Постанова № 18130863, 22.07.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2011 року Справа № 1170/2а-1982/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представника позивача Шрамка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція»до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішень,

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ТОВ "Долинська стальконструкція" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Долинської МДПІ № 0000441520 від 14.04.2010 р., яким збільшено грошове зобовязання за платежом: податок на додану вартість в сумі 69115 грн. основного платежу та 17278,75 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовної заяви товариство зазначає, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства було винесене податкове повідомлення рішення, яке прийняте в звязку з тим, що перевірячі дійшли висновку про нікчемність укладених правочинів ТОВ Долинська сталь конструкція»з ТОВ «Мик-Будівництво». Товариство вважає, що такі висновки перевіряючих не ґрунтуються на нормах закону та зазначає, що всі первинні документи на підставі яких сформовано податковий кредит, відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а реальність операції підтверджена усіма супутніми первинними документами.

Товариство заперечує проти висновків перевіряючих щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Мик-Будівництво», оскільки нікчемним є лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, в усих інших випадках діє презумпція правомірності правочину, так як відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що за даними перевірки ТОВ «Мик-Будівництво»від 21.03.2011 р. № 373/23-300/37031487 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Мик-Будівництво»встановлено незнаходження підприємства за податковою адресою, документальні підтвердження стосовно здійснення фінансово-господарської діяльності за період грудень 2010 р. до перевірки не надані, документи про використання у своїй діяльності власного чи орендованого приміщення офісного, виробничого приміщення не надані, відомості про орендовані, отримані по договору лізингу, закріплені за підприємством на праві господарського відання основні засоби відсутні, відповідно до декларації податку на прибуток за 2010 р. відсутні основні фонди. Такі факти, як зазначає відповідач, свідчать про відсутність господарської діяльності підприємства та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Долинська стальконструкція»

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву з підстав зазначених в ній та просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду надійшла заява представника відповідача про неможливість прибути у судове засідання в звязку з селекторною нарадою.

Заслухавши думку представника позивача, який вважав за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача, а також враховуючи вимоги статті 128 КАС України та той факт, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАСУ) в судовому засіданні 22.07.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 27.07.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Долиська стальконструкція»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа Долинською районною державною адміністрацією 18.04.2008 р. про що видано свідоцтво Серії А00 № 520443 (а.с.48).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Долинська МДПІ (далі відповідач), в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАСУ, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Долинська стальконструкція»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Мик-Будівництво»за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 01.04.2011 р. № 168/1500/35424017 (далі акт перевірки) (а.с.5-30), висновками якого, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Долинська стальконструкція»:

- ч.1 ст.203, 207, 208, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах здійснених ТОВ «Долинська стальконструкція»з постачальником ТОВ «Мик-Будівництво»на загальну суму 414689,48 грн., в т.ч. ПДВ 69114,91 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 р. в сумі 69115 грн.

Долинською МДПІ на підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2011 р. №0000441520 (далі оскаржуване рішення), яким збільшено суду грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 69115 грн. основного платежу та 17278,75 грн. штрафні (фінансові) санкції, всього на суму 86393,75 грн. (а.с.32).

Що стосується фактичних порушень, відображених в акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про завищення суми податкового кредиту за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. на 69115 грн., в т.ч. за грудень 2010 року на суму69115 грн. по господарських операціях з ТОВ «Мик-Будівництво»(контрагент позивача).

Такі висновки перевіряючими зроблені з огляду на те, що згідно з наявними даними перевірки щодо ТОВ «Мик-Будівництво», останнє мало правовідносини з контрагентами, відносно яких є записи в ЄДРПОУ «внесення відомостей про відсутність за місцем реєстрації», з чого відповідач робить висновок, що дане підприємство є фіктивним та створене з метою надання послуг по мінімізації податкового кредиту реально існуючим субєктам господарської діяльності. В звязку з тим, що відповідач дійшов висновку, що правочини укладені з ТОВ «Мик-Будівництво»є нікчемними, а тому зазначив у акті перевірки про неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Мик-Будівництво»на загальну суму 414689,49 грн., в т.ч. ПДВ 69115 грн.

В акті перевірки відповідач робить посилання на акт перевірки ТОВ «Мик-Будівництво» в якому йдеться про те, що товариство має ознаки фіктивності, оскільки усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним по ланцюгу до «вигодонабувача».

Вищезазначені висновки посадових осіб податкового органу щодо нікчемності правочину між ТОВ «Долинська стальконструкція»та ТОВ «Мик-Будівництво»суд вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до договору на виконання робіт по ремонту вантажопідіймального крану БК-1000 № 30/09/10 від 30.09.2010 р. (а.с.117-119), укладеного між ТОВ «НВФ Проммонтажснаб»(замовник) та ТОВ «Долинська стальконструкція»(виконавець), замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботи по ремонту вантажопідіймального баштового крану БК-100, ремонт крану включає в собі такі види робіт:

1) антикорозійний захист металоконструкції баштового крану БК-1000;

2)заміна каната стрілового механізму баштового крану БК-1000;

3)заміна канату вантажного механізму баштового крану БК-1000.

