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2010 р. №39-к ОСОБА_1 звільнено 8 жовтня 2010 року у відставку з посади судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області означено необхідність виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 14 місячних заробітних плат за 14 років роботи на посаді судді (а.с.8).

В судовому засіданні встановлено, що у ІV кварталі 2010 року Територіальним управлінням ДСА в Кіровоградській області частково нараховано ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 22227,96 грн., що підтверджується копією податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с.74). Одночасно, в звязку з частковим нарахуванням вихідної допомоги, нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 2531,61 грн., який утримано у встановленому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №6597 від 27.12.2010 р. (а.с.27).

У відповідності до п.16.1. Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст.64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням.

Згідно п. 16.3.1. Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними ст. 48 цього Кодексу, зокрема здійснення операцій з коштами бюджету.

Територіальним органом Державного казначейства України є Головне Управління Державного казначейства України в Кіровоградській області.

Як встановлено в судовому засіданні, податок з доходів фізичних осіб в сумі 2531,61 грн., утриманий з вихідної допомоги позивача, спрямовано до місцевого бюджету.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

На підставі п.30 ст.2 Бюджетного кодексу України, органами стягнення є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

За вказаних обставин питання щодо повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, чинним законодавством віднесено до компетенції органів Державного казначейства України та податкових органів.

На підставі ч.3 ст.43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 р. №2862-ХІІ (чинного на час виходу позивача у відставку) судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Згідно до п.п.4.3.1. п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. (чинного на час утримання податку з доходів фізичних осіб із вихідної допомоги позивача в сумі 2531,61 грн.), до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій та компенсацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування згідно із законом.

Таким чином, з огляду на системний аналіз норм ч. 3 ст. 43 Закону України «Про статус суддів»та норм п.п.4.3.1. п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»виплати, встановлені положенням ч.3 ст.43 Закону України «Про статус суддів», відносяться до категорії державних адресних допомог, оскільки виплачуються конкретній особі та не включаються в суму загального доходу і не оподатковуються, а тому утримання в 2010 році з вихідної допомоги в розмірі 22227,96 грн. податку з доходів фізичних осіб в сумі 2531,61 грн. є неправомірним і таким, що суперечить п.п.4.3.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно п. 1.1. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 № 205 та зареєстрованого в Мін'юсті 26 листопада 2002 р. за №919/7207, цей порядок прийнято на виконання ст.78 Бюджетного кодексу України. Відповідно до його п.1.2, він регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України, місцевими фінансовими органами (далі - фінансовими органами) та/або Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, районними у містах, сільськими, селищними радами або їх виконавчими органами чи міськими, селищними, сільськими головами (в разі, якщо відповідні органи не створені), платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства України.

Відповідно до п.2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державне казначейство України від 04.11.2002 № 205 та зареєстрованого в Мін'юсті 26 листопада 2002 р. за №919/7207, одним із елементів казначейського обслуговування є формування розрахункових документів і проведення повернення помилково та/або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів, за якими згідно із законодавством закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами, а також, за умови надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з відповідного місцевого бюджету органи Державного казначейства України, виконання цих рішень відповідно до вимог законодавства.

Вимогами законодавством в розумінні п.2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 № 205 та зареєстрованого в Мін'юсті 26 листопада 2002 р. за №919/7207 є Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609.

Згідно п.1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою КМ України від 09.07.2008 № 609 (далі за текстом - Порядок № 609), порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державний орган).

Відповідно до п.4. Порядку № 609 юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів.

Згідно п.6 Порядку № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства. У разі подання юридичною чи фізичною особою, на користь якої прийнято судове рішення, органу Державного казначейства виконавчого документа про повернення з бюджету належних їй коштів, орган Державного казначейства:

-протягом робочого дня, що настає після надходження зазначеного документа, надсилає його копію органу, на який відповідно до закону про державний бюджет на поточний рік покладено функції із здійснення контролю за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, з метою узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються доходи бюджету, кодів бюджетної класифікації за доходами тощо;

-відповідно до виконавчого документа складає платіжне доручення, на підставі якого перераховуються кошти з рахунків, на яких обліковуються доходи бюджету, на рахунок, зазначений у виконавчому документі та/або заяві юридичної чи фізичної особи.

Більш того, відповідно до ч.2 п.7 Порядку № 609 у разі коли у виконавчому документі не визначено бюджетний рахунок для здійснення безспірного списання, кошти перераховуються з того рахунка, на якому обліковуються відповідні надходження бюджету на момент прийняття виконавчого документа до виконання з урахуванням пропозицій органу, на який покладено функції контролю за справлянням (стягненням) цього платежу до бюджету.

З огляду на вищевикладене, заявлені позовні вимоги про зобовязання Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції внести подання до Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про повернення позивачу з місцевого бюджету міста Мала Виска Кіровоградської області коштів утриманих в якості податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги не відповідають встановленому законом способу захисту права на отримання платником податку бюджетного відшкодування оскільки розраховані на добровільне виконання, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Територіального управління державної судової адміністрації у Кіровоградській області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 2531,61 грн. з вихідної допомоги в розмірі 22227,96 грн., частково нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 27.12.2010 р. та позовні вимоги про повернення податку з доходів фізичних осіб в сумі 2531,61 грн., підлягають задоволенню.

Також в судовому засіданні встановлено, що в І кварталі 2011 р. Територіальним управлінням ДСА в Кіровоградській області частково нараховано ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 107885,00 грн. (а.с.75), що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Одночасно, в звязку з частковим нарахуванням вихідної допомоги, нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 18234,12 грн., який утримано у встановленому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №315 від 27.02.2011 р. (а.с.28) та №462 від 30.03.2011 р. (а.с.27).

З 01.01.2011 року Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»втратив чинність.

У відповідності до п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

При цьому, Податковий кодекс України визначає, що винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, повязану з тимчасовою втратою працездатності.

Пунктом 3 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення»Податкового кодексу України, встановлено, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

Окрім цього, відповідно до п.5.2. ст.5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Територіальним управлінням державної судової адміністрації у Кіровоградській області правомірно утримано з позивача при виплаті вихідної допомоги у 2011 році податок з доходів фізичних осіб у розмірі 18234,12 грн., оскільки відповідно до вимог Податкового кодексу України, чинного на час оподаткування, вказана вихідна допомога підлягає оподаткуванню на загальних підставах, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У звязку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації у Кіровоградській області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 2531,61 грн. з вихідної допомоги в розмірі 22227,96 грн., частково нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 27.12.2010 р.

3. Зобовязати Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області повернути ОСОБА_1 з місцевого бюджету міста Мала Виска Кіровоградської області податок з доходів фізичних осіб в сумі 2531,61 грн., утриманий з вихідної допомоги в розмірі 22227,96 грн., частково нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 27.12.2010 р.

Присудити ОСОБА_1 ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 25 липня 2011 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан