Постанова № 18129039, 13.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року 16:03 Справа № 2а-0870/4892/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМалиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000190801 від 24.05.2011,

В С Т А Н О В И В :

До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулось підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” (далі Позивач або ЗАТ «ЗЗРК») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя (далі Відповідач або СДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000190801 від 24.05.2011.

Позивач у позові не погоджується з висновками Відповідача за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «ЗЗРК» з питання правових відносин нашого підприємства з постачальниками товарів: ПП «НДФ «Оптимальні технології», «ТОВ «Метал-Сталь», ТОВ «Діксі-Д», ТОВ «Виробничо-торгівельний центр», ТОВ «ДНК-Груп», ТОВ «СК «Промстройсервіс», ПП «Позітрон», ПП «ВКФ « Укрпромснаб», ТОВ «Інтерсарвіс-постач», ТОВ «Єврозапчасть», ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Компсі інтертрейдінг», ТОВ «Слава», ТОВ «Укртехпостач» та ТОВ «Фрагма», які побудовані та тому, що у результаті порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з ЗАТ «ЗЗРК» мають протиправний характер. Такий правочин, є нікчемним, а підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Обґрунтовує Позивач позовні вимоги тим, що Актом перевірки відносно товариства Позивача не виявлено жодного фактичного порушення врахування в бухгалтерському та податковому обліку здійснених господарських операцій з постачальниками товарів та послуг. Також Актом перевірки не зафіксовано, що вищеперелічені сторони по договорам - постачальники товарів(послуг) також порушили податкове законодавство. Мова йде про невеликий відсоток податкового навантаження, невеликий статутний фонд та невелику кількість працюючих і таке інше. Проте вищеперелічені контрагенти Позивача мають належну правоздатність, були і є зареєстровані у якості платників податку на додану вартість на момент укладення правочинів та на момент здійснення господарських операцій за цими правочинами. Тобто до теперішнього часу правочини з цими підприємствами є правомірними.

Просять суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000190801 від 24.05.2011р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 1 803 389грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 343908грн. Визнати неправомірними дії Відповідача в частині визнання актом перевірки правочинів нікчемними.

Представники Позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення відповідно позовної заяви.

Представники Відповідача щодо позову заперечили зазначили, що за результатами перевірки встановлено відсутність фактичних та реальних поставок товарів, робіт, послуг по ланцюгам постачання від контрагентів, неправомірне включено Позивачем сум ПДВ з придбання товарів, послуг на загальну суму - 1375627,52грн. від підприємств, які виступають транзитерами із залученням вигодоформуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлено розбіжності, тощо.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно матеріалам справи, Відповідачем в період часу з 27.04.2011р. по 06.05.2011р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. з питань правових відносин з постачальниками товарів (послуг): ПП «НДФ «Оптимальні технології», «ТОВ «Метал-Сталь», ТОВ «Діксі-Д», ТОВ «Виробничо-торгівельний центр», ТОВ «ДНК-Груп», ТОВ «СК «Промстройсервіс», ПП «Позітрон», ПП «ВКФ « Укрпромснаб», ТОВ «Інтерсарвіс-постач», ТОВ «Єврозапчасть», ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Компсі інтертрейдінг», ТОВ «Слава», ТОВ «Укртехпостач» та ТОВ «Фрагма», про що складено Акт від 10.05.2011р. №260/08-01/00191230.

Відповідно висновкам перевірки встановлено допущення Позивачем порушення п.1.3, ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. а), б) п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05р. №244, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. у редакції наказу від 15.06.05р. №213, що призвело до завищення суми податкового кредиту, позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 1803389грн. в т.ч. за період: грудень 2010р. в сумі 1375628грн., січень 2011р. в сумі 427761грн.

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2011р. №0000190801/0 яким Позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1803389 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 343908грн., яке є предметом оскарження.

Щодо завищення Позивачем суми податкового кредиту, позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в грудні 2010р. в сумі 1375628 грн.

Так перевіркою встановлено порушення п. 1.3, ст.1, п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, гіп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту грудня 2010р. включено суму ПДВ з придбання товарів, послуг на загальну суму ПДВ - 1 375 627,52грн. від підприємств, які виступають транзитерами з залученням вигодоформуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлено розбіжності, тощо.