Під час виконання вищезазначеного договору між сторонами були складені наступні звітні та розрахункові документи, а саме: локальний кошторис з розрахунком договірної ціни на ремонт крана баштового БК-1000, відомість ресурсів до договірної ціни на ремонт крана баштового, розрахунок № 2 загальновиробничі витрати по видам робіт, звіт про витрати основних матеріалів в будівництві із співставленням з виробничими нормами за жовтень 2010 р., локальний кошторис з розрахунком договірної ціни, відомість ресурсів до локального кошторису на ремонт баштового крану БК-1000, розрахунок № 2 загальновиробничі витрати (ОР) по видам робіт до договірної ціни на ремонт крана баштового, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2010 р., акт прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2010 р. ремонт баштового крану, відомість ресурсів до локального кошторису № 0002 (ДДВЦ № 1) (Ф2 №2), розрахунок № 2 загальновиробничі витрати (ОР) по видам робіт форма 2 № 2 за листопад 2010 р. до договірної ціни на ремонт крана баштового, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2010 р., акт № 3 прийому виконаних робіт за грудень 2010 р. ремонт крана баштового, відомість ресурсів до локального кошторису № 0002 (ВДЦ № 1) (Ф2 №3), розрахунок № 2 загальновиробничі витрати (ОР) по видам робіт форма 2 № 2 за грудень 2010 р. до договірної ціни на ремонт крана баштового, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за жовтень 2010 р., акт № 1 прийому виконаних робіт за жовтень 2010 р. ремонт крана баштового, розрахунок № 2 загальновиробничі витрати (ОР) по видам робіт форма 2 № 2 за жовтень 2010 р. до договірної ціни на ремонт крана баштового (а.с.120-142).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. Правил будови і безпеки експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.06.2007 р. № 132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 р. № 784/14051, реконструкція, модернізація та ремонт машин, їх складових частин та ремонт вантажопідіймальних кранів і вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок мають виконувати субєкти господарювання, які одержали відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.5.05-03 (1631-2003-п) дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони працю на виконання цих робіт.

Позивач має Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки № 056.10.35-45.21.1, відповідно до якого позивач має право на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:... підіймальні споруди (крани баштового типу вантажопідіймальністю від 4 до 103 т, крани стрілового типу вантажопідіймальністю від 16 до 100 т…) (а.с.159), тобто всі надані послуги позивачем є їх господарською діяльністю.

За результатами наданих послуг позивачем виписані податкові накладні від 26 листопада 2010 р. № 0000000045 (а.с.149) та від 29 жовтня 2010 р. № 0000000042 (а.с.151). Станом на 26.04.2011 р. у позивача існує дебіторська заборгованість, яка, як пояснив представник позивача, поступово погашається ТОВ «НВФ Проммонтажснаб»(а.с.143-148,149-150).

З визначених в договорі видів робіт позивач не мав можливості самостійно виконати в повному обсязі роботи з антикорозійного захисту металоконструкцій баштового крану БК-1000 (№ 1), оскільки у нього, як пояснив представник позивача, відсутнє оснащення яким необхідно виконувати роботу з піскоструєння та відсутня ліцензія на цей вид діяльності.

Виконання роботи з антикорозійного захисту металоконструкції баштового крану БК-1000 (1) складається з двох етапів: перший очистка зовнішньої поверхні металоконструкцій баштового крану БК-1000 за допомогою піску, другий фарбування зовнішньої поверхні металоконструкцій баштового крану БК-1000. Оскільки позивач не мав технічної можливості та дозволу на виконання очистки зовнішньої поверхні металоконструкцій за допомогою піску, тому був укладений договір № 01-01/107 від 01.10.2010 р. з ТОВ «Мик-Будівництво»предметом якого є виконання робіт по піскоструйної очистки зовнішньої поверхні металоконструкції баштового крану БК-1000 (а.с.45-47).

Факт виконання визначених у зазначеному договорі робіт ТОВ «Мик-Будівництво»підтверджений актами здачі-приймання робіт за грудень 2010 р. від 10 грудня 2010 р. ф.2 № 1 Типової форми № КБ-2в (а.с.116), який підписаний як позивачем так і ТОВ «Мик-Будівництво». В даному акті зазначено, що ТОВ «Мик-Будівництво»виконало піскоструйну очистку поверхні металоконструкції баштового крану БК-1000.

