Постанова № 18128304, 04.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2011 р. справа № 2а/0570/5617/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10/20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретаріКлимович М.І.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В. при секретарі судового засідання Климович М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг - поставка» м. Донецьк

про стягнення 629582,45 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довір.

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг - поставка» м. Донецьк про стягнення 629582,45 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 629581,69 грн., а саме: з податку на прибуток в розмірі 11340,69 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 618241 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства особа вважається належним чином повідомленою про час і місце судового засідання на підставі направлення за адресою її місцезнаходження (місця проживання) судової повістки. Якщо повістка, повернута до суду із зазначенням, що вона не вручена адресату, вважається такою, що «вручена адресату належним чином».

Судом направлено на адресу відповідача ухвали та повістки про виклик до суду рекомендованою поштою. Зазначені поштові відправлення повернено на адресу суду, в зв»язку з «відсутністю такої організації», «вибуття організації» та «за закінченням терміну зберігання».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України визначено, що з 1 січня 2011 року втратив чинність, Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент правопорушення.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї копій документів Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг - поставка» м. Донецьк є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.09.2008 р. та включено до ЄДРПОУ за № 36167276, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька з 19.09.2008 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг - поставка» м. Донецьк має заборгованість з податку на прибуток в розмірі 11340,69 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 618241 грн. який утворився наступним чином.

27.04.2010 р. ДПІ у Київському районі м. Донецька проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.09.2008 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 18.09.2008 р. по 31.12.2009 р. За наслідками перевірки складено Акт перевірки № 2905/23-2/36167276. Актом перевірки встановлено порушення:

- п 4.1 ст. 4, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 ВР від 28.12.1994 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 7487 грн., в тому рахунку за 4 квартал 2008 р. в сумі 4779 грн., за 3 квартал 2009 р. в сумі 2708 грн.;

- пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 413230 грн. в т.р. за грудень 2008 р. в сумі 103051 грн., за січень 2009 р. в сумі 270178 грн., за квітень 2009 р. 36334 грн., за липень 2009 р. в сумі 2167 грн., за серпень 2009 р. в сумі 1500 грн.;

- пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 в результаті чого встановлено неутримання та не перерахунок податку з доходів фізичних осіб до бюджету, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 8100 грн., у тому числі за вересень 2008 р. у сумі 8100 грн., п. 19.2 «б» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 р. зі змінами та доповненнями, не відображена сума доходу громадян від отримання корпоративних прав підприємств по коду «14» у Ф.1-ДФ за 3 квартал 2008 р.

Згідно відмітки на Акті перевірки, а саме підпису не відомої особи без зазначення прізвища імя по батькові Акт вручений директору (головному бухгалтеру) ТОВ «Торг - Поставка».

Як вбачається з пояснень представника позивача, які долучені до матеріалів справи за результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення рішення № № 0002112340/0, 0001122340/0, 000102340 від 29.04.2010 р. на суми 920 грн., 11166,8 грн., 619095 грн. відповідно. Відповідач в адміністративному порядку оскаржив вказані податкові повідомлення рішення до ДПІ у Київському районі м. Донецька. За наслідками оскарження інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення № № 0002112340/1, 0001122340/1, 0002102340/1 від 19.07.2010 р. Податкові зобовязання визначені в цих податкових повідомленнях рішеннях за наслідками оскарження, не змінені. Також відповідач в адміністративному порядку оскаржив податкові повідомлення рішення № № 0002112340/1 та № 0002102340/1 від 19.07.2010 р. до ДПА у Донецькій області. За наслідками оскарження інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення № № 0002112340/2, 0002102340/2 від 17.08.2010 р. Податкові зобовязання, визначені в цих податкових повідомленнях рішеннях за наслідками оскарження, не змінені.

Матеріалів адміністративного оскарження позивачем суду не надано.

З розрахунку суми позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача зобовязання які визначені податковими повідомлення рішеннями № № 0002112340/2, 0002102340/2, 0002112340/2 на суму 11166,8 грн., 617321 грн., 920 грн. відповідно.

Оригінали зазначених корінців податкових повідомлень рішень суду не надано.

До матеріалів справи позивачем надано копії корінців податкових повідомлень рішень № 0001112340/1 від 19.07.2010 р. яким визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмір 619845 грн., № 0001122340/1 від 19.07.2010 р. яким визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток в розмір 11188,80 грн., на зазначених копіях корінцях є відмітка про їх вручення директору ОСОБА_3 19.07.2010 р.

Також до матеріалів справи позивачем додані корінців податкових повідомлень рішень № 0001122340/2 від 17.08.2010 р. яким визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток в розмір 11166,80 грн., № 0002112340/2 від 17.08.2010 р. яким визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмір 920 грн. та № 0002102340/2 від 17.08.2010 р. яким визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмір 619095 грн. В підтвердження направлення та вручення зазначених трьох податкових повідомлень рішень надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого не вбачається можливим встановити, яке саме поштове відправлення було направлено та вручено. З зазначеної копії поштового повідомлення вбачається, що відправлення здійснено 19.08.10 р., дата вручення 19.11.2010 р., підпис невизначеної особи та відтиск поштового штемпеля з датою яка не чітко відображена.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення правовідносин) визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. (пп. 5.2.4. п. 5.2 ст. 5 Закону України 2181).

Податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачає, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону 2181 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача відповідач в адміністративному порядку оскаржив податкові повідомлення - рішення які були прийняті на підставі Акту перевірки № 2905/23-2/36167276 від 27.04.2011 р., та за наслідками адміністративного оскарження позивачем прийняті податкові повідомлення рішення №№ 0002112340/2, 0002102340/2, 0002112340/2 від 17.08.2010 р.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону 2181 передбачено що податкове повідомлення у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Податкове повідомлення - рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення, відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України 2181.

Позивачем суду надано копія повідомлення про поштове вручення поштового відправлення, з зазначеного повідомлення не вбачається можливим встановити, яке саме поштове відправлення була направлено та вручено. З зазначеної копії поштового повідомлення вбачається, що відправлення здійснено 19.08.10 р., дата вручення 19.11.2010 р. підпис не визначеної особи та відтиск поштового штемпеля з датою яка не чітко відображена.

Оригінал зазначеного повідомлення суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до Правила надання послуг поштового зв'язку затвердженого Постановою КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку визначено поняття повідомлення про вручення поштового відправлення це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів визначені нормативні строки пересилання поштових відправлень у межах одного міста строк пересилання становить 3 дні.

Також правилами надання послуг поштового зв'язку встановлено, що поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

На підставі викладеного суд не може прийняти надану позивачем копію повідомлення про поштове вручення поштового відправлення як доказ вручення податкових повідомлень рішень на підставі яких позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 627633,8 грн. за належний доказ, оскільки суд не може встановити, що саме ці податкові повідомлення рішення № № 0002112340/2, 0002102340/2, 0002112340/2 від 17.08.2010 р. були відправлені у поштовому відправленні саме 19.08.2010 р. та вручені через три місяці після їх відправлення.

Інших доказів вручення податкових повідомлень рішень № № 0002112340/2, 0002102340/2, 0002112340/2 від 17.08.2010 р. позивачем суду не надано, хоча зазначені докази неодноразово судом були витребувані у позивача. В звязку з чим суд вважає що позивачем не доведено суду належного вручення відповідачу зазначених податкових повідомлень рішень.

В звязку з чим суд вважає що з матеріалів справи не вбачається, що сума визначена податковим органом податковими повідомленнями рішеннями № № 0002112340/2, 0002102340/2, 0002112340/2 від 17.08.2010 р. в розмірі 627633,8 грн. є узгодженою сумою податкового зобовязання та підлягає стягненню в судовому порядку.

01.03.2011 р. ДПІ у Київському районі м. Донецька проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету за перший квартал 2010 р. За наслідками перевірки складено Акт перевірки № 533. Актом перевірки встановлено порушення: п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Акт перевірки вручено керівнику ОСОБА_3

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення № 0002321540/0 від 01.03.2011 р., яким визначено суму штрафу за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання в розмірі 0,76 грн. У підтвердження вручення зазначеного податкового повідомлення рішення суду надано на одному аркуші податкове повідомлення рішення та корінець податкового повідомлення рішення № 0002321540/0 від 01.03.2011 р. На стороні корінця податкового повідомлення рішення є відмітка про отримання податкового повідомлення рішення ОСОБА_3

Доказів оскарження податкового повідомлення рішення в адміністративному порядку суду не надано.

Податковим кодексом України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54).

Відповідно до пп. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 958 від 22.12.2010 р. затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків відповідно до якого встановлено, що структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Оригінал корінця податкового повідомлення рішення № 0002321540/0 від 01.03.2011 р. з відміткою про вручення позивачем суду не надано. А з наданої суду на одному аркуші копії податкового повідомлення рішення та корінця податкового повідомлення рішення № 0002321540/0 від 01.03.2011 р., не можливо встановити, що саме податкове повідомлення рішення № 0002321540/0 від 01.03.2011 р. вручене відповідачу належним чином.

Також до матеріалів справи додано копію декларації з податку на прибуток підприємств вх. № 120841 від 09.11.2010 р., відповідно до якої відповідачем визначено суму податкового зобовязання в розмірі 7776 грн.

Самостійно визначена сума податкового зобов»язання з податку на прибуток відповідачем відповідно до розрахунку суми позову не сплачена в повному обсязі в розмірі 173,89 грн.

Згідно п. 16.1.5 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Але позивачем також не надано суду оригінал податкової декларації з податку на прибуток підприємств вх. № 120841 від 09.11.2010 р., та докази того, що відповідач не сплати самостійно визначену суму зобовязання в розмірі 173,89 грн.

Також суд зазначає, що наявний в матеріалах справи зворотній бік облікової картки платника податків станом на 31.12.2010 р. та 27.04.2011 р. з податку на прибуток підприємств не є належним доказом існування у відповідача узгодженого податкового зобовязання.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно приписів статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що не дивлячись на ухвали суду про відкриття провадження у справі, про зупинення провадження у справі за клопотанням представника позивача для надання додаткових доказів, про витребування доказів, а також на неодноразове пропонування представнику позивача у судовому засіданні, надати суду оригінали документів на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази належного вручення податкових повідомлень - рішень на підставі яких позивач просив стягнути суму борг, обґрунтованого розрахунку ціни позову, та довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, позивачем зазначені вимоги суду ігнорувались та не виконувались.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг - поставка» м. Донецьк про стягнення 629582,45 грн. є недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181- ІІІ, Податковим кодексом України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг - поставка» м. Донецьк про стягнення 629582,45 грн. відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 04 липня 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 11 липня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Олішевська B.В.