Висновок зроблено на підставі отриманих матеріалів перевірок контрагентів, інформації системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, інформації податкової міліції та іншої податкової інформації, отриманої на підставі ст.71-74 Податкового кодексу України та встановлено відсутність фактичних та реальних поставок товарів, робіт послуг по ланцюгам постачання від: ПП «НДФ «Оптимальні технології», ТОВ «Метал-Сталь», ТОВ «Діксі-Д», ТОВ «Виробничо-торгівельний центр», ТОВ «ДНК-Груп», ТОВ «СК Промстройсервіс».

Також у Акті перевірки податковий орган зазначає, що деякі зазначені контрагенти мають невеликий відсоток податкового навантаження, невеликий статутний фонд, деякі невелику кількість працюючих тощо.

Крім того перевіряючи Відповідача визначають про визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

Відповідно матеріалам справи, Позивач у вказаний період грудень 2010р. мав взаємовідносини з ПП «НДФ «Оптимальні технології», ТОВ «Метал-Сталь», ТОВ «Діксі-Д», ТОВ «Виробничо-торгівельний центр», ТОВ «ДНК-Груп», ТОВ «СК Промстройсервіс».

Так Позивач у контрагента ПП «НДФ «Оптимальні технології», отримав щебінь, відповідно договору поставки від 02.02.2010р. №01-02щ, про що свідчить накладні №96 від 03.12.2010р., №97 від 06.12.2010р., №98 від 10.12.2010р., №99 від 13.12.2010р., №100 від 17.12.2010р., №101 від 20.12.2010р., №102 від 24.12.2010р., №103 від 27.12.2010р., №104 від 31.12.2010р., та відповідні рахунки №96 від 03.12.2010р., №97 від 06.12.2010р., №98 від 10.12.2010р., №99 від 13.12.2010р., №100 від 17.12.2010р., №101 від 20.12.2010р., №102 від 24.12.2010р., №103 від 27.12.2010р., №104 від 31.12.2010р. та податкові накладні (а.с. 25-33). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 17.01.2011р. №000547 на загальну суму 1182127,78грн. вказаний товар було доставлено залізницею, про що зазначено у відповідних паспортах.

Вказаний щебінь було оприходовано відповідно приходним ордерам №881, 882, 883, 884, 885, 886, 887, 888, 889 грудня місяця 2010р. На підтвердження використання щебеню Позивачем надано оборотну відомость руху матеріальних цінностей з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та звіт витрат сипучих матеріалів.

Позивач у контрагента ТОВ «Метал-Сталь» придбав накладки, стрілочний перевод, костиль залізний відповідно до рахунків №435 від 06.12.2010р., №428 від 01.12.2010р., та відповідно накладним №282 від 01.12.2010р., №284 від 07.12.2010р. та податковим накладним (а.с. 51-53, 79-81). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 10.12.2010р, №013863, від27.12.2010р. №014616. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам №2745 від 07.12.2010р.

Позивач у контрагента ТОВ «Діксі-Д» придбавав рельси, квадратну заготовку відповідно до рахунків фактур від 14.12.2010р. №СФ-000891, від 03.12.2010р. №СФ-000873 та №СФ-000871, від 16.12.2010р. №СФ-000895, від 03.12.2010р. №СФ-000872, від 01.12.2010р. №СФ-000867, та відповідно накладним від 01.12.2010р. №РН-0000499, від 03.12.2010р. №РН-0000504, від 16.12.2010р. №РН-000529, від 03.12.2010р. №рн-0000503, від 14.12.2010р. №РН-000528, від 03.12.2010р. №0000505 та податковим накладним (а.с. 53-58). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 06.12.2010р. №№, 013589,013590, 013591, 013592, від 16.12.2010р. №014116, від 22.12.2010р. №014433. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам №2736 від 03.12.2010р., №2777 від 14.12.2010р., №2734 від 03.12.2010р., №2782 від 16.12.2010р., «2733 від 03.12.2010р., №2728 від 01.12.2010р.

