Постанова № 18129393, 20.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року <Текст >                              Справа № 2а-0870/4533/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.,

за участю:

представників позивача – не зявився;

відповідача – не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Південного районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги,          

ВСТАНОВИВ:

                    08 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Південного районного центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, які були виплачені у вигляді допомоги по безробіттю у сумі 345 грн. 48 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 05.05.2011 виявлено факт реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 09.06.2009 за №2103000 0000 051765. Відповідачка з актом була ознайомлена, претензію отримала та визнала в повному обсязі ( про що свідчить її заява від 03.06.2011). Позивач вважає, що приховавши факт реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, відповідач не законно отримала право одержувати допомогу по безробіттю, чим порушила вимоги чинного законодавства України.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач у судове засідання не з’явилсь, про причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи без його участі не надходило. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1, була зареєстрована в Південному міжрайонному центрі зайнятості ( далі –ПРЦЗ) 10.03.2011 як шукаюча роботу. На підставі поданої заяви від 17.03.2011 відповідачу було надано статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю.

Допомога по безробіттю відповідно до наказу від 17.03.2011 №НТ 110317 була призначена ОСОБА_1 як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-3 від 02.03.2000 та п.п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності» №307 від 20.11.2000 протягом 360 календарних днів з 17.03.2001 по 10.03.2012.

18.03.2011 ОСОБА_1 згідно поданої заяви звернулась з проханням направити її на курси підвищення кваліфікації, під конкретне замовлення роботодавця, шляхом стажування з 21.03.2011 до 15.04.2011 в цей час згідно поданої заяви відповідачці було призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв’язку із зарахуванням на навчання відповідно до п.1 ст.27 Закону України « Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-3 від 02.03.2000 наказом ПРЦЗ №НТ 110321 від 21.03.2011.

Наказом від 12.04.2011 №НТ 110412 ОСОБА_1 була знята з обліку з 11.04.2011в зв’язку з працевлаштуванням за направленням ПМЦЗ.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14),пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну службу в Україні» (509-12) та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(1058-15), а також самого «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 13.02.2009р. №60/62 проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 05.05.2011 виявлено факт реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, відповідно до отриманої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб – підприємців №1724/12/19 від 04.05.2011 де вказано дата проведення 09.06.2009 за №2103000 0000 051765.

Таким чином ОСОБА_1 згідно поданих заяв про надання та поновлення статусу, приховала інформацію щодо належності її до зайнятого населення порушивши пп. б п. 3 ст. 1 Закону України « Про зайнятість населення» №803-Х11 від 01.03.1991р.та незаконно отримала шляхом обману матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в загальній сумі 345 грн. 48 коп.

Як встановлено з матеріалів справи відповідачка була ознайомлена з актом, претензію отримала та визнала в повному обсязі, надала пояснення від 06.05.2011р. щодо повернення незаконно отриманих коштів, а потім 03.06.2011р. надала заяву - пояснення щодо згоди погашати заборгованість, в наслідок незаконного отримання допомоги по безробіттю за рішенням суду та просила її розтрочити.

Крім цього з метою прискореного розгляду судової справи надала ксерокопію свого паспорта та пояснила ,що проживає за місцем реєстрації, свою реєстрацію , як приватного підприємця не скаксувала.

Згідно із пп. б п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» до категорії зайнятого населення відносяться громадяни «..які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю….».

Таким чином, з 09.06.2009 ОСОБА_1 належить до категорії зайнятого населення, а тому не мала права на отримання статусу безробітної і, як наслідок, на отримання відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомоги по безробіттю.

Проте, ОСОБА_1 звернулась до Південного міжрайонного центру зайнятості та особисто в заяві на отримання статусу безробітної та призначення допомоги зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, тим самим надавши спеціалістам центру зайнятості недостовірну інформацію.

На підставі вищезазначених заяв ОСОБА_1 отримала від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю на загальну суму 345грн.48 коп.

Відповідно до п.2 та п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі п.7 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо, загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 16.01.2003 р. №429 - 4 внесено зміни до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звільнено від сплати державного мита. Відповідно до пункту 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на центри зайнятості покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності від 20.11.2000 №307, якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Відповідно до п. «в» ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Таким чином, суд вважає, що у порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 як застрахована особа, не виконала покладені на неї обов’язки щодо надання інформації, що впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю, а також зловживала наданими їй правами, що призвело до необґрунтованої виплати відповідачу матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 345 грн. 48 коп.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо сплати у добровільному порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд вважає, що вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст..263 КАС України питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто за ініціативою суду.

Як свідчать матеріали справи відповідач визнав наявність суми виплаченої допомоги по безробіттю, та просила в своїй заяві про розстрочення сплати суми виплаченої допомоги по безробіттю терміном на 3 місяці.

У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративного позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 345 (триста сорок п’ять )грн. 48 коп. на користь Південного районного центру зайнятості (одержувач Південний районний центр зайнятості м.Запоріжжя, ОКПО 03491412, банк одержувача Головне УДК у Запорізькій області МФО 813015, р/р 37179300901007, код утримувача 20482573).

3. Розстрочити ОСОБА_1 суму виплаченої допомоги по безробіттю строком на 3 місяці зі сплатою рівними частинами по 115 (сто п’ятнадцять) грн. 16 коп. щомісяця. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.07.2011.

Суддя                     (підпис) Ю.В.Калашник