Постанова № 18128027, 07.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. справа № 2а/0570/9750/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретаріКузнецовій К.В.

за участю представника позивача Лукащук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 2 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція міста Маріуполя Донецької області, звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 2 500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що працівниками Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області 21 жовтня 2010 року було проведено перевірку відповідача за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, під час якої серед інших питань здійснювалась перевірка додержання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банк України №637 від 15 грудня 2004 року та Указу Президента України №436/95 від 12 червня 1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». За результатами вказаної перевірки був складений відповідний акт від 21 жовтня 2010 року за №0667/05/81/23/НОМЕР_1. На підставі зазначеного акту позивачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №001672330 від 27 жовтня 2010 року на суму 2 500,00 грн.

Зазначене рішення було отримано відповідачем особисто 27.10.2010 року. Станом на 18.04.2011 року сума заборгованості в розмірі 2500 грн. відповідачем не погашена.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 2 500,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, свою позицію мотивувала аналогічно викладеному у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.128 КАС України суд відкладає розгляд справи у разі неприбуття у судове засідання сторони, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки. Оскільки, є відомості про те, що судова повістка відповідачу вручена, то неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до пунктів 2 та 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Статтями 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Таким чином, позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція міста Маріуполя Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджується відповідним довідкою .

З 21 серпня 2006 року відповідач знаходиться на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції міста Маріуполя Донецької області як платник податків.

Судом встановлено, що податковими інспекторами Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області було проведено перевірку відповідача з питань дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки позивачем складний акт №0667/05/81/23/НОМЕР_1 від 21 жовтня 2010 року.

Як зазначено в акті, під час перевірки встановлено неповне оприбуткування готівкових коштів до КОРО, а саме: в книзі обліку розрахункових операцій №0584000642 від 05 жовтня 2007 року за 20 жовтня 2010 року в графі 7 «Загальна сума розрахунків» вказана сума 600,00 грн. Згідно корінців КДАВ 719832-719848 загальна сума розрахунків за 20 жовтня 2010 року склала 1100,00 грн. Фактично, сума неповного оприбуткування склала 500,00 грн.

Таким чином, в акті перевірки робиться висновок, що під час перевірки встановлено порушення відповідачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №637, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320.

На підставі зазначеного акту позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №001672330 від 27 жовтня 2010 року в сумі 2 500,00 грн. на підставі п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Вищезазначене рішення відповідачем в судовому та адміністративному порядку не оскаржувалось, штрафні санкції у розмірі 2 500,00 грн. не сплачені.

З наявної в матеріалах справи облікової картки відповідача вбачається, що нараховані позивачем рішенням №001672330 від 27 жовтня 2010 року штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 500,00 грн. відповідачем не сплачені.

Відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, вимогами вказаного Указу установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем на підставі проведеної перевірки відповідача правомірно застосовані до останнього штрафні санкції.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 41.1.1. пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 87.11. ст. 87 цього кодексу визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Як свідчать матеріали справи станом на день розгляду справи штрафні санкції у сумі 2 500,00 грн. відповідачем не сплачені.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. За таких обставин позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 2 500,00 грн.- задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 87553, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій у розмірі 2 500 (дві тисячі пятсот) гривень 00 копійок на р/р 31119104700052, код платежу 21080900, на користь Державного бюджету, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови

Суддя Загацька Т. В.