Позивач у контрагента ТОВ «Виробничо-торгівельний центр» придбавав труби та рельси відповідно до рахунків №577 від 15.12.2010р., №578 від 21.12.2010р., №579 від 21.12.2010р., №580 від 23.12.2010р., №575 від 07.12.2010р., №576 від 10.12.2010р., №582 від 27.12.2010р., №582 від 28.12.2010р. та відповідно накладним від 28.12.2010р., №563 від 28.12.2010р., №557 від 10.12.2010р., №555 від 07.12.2010р., №558 від 15.12.2010р., №559 від 21.12.2010р., №560 від 21.12.2010р., №561 від 23.12.2010р. та відповідно податковим накладним (а.с. 59-66). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 10.12.2010р. №013856, від 14.12.2010р. №014015, від 24.12.2010р. №№-14510, 014512, 014513, 014514, від 29.12.2010р. №014751, від 13.01.2011р. №000371. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам №2818 від 23.12.2010р., №2813 від 21.12.2010р., №2812 від 21.12.2010р, №2768 від 10.12.2010р., №2841 від 27.12.2010р., №2849 від 28.12.2010р., №2778 від 15.12.2010р., №2744 від 07.12.2010р.

Позивач у контрагента ТОВ «Днк Груп» придбавав бензин та дизельне пальне відповідно до рахунків від 28.12.2010р. №СФ-0000136, від 01.12.2010р. №СФ-0000094, від 08.12.2010р. №СФ-0000109, від 09.12.2010р. №СФ-0000111, від 24.12.2010р. №СФ-0000132, від 30.12.2010р. №СФ-0000140, від 14.12.2010р. №СФ-0000114, від 22.12.2010р. №СФ-0000129, від 15.12.2010р. №СФ-0000116, від 02.12.2010р. №СФ-0000102, від 20.12.2010р. №СФ-0000119, від 22.12.2010р. №СФ-0000128 та відповідно накладним від 22.12.2010р. №РН-0000128, від 20.12.2010р. №РН-0000119, від 02.12.2010р. №РН-0000102, від 15.12.2010р. №РН-0000116, від 22.12.2010р. №РН-0000129, від 14.12.2010р. №РН-0000114, від 30.12.2010р. №РН-0000140, від 24.12.2010р. №РН-0000132, від 09.12.2010р. №РН-0000111, від 08.12.2010р. №РН-0000109, від 01.12.2010р. №РН-0000094, від 28.12.2010р. №РН-0000136 та відповідно податковим накладним (а.с. 67-78).

Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 02.12.2010р. №013454, від 10.12.2010р. №013850, від 17.12.2010р. №№014191, 014192, 014193, 014194, від 22.12.2010р. №014440, від 23.12.2010р. №014441/1, від 29.12.2010р. №014740, від 13.01.2010р. №№000381, 000384, від 17.01.2011р. №000540. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних та Укрзалізницею. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам №1842 від 28.12.2010р., №1720 від 01.12.2010р., №1752 від 08.12.2010р., №1756 від 09.12.2010р., №1823 від 24.12.2010р., №1851 від 30.12.2010р., №1777 від 14.12.2010р., №1809 від 22.12.2010р., №1784а від 15.12.2010р., №1729 від 02.12.2010р., №1797 від 20.12.2010р. №18.

Так Позивачем з контрагентом ТОВ «СК Промстроусервіс» укладено ряд договорів підряду від 30.09.2010р., №20/597 предметом якого є виконання робіт з будівництва обєкту «Споруда виробничого водогону подачі рудної води на заклад очний комплекс. Технічне переоснащення; від 24.12.2010р. №20/736 предметом якого е ремонтні роботи головного корпусу заклад очного цеху; від 14.12.2010р. №20/616 предметом якого є роботи з будівництва заклад очного трубопроводу; від 30.09.2010р. №20/598 предметом якого є будівництво реконструкції ЗЗРК дільнична розподільча підстанція; від 19.08.2010р. №20/505 предметом якого є роботи з реконструкції ЗЗРК.

