Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 р. Справа № 2а-15099/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяБукіна Л.Є.
при секретарі судового засіданняБердник С.О.
за участю:
представника позивачаРуденко А.В.
представника відповідачаАкту,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Царичанською міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Царичанською міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області 18 листопада 2010 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з позовними вимогами про стягнення заборгованості в сумі 604479,47 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість на загальну суму 604479,47 грн. згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (далі Закон №2181), яка виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобовязання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
Відповідно до положень частини 4 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-15099/10/0470 та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що перевищення доходу понад 500000,00 грн. на рік відбулося з тих причин, що за продукцію, яка була реалізована у минулому звітному періоді, кошти надходили у поточному періоді, у звязку із чим відповідач вважав, що ці кошти непотрібно відображати у звітності за поточний період. Відповідач зазначає, що працівники Царичанською міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області повинні були повідомити про допущені фізичною особою-підприємцем недоліки у роботі та надати відповідну консультацію щодо порядку складання звітності. Сума 604000,00 грн., яку просить стягнути позивач, перевищує валовий дохід підприємця за рік, тому виплата такої суми неможлива.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровській області 27 серпня 2007 року, є платником податків та обовязкових платежів та знаходиться на обліку у Царичанською міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області з 28 серпня 2007 року за №224.
За період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 оподаткування доходів від фінансово-господарської діяльності здійснювала із застосуванням спрощеної системи оподаткування, була платником єдиного податку за ставкою 200,0 грн., та платником податку з доходів фізичних осіб.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 26 травня 2010 року по 15 червня 2010 року посадовою особою Царичанською міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на підставі пункту 1 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, який діяв на момент на підставі направлень від 26 травня 2010 року №28, від 09 червня 2010 року №40 та відповідно до плану-графіку на II квартал 2010 року, проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 серпня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено Акту від 22 червня 2010 року №6/17-2315414883.
Перевірку проведено у приміщенні Царичанською міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з відома та у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
Перевіркою встановлено, що згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 визначено: виробництво хліба та хлібобулочних виробів; посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля товарами широкого асортименту; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування; роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; діяльність кафе; управління нерухомим майном.
Проведеною перевіркою встановлено порушення:
- статей 1, 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 172851,01 грн., у тому числі по періодам: за ІІІ квартал 2008 року 5481,70 грн., за ІV квартал 2008 року 20938,42 грн., за І квартал 2009 року 22847,78 грн., за ІІ квартал 2009 року 21015,86 грн., за ІІІ квартал 2009 року 31130,57 грн., за ІV квартал 2009 року 40190,09 грн., за І квартал 2010 року 31246,59 грн.;
- підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, статей 9, 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено ПДВ у розмірі 287752,31 грн., у тому числі по періодам: за листопад 2008 року 11011,61 грн.; за грудень 2008 року 16149,07 грн.; за січень 2009 року 5858,76 грн.; за лютий 2009 року 10785,36 грн.; за березень 2009 року 23974,16 грн.; за квітень 2009 року 14836,46 грн.; за травень 2009 року 16074,32 грн.; за червень 2009 року 6450,76 грн.; за липень 2009 року 13196,71 грн.; за серпень 2009 року 19234,62 грн.; за вересень 2009 року 22911,92 грн.; за жовтень 2009 року 24103,96 грн.; за листопад 2009 року 17699,52 грн.; за грудень 2009 року 29645,58 грн.; за січень 2010 року 3231,64 грн.; за лютий 2010 року 22986,99 грн.; за березень 2010 року 29330,87 грн.;
- абзацу 5, 6 пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України від 16 січня 2001 року №436-ІV в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат.
Згідно ст.1 Указу Президента України № 727 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Статею 5 Указу № 727 передбачено, що в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України висловила правову позицію щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії. Зокрема, у постановах від 19.01.2010 р. у справі № 21-1966во09, від 20.04.2010 р. № 10/49 міститься висновок про те, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків, - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах.
Приписами статті 6 Указу №727 визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.
Відповідно до статті 2 Указу №727 фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом. У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.
За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.
Подібна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2010 р. № 889/11/13-10.
Отже, порядок оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, які перебували на спрощеній системі оподаткування, в разі порушення норм Указу №727, відповідно до п. 22.10 ст.22 Закону № 889 регулювався розділом IV Декрету № 13-92, який застосовувався з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону № 889.
Таким чином, суд вважає правомірним, що сума отриманих коштів ФОП ОСОБА_5, яка перевищила граничний рівень 500000 грн., оподатковується за правилами розділу IV Декрету № 13-92.
Відповідно до ст.13 розділу IV Декрету №13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до надходжень на банківські рахунки ФОП ОСОБА_4 за №26007060285968 ПАТ КБ «Приватбанк» та №26002011832201 Дніпропетровська філія АТ «Брокбізнесбанк», виписки з яких долучено до матеріалів справи, встановлено, що ФОП ОСОБА_4 отримала дохід за період 2008 року у розмірі 734845,66 грн., а саме:
I квартал 2008 року 181494,15 грн.;
II квартал 2008 року 192957,73 грн.;
III квартал 2008 року 174274,41 грн.;
IV квартал 2008 року 186119,37 грн.
