Постанова № 18127836, 09.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5884/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Юрков Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю:представник позивача - Панишко А.О.

представник відповідача -Федоренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція»про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» з вимогами: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 125006,20 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13650,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів, в результаті чого завдано значної шкоди державним інтересам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позов в яких зазначив, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.

Згідно п.4 та 5 вказаного «Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», невиїзні перевірки проводяться на підставі лише звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, а позапланова перевірка незалежно від кількості раніше проведених перевірок проводиться за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі.

Таким чином, позапланових невиїзних перевірок законодавством взагалі не передбачає. Серед законних підстав позапланової перевірки вимоги прокурора не передбачені. Крім цього, позапланова перевірка проводиться за рішенням суду, яке в даному випадку відсутнє.

Крім того, представник відповідача зазначив, що рішенням виконавчого комітету Аульської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області № 17 від 26.02.2007р. «Про реєстрацію колективного договору ТОВ АХПС» встановлено для ТОВ АХПС норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 52 робочих місця, а тому середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність та які повинні працювати на підприємстві становить 2 особи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі вимоги прокуратури Криничанського району Дніпропетровської області від 22.02.2011р. № 45/391-вих. 11, п. 5 Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів та згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.92 №875 (зі змінами та доповненнями), Постанови КМУ від 31.01.07 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (зі змінами), провідним спеціалістом відділу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів здійснено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» (33075701) стану виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» N 70 від 31.01.2007р. на ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» покладається обовязок щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

Перевіркою встановлено, що 24.02.2010р. ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» подали до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма 10-ПІ) у якому самостійно зазначили, що середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» становить 161 особа з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність та які повинні працювати на підприємстві становить 6 осіб та зазначили, що працевлаштовано також 6 осіб інвалідів. Проте на момент перевірки було працевлаштовано лише 2 особи інваліда.

За результатами перевірки складено Акт №79 від 22.02.2011р. по результатам невиїзної перевірки стану виконання ст.19 та ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яким відповідачу було запропоновано перерахувати адміністративно-господарські санкції у розмірі 125006,20 грн. та самостійно розраховану пеню. Проте відповідачем адміністративно-господарські санкції самостійно сплачені не були.

Так, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 31252 грн. до Фонду оплати праці штатних працівників зазначено суму 5031,5 грн.

У звязку з чим сума адміністративно-господарських санкцій, яку відповідач повинен перерахувати до Державного бюджету було встановлено позивачем в розмірі 125006,20 грн. та пеня в розмірі 13650,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що у 2009 році ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» повинно було бути створено 6 робочих місця для працевлаштування інвалідів, проте працевлаштовано лише 2 особи інваліда.

Отже, підприємством відповідача не було виконано вимогу ст.19 Закону України

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Таким чином, за 4 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 125006,20 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документом - звіт за формою 10-ПІ від 24.02.2010р. за 2009 рік, розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та Актом №79 від 22.02.2011р. по результатам невиїзної перевірки стану виконання ст.19 та ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Розмір пені у сумі 13650,00 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 138656,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до п. 1 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»» - зазначено, що цей Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Пунктом 2 Порядку визначено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гаранти, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст. 18 цього Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для інвалідів.

Крім того, відповідач в судовому засіданні пояснив, що заходів по інформуванню центру зайнятості щодо наявних у підприємства вакансій на працевлаштування інвалідів ними не здійснювались.

Посилання представника відповідача на те, що серед законних підстав позапланової перевірки вимоги прокурора не передбачені та на те, що позапланова перевірка проводиться лише за рішенням суду суд розцінює критично.

Відповідно до п.3 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

Пунктом 5 «Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі.

Таким чином позапланова перевірка проводиться не лише за рішенням суду, а також у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства.

Прокуратура Криничанського району Дніпропетровської області є юридичною осою.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем не виконані всі вимоги чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» (ЄДРПОУ 33075701) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 125006,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» (ЄДРПОУ 33075701) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фон соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13650,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Повний текст постанови викладений 11.07.2011 року.

Суддя Е.О. Юрков