На виконання відповідних робіт за договорами у спірний період грудень 2010р. Позивачем суду надано рахунки-фактури ТОВ «СК»Промстройсервіс» по виконаним роботам в грудні 2010р., акти здачі-прийому робіт ТОВ «СК «Промстройсервіс» за грудень 2010р., типова форма КБ-3 по виконаним роботам ТОВ «СК «Промстройсервіс» за грудень 2010р., типова форма КБ-2-в по виконаним роботам ТОВ «СК «Промстройсервіс» за грудень 2010р. (а.с. 110-240), а також наданих у судовому засіданні відомості витрат по обєктам капітального будівництва виконаних вказаним контрагентом у грудні 2010р., акти (накладні) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Відповідно до п. 1.3. ст.. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом (пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахова них (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення регламентований п.7.4, 7.5 с.7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Відповідно до пп. 7.7.1. вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Крім того, відповідно до норми , Законом України «Про податок на додану вартість», учасники господарської операції повинні мати спеціальну податкову правосубєктність зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно матеріалам справи, як Позивач так і його контрагенти є платниками податку на додану вартість та що не заперечується Актом перевірки як Позивача так і органами ДПІ при перевірці контрагентів копії яких надані суду.

Крім того, відповідно даним перевірки контрагентів Позивача, вбачається, що вказані контрагенти відобразили в своїх податкових деклараціях суми податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Крім того, згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Тобто, лише порушення вимог щодо змісту та форми документу можуть позбавити його юридичної сили та доказовості. В Акті перевірки не виказано будь-яких претензій щодо порушення форми чи змісту видаткових та податкових накладних, рахунків та платіжних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій між Позивачем та вищезазначеними контрагентами.

Посилання Відповідача у Акті перевірки щодо визнання податковим органом недійсною податковою звітності ТОВ «Діксі-Д» суд не приймає до уваги, оскільки Відповідачем не надано доказу якої податкової звітності та за який період, яким рішенням така визнана недійсною.

Таким чином, враховуючи наявність у Позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» акт перевірки не містить та не надано таких доказів, суд погоджується з доводами Позивача, а позовні вимоги в цій частини підлягають задоволенню.

Щодо завищення суми податкового кредиту, позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в січні 2011р. в сумі 427 761 грн.

Так перевіркою встановлено порушення абз. а), б) п. 198.1, п. 198.3 ст.198. Податкового Кодексу України, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05р. №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.05р. №770/11050, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. у редакції наказу від 15.06.05р. №213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.05р. №702/10982 ПИ ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» що призвело до завищення суми податкового кредиту січня 2011р. на загальну суму ПДВ - 427761,40 грн.

Висновок перевіряючи ми зроблено на підставі отриманих матеріалів перевірок контрагентів, інформації системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, інформації податкової міліції та іншої податкової інформації, встановлено відсутність фактичних та реальних поставок товарів, робіт, послуг по ланцюгам постачання від: ТОВ «Метал-Сталь», ПП «Позітрон», ПП «ВКФ « Укрпромснаб», ТОВ «Інтерсарвіс-постач», ТОВ «Єврозапчасть», ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Компсі інтертрейдінг», ТОВ «Слава», ТОВ «Укртехпостач» та ТОВ «Фрагма».

Відповідно матеріалам справи, Позивач у вказаний період січень 2011р. мав взаємовідносини з ТОВ «Метал-Сталь», ПП «Позітрон», ПП «ВКФ « Укрпромснаб», ТОВ «Інтерсарвіс-постач», ТОВ «Єврозапчасть», ТОВ «Компанія системної інтеграції», ТОВ «Компсі інтертрейдінг», ТОВ «Слава», ТОВ «Укртехпостач» та ТОВ «Фрагма».

Позивач у контрагента ТОВ «Метал-Сталь» придбав накладки, стрілочний перевод, костиль залізний відповідно до рахунків №16 від 24.01.2011р., №22 від 26.01.2011р. та відповідно накладним №10 від 25.01.2011р., №12 від 28.01.2011р. та підтверджено податковими накладними (а.с. 51-53, 79-81). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 27.01.2011р. №000952, від 27.01.2011р. №000953. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам 25.01.2011р. №1567, від 28.01.2011р. №1595.

