Постанова № 18127965, 22.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/5271/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника відповідачаНельги А.В. представника відповідачаІвашина А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-прес" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь-прес»05 травня 2011 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить: - визнати відсутність повноважень у Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх нікчемними; - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську із прове дення позапланової невиїзної перевірки TOB «Сталь-прес»та по складанню за її результатами Акту №2071/82/23-408/33127293 від 0б.04.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Сталь-прес»код ЄДРПОУ 33127293, з питань дотримання вимог податкового законодавства з пода тку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р. та січень 2011р. по взаємо відносинам з TOB «Синтез», код 32433762, та далі по ланцюгу постачання;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську занести до автоматичних баз обліків всіх контрагентів TOB «Сталь-прес», зазначених в додатках №5 «Розшифровка зобо'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до декларацій підприємства з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р. та січень 2011р.;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську відкликати повідомлення про визнання нікчемними угод до вже поінформованих і утриматись від інформування інших податкових підрозділів, на обліку яких знаходяться підприємства-покупці товарів (робіт, послуг) TOB «Сталь-прес».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно акту від 06.04.11р., підставами для проведення перевірки послужили: 1) службове посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.03.2010р. ревізора ОСОБА_5; 2) ст.ст.20, 78 та 79 Податкового кодексу України; 3) наказ ДПІ у м. Дніпродзержинську від 06.04.2011р. № 715. При перевірці використовувались: 1) довідка ВПМ ДПІ у м. Дніпродзержинську; 2) контрольне завдання відділу внутрішньої безпеки; 3) акт перевірки TOB «Синтез»; 4) перелік комп'ютерних автоматизованих систем податкового органу; 5) декларації підприємства. Однак, згідно ст.ст.75 та 79 ПК України, документальна нев'їздна перевірка здійснюються на підставі наданих платником по датків регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачене законом, первинних доку ментів, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку та за умови надіслання платнику подат ків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки. Серед підстав перевірок ПК України службових посвідчень ревізорів податкової служби не передбачає. Позивач зазначив, що ні наказу, ні повідомлення ні че рез представника, ні через пошту підприємство не отримувало і передбачені кодексом документи до ДПІ у м. Дніпродзержинську не надавало, тому дії ДПІ у м. Дніпродзержинську з перевірки TOB «Сталь-прес»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень-грудень 2010р. та січень 2011р. по взаємовідносинам з TOB «Синтез»та далі по ланцюгу постачання і складання акту перевірки вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, тобто є протиправними.

У судове засідання представник позивача не зявився.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, надали письмові заперечення проти позову, просили у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначили, що дії податкової інспекції щодо складення за результатами перевірки Акту № 2077/81/23-408/33127293 від 06.04.11р. єзаконними, державною податковою інспекцією м. Дніпродзержинську додержано всіх вимог правових норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство ТОВ «Сталь-прес»зареєстровано рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.08.2004р., реєстраційна справа № 12231020000000082, підприємство взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську 20.08.04р. за номером № 168, підприємство зареєстроване як платник ПДВ, свідоцтво від 02.09.04р. № 04684317, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 331272904714. У звязку зі змінами місцезнаходження підприємство зареєстроване як платник ПДВ, свідоцтво від 24.03.08р. № 100106399.

На підставі наказу ДПІ у м.Дніпродзержинську від 06.04.2011 року №715, керуючись ст.20 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 VІ, та відповідно: п.п. 78.1.1., п.78.1.11, ст.78, п.79.1., ст.79 розділу ІІ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 VІ, була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Стель-прес» (код 33127293) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011року по взаємовідносинам з ТОВ «Синтез»(код 32433762) та далі по ланцюгу постачання суми податку на додану вартість іншим платникам податку.

При перевірці використано: довідка ВПМ у м.Дніпродзержинську від 31.03.11 №620/26-33 (на виконання окремого доручення голови ДПА у Дніпропетровській області від 11.03.11 №7148/7/13-126) про відпрацювання підприємства TOB «Сталь-прес»на предмет дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських відносин з TOB «Синтез»(код 32433762), та далі по ланцюгу постачання суми податку на додану вартість іншим платникам податку; відомості, отримані від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська: акт від 12.03.2011р. №632/232/32433762 невиїзної документальної перевірки TOB "Синтез" код за ЄДРПОУ 32433762 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року, отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; отриманий від ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровськ запит від 30.03.11р №8751/7/23-115, що відповідно критеріальних показників параметрів відбору та класифікації підприємств за категоріями визначеними Розпорядження №48-р від 24.02.201І року «про відпрацювання підприємств»до категорії «податкова яма»віднесено контрагента TOB О «МСК Інвест»»(код ЄДРПОУ 34656392) за січень 2011 року; дані ДПІ у м.Дніпродзержинську: перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки: АС Аудит, АІС Реєстр платників податків, АРМ «БЕСТ-ЗВІТ», АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; звітні дані декларацій з ПДВ за вересень - грудень 2010 року та січень 2011 року. Податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року відповідачем до ДПІ не подавалась.

