Постанова № 18128405, 07.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. справа № 2а/0570/9654/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретаріКузнецовій К.В.

за участю представника позивача Лукащук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 200 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція міста Маріуполя Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 200 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яку надано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області 11 вересня 2009 року, фізична особа підприємець ОСОБА_2 з 01 жовтня 2009 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідач здійснює діяльність з торгівлі продовольчими товарами та має сплачувати єдиний податок за ставкою 200 грн., яка встановлена рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 24 червня 2008 року №5/22-3907.

Відповідачем не сплачено суму єдиного податку у розмірі 200,00 грн. за грудень 2009 року, у звязку з чим станом на 29 квітня 2011 року за відповідачем рахується податковий борг.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку у сумі 200,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив.

Відповідач, ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем, зареєстрована виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 04 серпня 2009 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Перебуває на обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції міста Маріуполя Донецької області з 05 серпня 2009 року за №22650, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки про взяття на облік платника податків від 05 серпня 2009 року №2406/10/29-114-10.

11 вересня 2009 року відповідачем подана до позивача заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності по виду діяльності «торгівля продовольчими товарами».

Згідно рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 24 червня 2008 року №5/22-3907 ставка єдиного податку для фізичних осіб, на вказаний вид діяльності встановлена в сумі 200,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 200,00 грн., яка утворилась внаслідок несплати податкового зобовязання з вказаного податку за грудень 2009 року.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічноправових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п.п. 1, 2, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція міста Маріуполя Донецької є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Спрощена система оподаткування була запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності субєктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року № 727/98, суть якої полягає в заміні сплати, передбачених звичайною системою оподаткування податків, сплатою єдиного податку.

З 01 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва цей Указ застосовується з урахуванням окремих особливостей, викладених у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

З огляду на те, що борг з єдиного податку відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, предметом боргу, що вимагається позивачем до стягнення є сума боргу за нарахованими зобовязаннями на підставі положень Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності субєктів малого підприємництва» .

Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності субєктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Вищенаведеним пунктом Указу Президента України також передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відповідно до п. 2 Указу суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із зазначеним пунктом Указу, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в заяві про перехід на спрощену систему оподаткування зазначив вид діяльності - «торгівля продовольчими товарами»». На цей вид діяльності рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 24 червня 2008 року №5/22-3907 встановлена ставка єдиного податку в розмірі 200,00 грн. на місяць.

До складу позовних вимог увійшла сума заборгованості у розмірі 200,00 грн., яка утворилася внаслідок несплати податкового зобовязання з вказаного податку за грудень 2009 року.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом повністю, оскільки в матеріалах справи наявна копія зворотного боку облікової картки платника, яка підтверджує вказану суму заборгованості.

Згідно зі ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу.

У звязку з наявністю за відповідачем податкового боргу, інспекцією були вжиті заходи щодо стягнення заборгованості перед бюджетом, а саме:

- направлялася перша податкова вимога № 1/1289 від 23 листопада 2009 року, яка отримана відповідачем 08 квітня 2010 року;

- направлялася друга податкова вимога № 2/232 від 13 травня 2010 року, яка отримана відповідачем 22 листопада 2010 року.

Однак, заходи вжиті органом податкової служби не надали належного результату.

На підставі п. п. 14.1.175 п. 4.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 підрозділу 8 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; місце проживання: 87549, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 200 (двісті) грн. на користь місцевого бюджету Жовтневого району міста Маріуполя Донецької області та перерахувати на р/р 3419379700052, код платежу 18050200, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694 в ГУДКУ в Донецькій області, отримувач місцевий бюджет Жовтневого району міста Маріуполя Донецької області.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.