Позивач у контрагента ПП «Позітрон» придбав підшипники, корпус відповідно до рахунків №21 від 20.01.2011р., №56 від 31.11.2011р., №48 від 25.01.2011р., №14 від 13.01.2011р. та відповідно накладним №16 від 20.01.2011р., №34 від 31.01.2011р., 326 від 25.01.2011р., №11 від 14.01.2011р. та підтверджено податковими накладними а.с. 106-109). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 21.01.2011р. №№000736, 000705, від 27.01.2011р. №000987, від 17.02.2011р. №001843, від 26.04.2011р. №004428. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних, оприходовано відповідно прихоним ордерам №50 від 20.01.2011р., №97 від 31.01.2011р., №66 від 25.01.2011р., №27 від 14.01.2011р.

На підтвердження використання придбаного товару Позивач надав суду накопичувану відомость руху матеріальних ресурсів по витратам за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р.

Позивач у контрагента ТОВ «Слава» придбав перевод стрілочний відповідно до рахунків №3 від 18.01.2011р., №7 від 26.01.2011р. та відповідно до накладних №3 від 18.01.2011р., №6 від 31.01.2011р. та підтверджено податковими накладними (а.с. 81, 82). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 21.01.2011р. №000721, від 27.01.2011р. №000989. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. оприходовано відповідно прихоним ордерам №1524 від 18.01.2011р., №1598 від 31.01.2011р.

Позивач у контрагента ПП ВКФ «Укрпромснаб» придбав звено гусеничне, колесо, повзун, втулку відповідно до рахунку від 12.01.2011р. №УП-12011104 та відповідно до накладной від 19.01.2011р. та підтверджено податковою накладною (а.с. 98). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 19.01.2011р. №000618. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних оприходовано відповідно прихоним ордерам №46 від 24.01.2011р.

Позивач у контрагента ТОВ «Інтерсервіс-Постач» придбав барабан, колесо шестерню відповідно до рахунку від 10.01.2011р. №45, від 10.01.2011р. №46, від 12.01.2011р. №УП-12011104 та відповідно до накладних від 13.01.2011р. №45, від 13.01.2011р. №46, від 19.01.2011р. №УП-190111001 та підтверджено податковою накладною (а.с. 99, 100). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 13.01.2011р. №000346, від 19.01.2011р. №000619. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних та оприходовано відповідно приходним ордерам №12 від 14.01.2011р., №14 від 14.01.2011р., №46 від 24.01.2011р.

Позивач у контрагента ТОВ «Компанія системної інтеграції» придбав пневмодвигуни відповідно до рахунків від 17.01.2011р. №№КС-0117.12, КС-0117.5, КС-0117.8, КС-0117.9, КС-0117.10, КС-0117.7, КС-0117.6 та видатковими накладними від 17.01.2011р. №№кс-0117.8, КС-0117.12, КС-0117.9, КС-0117.10., КС-0117.7, КС-0117.6, КС-0117.11 та підтверджено податковими накладними (а.с. 84-90). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 18.01.2011р. №000569, від 20.01.2011р. №000643, від 24.01.2011р. №000765, від 26.01.2011р. №000860.

Вказаний товар було оприходовано відповідно приходним ордерам №21 від 18.01.2011р., №1320 від 17.01.2011р., №1317 від 17.01.2011р., №23 від 18.01.2011р., №1319 від 17.01.2011р., №22 від 18.01.2011р., №1318 від 17.01.2011р.

Позивачем у контрагента ТОВ «Компсі інтертейдінг» було придбано вимикачі, головка бурова, кнопки тощо відповідно до рахунків від 19.01.2011р. №№КТ-0119.6, КТ-0119.5, від 17.01.2011р. №№КТ-0117.8, КТ-0117.7, КТ-0117.6, КТ-0117.5, КТ-0117.9, від 24.01.2011р. №2401.1, від 27.01.2011р. №2701.1 та відповідно накладним від 19.01.2011р. №№КТ-0119.5, КТ-0019.6, від 17.01.2011р. №№ КТ-0117.8, КТ-0117.7, КТ-0117.6, КТ-0117.5, КТ-0117.9, від 24.01.2011р. №2401.1, від 27.01.2011р. №2701.1 та підтверджено податковими накладними (а.с. 91-97). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 18.01.2011р. №000570, від 20.01.2011р. №000644, від 24.01.2011р. №000768, від 26.01.2011р. №№000861, 000862, від 28.01.2011р. №001017. Вказаний товар було оприходовано відповідно прихоним ордерам №1330 від 19.01.2011р., №1328 від 19.01.2011р., №1315 від 17.01.2011р., №1314 від 17.01.2011р., №1316 від 17.01.2011р., №1312 від 17.01.2011р., №1313 від 17.01.2011р., №64 від 27.01.2011р., №48 від 24.01.2011р.

