Постанова № 18130759, 22.08.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2011 року 9506/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімія - Трейдинг»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ДПІ у Вишгородському районі Київської області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімія - Трейдинг»про стягнення заборгованості в сумі 2232 875,89 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом визначеної законом компетенції щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Вказує, що станом на 27.10.2010 відповідач має заборгованість з податку на прибуток 1035 404,64 грн., з комунального податку 158,11 грн., з податку на додану вартість 1127 642,25 грн., з податку з доходів найманих працівників 69 670,89 грн. в загальному розмірі 2232 875,89 грн.

Сторони в судове засідання не зявилися. Про час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача подав суду заяву про визнання позову в повному обсязі.

Крім цього, в силу положень ч. 1 ст. 136 КАС України, протягом всього часу судового розгляду відповідач може визнати адміністративний позов у повному обсязі, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімія - Трейдинг»має статус юридичної особи, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 05.08.2008 за № 1437 взятий на облік в органах державної податкової служби.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (надалі Закон № 509-ХІІ) та направлення від 28.04.2010 № 86/23-2 та від 17.05.2010 № 101/23-2, головним державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Вишгородському районі Київської області, інспектором податкової служби 3 рангу Чепурною В.В., головним державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Вишгородському районі Київської області Стрільчук Н.Т. проведено виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.11.2008 по 21.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 05.11.2008 по 31.12.2009 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 31.05.2010 № 1051/23-2/36076357 відповідно до якого було встановлено такі порушення:

-п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон № 334), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 764 045,12 грн.;

-п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закон № 168), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 752355,74 грн.;

-ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори», що призвело до заниження комунального податку на суму 3,40 грн.;

-п.п. 8.1.1 п.п 8.12.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 23223,63 грн.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 виплату винагород або інших видів заохочень повязаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у звязку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, повязаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина повязаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобовязань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Щодо порушення відповідачем норм п.п 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону № 334 то законодавцем визначено, що з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (даліпрацівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Також п.п 7.4.4, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 передбачено якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Крім того перевіркою було встановлено порушення п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 однак податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно п.п 8.1.1. та п.п 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Закон України від 20.12.2000 № 2181"Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон № 2181) встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Після розгляду матеріалів перевірки, а саме акту перевірки позивачем було прийнято податкові повідомлення рішення:

№ 0000432300/0 від 03.06.2010, яким визначено суму податкового зобовязання по комунальному податку в розмірі 173,40 грн., з них за основним платежем 3,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 170,00 грн.;

№1000402300/0 від 03.06.2010, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в розмірі 1037 482,11 грн., з них за основним платежем 764045,12 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 273 436,99 грн.;

№ 0000422300/0 від 03.06.2010, яким визначено суму податкового зобовязання пор податку на додану вартість в розмірі 1128 533,61 грн., з них за основним платежем 752 355,74 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 376 177,87 грн.;

№ 0000701701/0 від 03.06.2010, яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 69670,89 грн., з них за основним платежем 23223,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 46447,26 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Всього станом на 27.10.2010 загальна сума не сплаченого податкового боргу відповідача до бюджету з урахуванням часткової сплати становить 2232 875,89 грн.

На виконання вимог п.п.6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 відповідачу були направлені податкові вимоги, перша № 1/545 від 22.06.2010 на суму 2233 436,59 грн., другу № 2/654 від 09.08.2010 на суму 2232 865,69 грн. однак сума боргу сплачена не була.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи, що у добровільному порядку відповідач кошти не сплатив, зобов'язання перед бюджетом не виконав, тому на думку суду заборгованість підлягає стягненню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімія - Трейдинг» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 8-А, код ЄДРПОУ 36076357) на користь Держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1-А) податкову заборгованість в розмірі 2232 875 (два мільйона двісті тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят пять) грн. 89 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.