При проведенні аналізу податкової звітності з ПДВ - TOB «Сталь-прес»згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість (станом на момент проведення перевірки) встановлено відхилення, в зв'язку з тим, що в період з вересня по грудень 2010 року та січень 2011року TOB «Сталь-прес»декларувало взаємовідносини з підприємствами з ознаками «фіктивності» (по яких не виконано своїх податкових зобов'язань та мають ступінь «високого ризику (стан 23 та 32 - місцезнаходження не встановлено)», чим сформувало фіктивний «штучний»податковий кредит від наступних платників: TOB «Синтез»(код 32433762). В подальшому TOB «Сталь-прес»в вересні - грудні 2010 року та січні 2011 року надавав податкову вигоду іншим платникам, з метою ухилення від сплати податку та формування «штучного»податкового кредиту по ланцюгу постачання підприємствам «вигодонабувачам»,

За результатами перевірки складено Акт № 2077/81/23-408/33127293 від 06.04.11р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Сталь-прес»(код 33127293), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року по взаємовідносинам з TOB «Синтез»(код 32433762) та далі по ланцюгу постачання».

У ході невиїзної документальної перевірки TOB «Сталь-прес», встановлено порушення: ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Сталь-прес»при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України, по ланцюгу; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.09.2010 року по 31.01.2011 року, які підпадають під визначення норм та вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97- ВР (зі змінами та доповненнями), чим порушено наступні норми даного Закону: п.1.3 ст.1, п. 6.4. ст.6, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.7.3. ст. 7, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст.7; з урахуванням вимог «Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби», наведених листом ДПА України від 03.02.09 №2012/7/10-1017, матеріали перевірки ДПІ у м.Дніпродзержинську по підприємству TOB «Сталь-прес» щодо взаємовідносин з підприємствами, переліченими у акті, підлягають направленню до відповідних ДПІ інших регіонів України, для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши позовні вимоги стосовно визнання відсутності повноважень у ДПІ у м. Дніпродзержинську із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх нікчемними, суд зазначає наступне.

У відповідності до Закону України «Про державну податкову службу»в Україні», а саме: п. 11 ч. 1 статті 10, державна податкова служба вправі подавати позови про визнання договорів недійсними.

Про те, позиція Верховного Суду України з цього питання є такою, що органи державної податкової служби втратили право звертатися з позовами про визнання недійсними будь-яких правочинів. Зокрема, як зазначив Верховний Суд України, позовні вимоги, пред'явлені органами державної податкової служби на підставі статей 207, 208 ГКУ, про визнання недійсними договорів, укладених після 01.01.2004 р., судовому розгляду не підлягають, а провадження у справі належить закривати на підставі ч. 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідно до статті 228 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним у суді не вимагається (постанова Верховного Суду України № 07/79 від 26.06.2007 р. та постанова Верховного Суду України № 08/31 від 04.03.2008 р.).

Разом з тим, з позиції Верховного суду України випливає, що втрата органами державної податкової служби права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними правочинів, не позбавляє їх права звертатися до суду із позовними вимогами щодо застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 ГКУ, які підлягають розгляду і вирішуються по суті (постанова СПуАС ВСУ № 07/99 від 25.09.2007 р., п. 4 оглядового листа ВАСУ від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09). В цьому аспекті слід вважати, що застосування приписів статті 208 ГК України можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобовязання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди)), що є підставою позову про застосування санкцій. З'ясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобов'язань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У відповідності до частини 2 «Нарахування податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість посиланнями на нікчемність правочинів. за наслідками яких сформовано податковий кредит»Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року, податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним правочину. Натомість орган державної податкової служби має право або пред'явити позов про стягнення в дохід держави з осіб, що вчинили нікчемний правочин, отриманого ними на виконання такого правочину із застосуванням частини першої статті 208 Господарського кодексу України, або визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, висновки про нікчемність і таким чином тлумачення змісту правочинів можуть бути зроблені органами державної податкової служби самостійно під час проведення перевірок платника податків, без додаткового звернення в суди із відповідними позовами, обґрунтованість яких підлягає перевірці судом під час розгляду справи про застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 ГКУ або під час оскарження повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання платнику податків за результатами такої перевірки.

Порядок дій органів ДПС при визнанні нікчемності правочинів регламентується та роз'яснюється наказами ДПА України від 22.02.2008 року № 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби" та наказом від 18.04.2008р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (далі наказ ДПА України №266), Методичними рекомендаціями органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, доведеними до регіональних ДПА Листом від 03.02.2009 року №2010/7/10-1017/256.

Метою застосування вищезазначених Методичних рекомендацій є формування належної доказової бази у справах про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами, як засіб протидії застосуванню схем ухилення від оподаткування недобросовісними платниками, а також необхідність дослідження документообігу (аналіз усіх документів, де відображаються господарські операції), форм здійснення розрахунків, товарного потоку (дослідження фактичного руху товарів від товаровиробника по ланцюгу постачання до кінцевого споживача) для виявлення ознак нікчемності правочину.

Оскільки дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, той і аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податками на додану вартість в розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Відповідачем в Акті зроблено висновок про порушення ТОВ "Сталь-прес" приписів ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України, оскільки фактично товари (послуги) по вказаних правочинах не були передані. Так, у відповідності до ст. 655 ЦК України, встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязана передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязаний прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається (ст.215 ЦК України). Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим нормативним актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, визначеній законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачими), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

З урахуванням вищенаведених норм ЦК України, суд відзначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визначення такого правочину недійсним суд не вимагає. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в законі.

Між тим, ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо правочин не визнаний судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Тому, правочин може бути визнаний недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом.

Також, нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 06.04.2011 р., відповідач зробив висновок про порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України.

Суд встановив, що документальна невиїзна перевірка позивача проведена відповідачем шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС. Зі змісту Акту вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість. Будь-яких первинних документів щодо правочинів за участю позивача, на підставі яких ним формувався податковий кредит в період з вересня по грудень 2010р. по січень 2011 року, інспектор не аналізував, та, відповідно, в акті про них не зазначив. Отже, висновки про нікчемність всіх укладених позивачем правочинів ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи, так як під час перевірки не були досліджені первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі), які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, недоведеними та не підтверджені необхідними документами, оскільки на підставі дослідження та аналізу лише податкової звітності неможливо зробити висновок про нікчемність правочину.

Відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може бути визнаний таким лише в судовому порядку (п. 5). Таким чином, висновки податкового органу, зазначені в Акті щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Сталь-прес" з контрагентами, є недоведеними.

Проте, підстав для задоволення позову, в даному випадку не має, у звязку з наступним.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В зазначеному пункті Порядку №984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не рішення.

Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обовязків платника податків, не містить обовязкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську зі складання акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сталь-прес», суд зазначає.

Відповідно до ч.1 ст.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті З КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У той же час, вчинені ДПІ у м. Дніпродзержинську дії стосовно складання акту позапланової невиїзної документальної перевірки, не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Отже, оскаржені позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС.

Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07.04.11р. по справі № К-38013/10 (15751062 номер в ЄДРСР) за позовом ТОВ «Метал-Союз Плюс»до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання дій щодо проведення перевірки неправомірними.

Щодо заявленої позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у м. Дніпродзержинську занести до автоматичних баз обліків всіх контрагентів ТОВ «Сталь-прес", зазначених в додатках № 5 "Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларацій підприємства з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року, суд вважає, що дана позовна вимога також не підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.:

Позивач у своїх поясненнях вказує на те, що наслідком визнання відповідачем нікчемними правочинів є не занесення відповідачем до автоматичних баз обліків всіх контрагентів ТОВ "Сталь-прес», зазначених в додатках № 5 "Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларацій підприємства з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року.

Проте, надана позивачем податкова звітність, у тому числі додатки (уточнюючі) № 5 "Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларацій підприємства з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року, є прийнятою згідно п.49.9 ст. 49 ПК України.

Необхідною умовою для позовних вимог є порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєктів владних повноважень прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи, але настання негативних наслідків безпосередньо для позивача не відбулося, так як і не відбулося порушення його прав.

Позовні вимоги про зобовязання ДПІ у м. Дніпродзержинську відкликати повідомлення про визнання угод нікчемними до вже проінформованих і утриматись від інформування інших податкових підрозділів на обліку яких знаходяться підприємства покупці товарів та послуг, згідно додатку до позову не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства у відповідності до п. 7 Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», у якому зазначено, що оскільки характер спірних правовідносин (про спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації) є цивільно-правовим (незалежно від субєктивного складу), то всі справи даної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими субєктами підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства. Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами КАСУ, оскільки такі спори не мають публічно - правового характеру, навіть якщо стороною виступає орган владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач звернувся з заявою про неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23.08.2011 року.

Суддя В.В. Кальник