Позивачем у контрагента ТОВ «Укртехнопостач» було придбано фільтри, редуктор, букси, гвинти, гідроциліндри тощо відповідно до рахунків від 21.01.2011р. №СФ-0000002, від 22.01.2011р. №СФ-0000003, від 28.01.2011р. №СФ-0053 та відповідно накладним від 17.01.2011р. №РН-0000002, від 26.01.2011р. №РН-0000003, від 31.01.2011р. №РН-0000004 та підтверджено податковими накладними (а.с. 103-105). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 13.01.2011р. №000315, від 25.01.2011р. №№000800, 000801. Вказаний товар було оприходовано відповідно приходним ордерам №20 від 17.01.2011р., №63 від 27.01.2011р., №77 від 31.01.2011р.

Позивачем у контрагента ТОВ «Фрагма» було придбано механізми підьому, ресори, циліндри тощо відповідно до рахунків від 24.01.2011р. №2401.1, від 27.01.2011р. №2701.1 та відповідно накладним від 24.01.2011р. №2401.1, від 27.01.2011р. №2701.1 та підтверджено податковими накладними (а.с. 101-102). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 27.01.2011р. №000914, від 07.02.2011р. №001305. Вказаний товар було оприходовано відповідно приходним ордерам №48 від 24.01.2011р., №64 від 27.01.2011р.

Позивачем у контрагента ТОВ «Єврозапчасть» було придбано манжет, кольцо, циліндр тощо відповідно до рахунку від 13.01.2011р. №1911 та відповідно накладній від 18.01.2011р. №1121 та підтверджено податковими накладними (а.с. 83). Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 17.01.2011р. №000505. Вказаний товар було оприходовано відповідно приходному ордеру №14 від 26.01.2011р.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Здійснення господарських операцій, зазначених у Акті перевірки підтверджено відповідними первинними документами, зазначеними вище та які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно матеріалам справи, як Позивач так і його контрагенти є платниками податку на додану вартість та що не заперечується Актом перевірки та говорить про здатність мати спеціальну податкову правосубєктність зареєстровані як платники податку на додану вартість, що є вимогою чинного законодавства.

Крім того, відповідно даним перевірки контрагентів Позивача, вбачається, що вказані контрагенти відобразили в своїх податкових деклараціях суми податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене суд вважає що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також за необхідне зазначити те, що у акті перевірки та як слідство прийшла до висновку, податкова інспекція посилається на інші податкові інспекцій України не зазначаючи конкретно чи це листи чи результати перевірки «Щодо встановлених нікчемних правочинів» контрагентів позивача.

Суд також зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Суд, також зауважує, що в акті перевірки відомості по сумам завищення по кожному із покупців послуг відсутні.

Крім того, суд не може погодитись з правовою позицією Відповідача в частині нікчемності зазначених угод з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з положень ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства, правопорядку демократичної, правової держави.

При цьому, акт перевірки не тільки не доводить умислу Позивача на порушення публічного порядку, а навіть не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже вище було зазначено, судові рішення про визнання договорів недійсними, укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Статтею 207 ГК України встановлено: господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З наданих до суду документів встановлено, що позивач в подальшому використав у своїй господарській діяльності придбані у контрагента товари та послуги.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дії Відповідача в частині визнання актом перевірки правочину нікчемним суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205) далі Порядок оформлення результатів перевірок.

Відповідно до п.1.3 Наказу ДПА України №327 від 25.08.2005р., акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що по-перше так як акт перевірки службовий документ то стосується правовідносин лише посадових осіб відповідача щодо його складання, а по-друге акт є носієм доказової інформації, тобто певних фактичних обставин та є думкою позицією перевіряючого.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя №0000190801 від 24 травня 2011р.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (ЄДРПОУ 00191218) 1(одна)грн. 70коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 15 липня 2011року.

Суддя(підпис)Н.І. Малиш