Факт виконання визначених у договорі на виконання робіт по ремонту вантажопідіймального крану БК-1000 № 30/09/10 від 30.09.2010 р., укладеного між ТОВ «НВФ Проммонтажснаб»та ТОВ «Долинська стальконструкція»підтвердив в своїх письмових поясненнях директор ТОВ «Мик-Буддівництво»Швецов Ігор Володимирович, які нотаріально завірені (а.с.158). В цих поясненнях останній зазначив, що не отримував повідомлення про проведення перевірки від податкової інспекції Центрального району м. Миколаїва ні поштою, ні іншими засобами повідомлення.

Дані письмові пояснення, як пояснив представник позивача, були надані Швецовим І.В. в звязку з неможливістю прибути в судове засідання. Крім цього представник позивача звернув увагу суду на той факт, що директор ТОВ «Мик-Будівництво»не знав про проведення будь-якої перевірки, а тому вважав посилання відповідача в акті перевірки на одну з ознак фіктивності правочин укладених ТОВ «Мик-Будівництво», не знаходження останнього за місцем реєстрації необґрунтованим, що крім письмової заяви директора ТОВ «Мик-Будівництво»підтверджується також довідкою з ЄДРПОУ від 05.07.2011 р. за № 10404292, зі змісту якої вбачається, що станом на день проведення відповідачем перевірки (01.04.2011 р.) в ЄДРПОУ не було запису «про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу»(а.с.88-91).

Як пояснив суду представник позивача, що за договором з ТОВ «НВФ Проммонтажснаб»закривались по обсягу виконаних робіт щомісячно (жовтень-грудень), а з ТОВ «Мик-Будівництво»закрились в грудні 2010 р. одним актом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між ТОВ «Долинська стальконструкція»та ТОВ «Мик-Будівництво»щодо виконання піскоструйних робіт по очистці баштового крану.

Стосовно посилання відповідача про фіктивність правочину, укладеного позивачем, суд зазначає наступне.

Висновками перевірки є, зокрема, порушення позивачем ч.1 ст.203, 207, 208, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах здійснених ТОВ «Долинська стальконструкція»з постачальником ТОВ «Мик-Будівництво»на загальну суму 414689,48 грн., в т.ч. ПДВ 69114,91 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначає про порушення ТОВ «Мик-Будівництво»статтей 203, 215, 228 Цивільного Кодексу України, в звязку з чим зменшує останньому податкові зобовязання на суму 3557323,09 грн. та збільшує податок на додану вартість позивачу на суму 69115 грн.

Частиною 1 стаття 203 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин) визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Стосовно посилання відповідача про порушення позивачем статтей 655, 656, 658, 662 ЦК України, суд констатує, що дані статті регулюють правовідносини щодо договорів купівлі продажу, тобто відносяться до розділу § 1. Загальні положення про купівлю-продаж Глави 54 «КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ», а відтак посилання, що позивач порушив саме ці норми Цивільного Кодексу України є помилковими, оскільки позивач не укладав з ТОВ «Мик-Будівництво»договору купівлі-продажу.

Ввраховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Мик-Будівництво». Таким чином, суд вважає помилковими та необґрунтованими висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність фінансово-господагрських операцій між позивачем та його контрагентом «Мик-Будівництво».

Стосовно змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин,право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин,датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, виписані ТОВ «Мик-Будівництво», заповнені у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносинта Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №615 від 30.05.97р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (далі Порядок).

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин, первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обовязкові реквізити, а саме містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Як встановлено в судовому засіданні, за договором № 01-01/107 від 01.10.2010 р. ТОВ «Мик-Будівництво»надало послуги по піскоструйній очистці наружних поверхонь металоконструкцій баштового крану БК-1000 на суму 414698,48 грн., в т.ч. ПДВ 69114,91 грн.

ТОВ «Мик-Будівництво» виписало податкову накладну від 10.12.2010 р. № 238 (а.с.56). Крім того, ТОВ «Мик-Будівництво»та позовач підписали довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р., акт № 1 прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. за виконані роботи в жовтні-грудні 2010 р. та відомість ресурсів до акту № 1 за грудень 2010 р. (а.с.63-65). Розрахунок з ТОВ «Мик-Будівництво»позивач провів безготівково, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.57-62).

В судовому засіданні позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту та реальність господарської операції, а тому податкове повідомлення - рішення від 14 квітня 2011 р. № 0000441520, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Долинською МДПІ безпідставно визначено позивачу грошове зобовязання з податку на додану вартість, то відповідно до змісту ст. 123 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні також і підстави для застосування штрафних санкцій, а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2011 р. № 0000441520, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість, підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № N10QB33380 від 25.05.2011 р. (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція»до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення задовольнити повністю.

Скасувати рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000441520 від 14 квітня 2011 р., яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 69115 грн. основного платежу та 17278,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструція»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 25.07.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна