Постанова № 18127946, 18.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/2921/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Куделько Н.Є. при секретаріВітушко Л.Г. за участю: представника позивача представника відповідача представника відповідача Нестеренко О.В. Авдєєвої Ю.М. Коса І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "РК-Дніпро" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

14.03.2011 року Приватне підприємство «РК-Дніпро» (далі позивач, скорочене найменування ПП «РК-Дніпро») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі відповідач, скорочене найменування Лівобережна МДПІ), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000172335/0/29441 та №0000182335/0/29443 від 26.08.2011р.; №0000172335/1/32958 та №0000182335/1/32959 від 22.09.2010р.; №0000232335/2, №0000182335/2 та №0000242335/2 від 08.12.2010р.; №0000232335/3/5509, №0000182335/3/5506 від 22.02.2011р.; №0000242335/3/12164 від 12.04.2011р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позаплановою перевіркою ПП «РК-Дніпро» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період липень-грудень 2005р., січень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р., січень-серпень, жовтень-грудень 2008р., лютий-грудень 2009р., січень-березень 2010р. в сумі 7969736,00 грн., за травень 2010р. яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період березень-квітень 2010р. в сумі 176640,00 грн., підтверджено заявлену позивачем до відшкодування з бюджету податку на додану вартість з врахуванням результатів зустрічних перевірок до виробника за квітень 2010 р. у розмірі 694563,00грн. та встановлено завищення ПП «РК-Дніпро» заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 2244259,00 грн., заниження податку на додану вартість за січень 2008р. на суму 368062,00 грн., а також зазначено щодо неможливості підтвердити заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 5030914,00 грн., за травень 2010р. на суму 176640,00 грн. у звязку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок щодо постачальників товарів (робіт, послуг) по ланцюгам придбання до виробника (імпортера) та перевізників товару на всіх етапах його руху. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки незаконними та такими, що підлягають скасуванню у звязку з наступним. З дати оформлення податкових накладних, що стали підставою для визначення позивачем податкового кредиту, не минув термін 1095 днів на дату включення їх сум до податкового кредиту, а тому, на думку позивача, вони являються діючими та відображення їх у податковому періоді, а саме, в періоді надходження таких податкових накладних, є правомірним. Оригінали податкових накладних надано відповідачу у повному обсязі. Крім того, у звязку з надходженням окремих постачальників за межами територіального місцезнаходження ПП «РК-Дніпро», податкові накладні на вищезазначені суми податкового кредиту були отримані в наступних податкових періодах і відображені у звітності в періоді їх фактичного надходження до позивача згідно з вимогами п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі вищенаведеного, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, позовні вимоги вважають необґрунтованими, посилаючись на те, що ПП «РК-Дніпро» віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх періодів на загальну суму податку на додану вартість 2999184,20 грн., в тому числі: за січень 2008р. суму податку на додану вартість в розмірі 711347,80 грн., за травень 2008р. на суму 6676,04 грн., за червень 2008р. на суму 511926,92 грн., за серпень 2008р. на суму 1195444,75 грн., за листопад 2008р. на суму 569788,69 грн. З урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за результатами звітного періоду платник податку зобовязаний сформувати як суму податкових зобовязань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому ж звітному періоді податкового кредиту. Крім того, п.п.7.2.3 п.7.2. ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках та оригінал податкової накладної надається покупцю. Таким чином, законом не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Отже, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням є обовязком платника податку. Позивачем не надано до перевірки документів, які б підтверджували фактичну дату надходження податкових накладних від продавця. Таким чином, в порушення п.п.7.2.3, 7.2.6, п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму податкового кредиту за податковими накладними попередніх періодів на загальну суму податку на додану вартість 2999184,20 грн., що призвело до завищення залишку відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту на загальну суму 2021874,00грн., в т.ч. по періодах: за січень 2008р. 21287,00 грн., за травень 2008р. 6676,00грн., за червень 2008р. 511927,00грн., за серпень 2008р. 1195445,00грн., за листопад 2008р. 569789,00 грн. та занижено податку на додану вартість на суму 368062,00грн. На підставі вищенаведеного, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ПП «РК-Дніпро» 15.12.2003р. зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (т.1, а.с.270).

Приватне підприємство «РК-Дніпро» з 16.12.2003р. перебуває на обліку в органах державної податкової служби, з 20.01.2009р. перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції (т.1, а.с.13).

Судом встановлено, що Приватне підприємство «РК-Дніпро» є платником податку на додану вартість (т.1, а.с.13).

З 19.07.2010р. по 13.08.2010р. на підставі направлення від 19.07.2010р. №619, виданого Лівобережною МДПІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Іванько Т.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Косою І.С. було проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «РК-Дніпро» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період липень-грудень 2005р., січень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р., січень-серпень, жовтень-грудень 2008 р., лютий-грудень 2009 р., січень-березень 2010р., за травень 2010р. в сумі 7969736,00 грн. та за травень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період березень-квітень 2010р. в сумі 176640,00грн.( т.1, а.с.11).

За результатами перевірки 17.08.2010р. Лівобережною МДПІ складено акт №6842/23-3/32702331 (т.1, а.с.11-147).

У ході виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «РК-Дніпро» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2010р., було встановлено:

підтвердження заявленої ПП «РК-Дніпро» до відшкодування з бюджету податку на додану вартість з врахуванням результатів зустрічних перевірок до виробника за квітень 2010 р. на суму 694563,00 грн.;

порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення ПП «РК-Дніпро» заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 2244259,00грн.;

порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2008 року на суму 368062,00грн.;

неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 5030914,00грн., за травень 2010р. на суму 176640,00грн.у звязку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок щодо постачальників товарів (робіт, послуг)по ланцюгам придбання до виробника (імпортера) та перевізників товару на всіх етапах його руху(т.1, а.с.147).

На підставі акту перевірки, 26.08.2011р. Лівобережною МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення №0000172335/0/29441 про зменшення ПП «РК-Дніпро» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2244259,00грн. та №0000182335/0/29443 про визначення суми податкового зобовязання ПП «РК-Дніпро» з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн., у тому числі за основним платежем 368062,00грн., за штрафними санкціями 184031,00грн.(т.1, а.с.185,186).

Судом встановлено, що 22.09.2010р. за результатами розгляду скарги ПП «РК-Дніпро» на податкові повідомлення рішення від 26.08.2010р. №0000182335/0/29443 та №0000172335/0/29441, Лівобережною МДПІ дані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу ПП «РК-Дніпро» без задоволення (а.с.195-200), та 22.09.2010р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000172335/1/32958 про зменшення ПП «РК-Дніпро» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2244259,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0000182335/1/32959 про визначення суми податкового зобовязання ПП «РК-Дніпро» з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн.(т.1, а.с.201,202).

03.12.2010р. за результатами розгляду повторної скарги ПП «РК-Дніпро», Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.08.2010р. №0000182335/0 (від 22.09.2010р.№0000182335/0) про визначення суми податкового зобовязання ПП «РК-Дніпро» з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн.; збільшено на 4971,00грн. суму податкового зобовязання з податку на додану вартість та штрафну (фінансову) санкцію у відповідній частині, визначену в податковому повідомленні-рішенні Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.08.2010р. (від 22.09.2010р. №0000182335/1) та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010р. № 0000172335/1 у сумі 84332,00грн. та було задоволено скаргу ПП «РК-Дніпро» в цій частині, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (т.1, а.с.211-218).

08.12.2010р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000232335/2 про зменшення ПП «РК-Дніпро» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2159927,00грн., податкове повідомлення-рішення №0000182335/2 про визначення суми податкового зобовязання ПП «РК-Дніпро» з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн., та податкове повідомлення-рішення №0000242335/2 про визначення суми податкового зобовязання ПП «РК-Дніпро» з податку на додану вартість в розмірі 7456,50грн.(т.1, а.с.219-221).

Приватним підприємством «РК-Дніпро» оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання повторної скарги до Державної податкової адміністрації України (т.1, а.с.222-223,224-229).

16.02.2011р. за наслідками розгляду повторної скарги, Державною податковою адміністрацією України було прийнято рішення, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ від 26.08.2010р. №0000182335/0 та №0000172335/0 (від 22.09.2010р. №0000182335/1 та №0000172335/1) з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області від 03.12.2010р., прийнятого за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 08.12.2010р. №0000182335/2, №0000232335/2), а скаргу без задоволення (т.1, а.с.230-235).

22.02.2011р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення 0000232335/3/5509 про зменшення ПП «РК-Дніпро» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2159927,00грн., податкове повідомлення-рішення №0000182335/3/5506 про визначення суми податкового зобовязання ПП «РК-Дніпро» з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн. (т.1, а.с.236,237).

12.04.2011р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000242335/3/12164 про збільшення ПП «РК-Дніпро» суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 7456,50грн.(т.2, а.с.70).

В ході судового розгляду було встановлено, що ПП «РК-Дніпро» задекларовано податковий кредит за січень 2008р. на суму 711348,00грн. на підставі податкових накладних оформлених у періоді травень-грудень 2007р. (т.2, а.с.140, 145-160). У звязку з чим, відповідачем було встановлено завищення ПП «РК-Дніпро» відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за вказаний період в розмірі 21287грн. та встановлено заниження податку на додану вартість на суму 368062грн., на підставі чого, Лівобережною МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобовязання ПП «РК-Дніпро» з податку на додану вартість в розмірі 552093,00грн.

Також судом встановлено, що ПП «РК-Дніпро», задекларовано податковий кредит: за лютий 2008р. у розмірі 17297,00грн.; за червень 2008р. у розмірі 511927,00грн.; за серпень 2008р. на суму 1195445,00грн. та 4975,00грн.; за листопад 2008р. на суму 569789,00грн. за податковими накладними минулих періодів. Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та не заперечувались сторонами в судовому засіданні.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР, від 03.04.1997р.(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р., Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітній податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

На підставі п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження його податкових зобовязань.

Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 цього Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 даного Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця та самостійне прийняття рішення відстрочення реалізації платником податку своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит законом не передбачено.

Позивачем ні на час здійснення перевірки Лівобережною МДПІ, ні на час розгляду справи судом не надано доказів, які б підтвердили факт отримання вищезазначених первинних документів, а саме, податкових накладних минулих періодів, саме в 2010 році. Матеріалами справи не спростовано невідображення зазначених господарських операцій в бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача за попередні періоди, коли були оформлені відповідні податкові накладні.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, за наслідками попередньої планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «РК-Дніпро» за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. (акт перевірки №361/23-1-32702331 від 06.06.2008р.(т.2, а.с.51-68) Західно-Донбаською ОДПІ встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено завищення відємного значення податку на додану вартість за 2007р. на суму 23858,00грн., в тому числі за листопад 2007р. 6880,40грн., за грудень 2007р. 16977,60грн. Позивачем дані податкової звітності за наслідком виявлених порушень не скориговані.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищезазначене, суд вважає правомірними висновки Лівобережної МДПІ про порушення ПП «РК-Дніпро»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення ПП «РК-Дніпро» заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010р. та порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2008 року.

Оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому, позовні вимоги задоволенні не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України №2755-VI, від 02.12.2010р., Законом України «Про податок на додану вартість»N 168/97-ВР, від 03.04.1997р., Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999р., Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "РК-Дніпро" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16.08.2011р.

Суддя Н.Є. Куделько