Зазначений дохід відповідач не декларувала, а тому про такі порушення податковий орган можливо було встановити лише під час проведення перевірки.
Таким чином, перевищення виникло у III кварталі 2008 року, а тому з 01.10.2008 року ФОП ОСОБА_4 повинна була здійснити діяльність на загальній системі оподаткування.
Відповідно до надходжень на банківські рахунки ФОП ОСОБА_4 за №26007060285968 ПАТ КБ «Приватбанк» та №26002011832201 Дніпропетровська філія АТ «Брокбізнесбанк», виписки з яких долучено до матеріалів справи, встановлено, що ФОП ОСОБА_4 отримала дохід за період 2009 року у розмірі 1023860,61 грн., а саме:
I квартал 2009 року 203091,39 грн.;
II квартал 2009 року 186807,71 грн.;
III квартал 2009 року 276716,24 грн.;
IV квартал 2009 року 357245,27 грн.
Зазначений дохід відповідач не декларувала.
У I кварталі 2010 року ФОП ОСОБА_4 отримала дохід у розмірі 277747,55 грн., який не задекларовано.
Відповідачем не надано до перевірки Книгу обліку доходів та витрат, перелік документів, наданий до перевірки складений ОСОБА_4 власноруч. Тому податковим органом витрати визначено на підставі у розмірі 25 відсотків (здідно додатку №6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян).
Відповідно до пукнкту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів физичних осіб»ставка податку з дходів фізичних осіб становить 15 відсотків. Таким чином податковим органом правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 172851,01 грн., у тому числі по періодам: за ІІІ квартал 2008 року 5481,70 грн., за ІV квартал 2008 року 20938,42 грн., за І квартал 2009 року 22847,78 грн., за ІІ квартал 2009 року 21015,86 грн., за ІІІ квартал 2009 року 31130,57 грн., за ІV квартал 2009 року 40190,09 грн., за І квартал 2010 року 31246,59 грн.
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку.
ФОП ОСОБА_4 як платник податку на додану вартість не зареєстрована.
Враховуючи, що ФОП ОСОБА_4 отримувала дохід у розмірі 1438761,56 грн., який підлягає оподаткуванню, податковим органом донараховане ПДВ у розмірі 287752,31 грн., у тому числі по періодам: за листопад 2008 року 11011,61 грн.; за грудень 2008 року 16149,07 грн.; за січень 2009 року 5858,76 грн.; за лютий 2009 року 10785,36 грн.; за березень 2009 року 23974,16 грн.; за квітень 2009 року 14836,46 грн.; за травень 2009 року 16074,32 грн.; за червень 2009 року 6450,76 грн.; за липень 2009 року 13196,71 грн.; за серпень 2009 року 19234,62 грн.; за вересень 2009 року 22911,92 грн.; за жовтень 2009 року 24103,96 грн.; за листопад 2009 року 17699,52 грн.; за грудень 2009 року 29645,58 грн.; за січень 2010 року 3231,64 грн.; за лютий 2010 року 22986,99 грн.; за березень 2010 року 29330,87 грн., а також 50 відсотків штрафної (фінансової) санкції із суми донарахованого податку та складає 143876,15 грн., усього на суму 431628,46 грн.
Відповідачем Акт перевірки підписано без зауважень, примірник Акту перевірки отримано особисто під підпис 22 червня 2010 року.
На підставі вищезазначеного Акту у відношенні відповідача було винесено податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2010 року:
- №374/17-231541488, яким визначено відповідачу до сплати суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 172851,01 грн. (за основним платежем);
- №373/17-231541488, яким визначено відповідачу до сплати суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму: за основним платежем 287752,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 143876,15 грн.
Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 02 липня 2010 року особисто під підпис.
Судом встановлено, та не заперечується представниками позивача та відповідача, що податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржувались, отже, є узгодженими.
Порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами, на момент виникнення спірних правовідносин, визначено Законом №2181. Статтею 1 цього Закону визначено податковий борг як податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобовязання.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до статті 6 Закону №2181, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Царичанською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- від 13 липня 2010 року №1/4 про сплату боргу в сумі 604479,47 грн. (податкову вимогу відповідачем отримано особисто під підпис 19 липня 2010 року);
- від 18 серпня 2010 року №2/6 про сплату боргу в сумі 604479,47 грн. (податкову вимогу відповідачем отримано особисто під підпис 25 серпня 2010 року).
Податкові вимоги відповідачем не оскаржені, проте залишаються не виконанними.
Згідно пункту 2.3.1 статті 2 Закону №2181 органом стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Царичанською міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області.
Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, аналогічно визначено процедуру сплати податкових зобов'язань. Зокрема, підпунктом 16.1.4 пункту 16.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували виявлені у ході перевірки порушення, крім того, вчинення таких порушень відповідач не заперечує. Податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, отже, є узгодженими, а суми, заявлені до стягнення податковою інспекцію, мають бути сплачені відповідачем.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в сумі 172851,01 грн. та з податку на додану вартість в сумі 431628,46 грн., оскільки доказів добровільного погашення сум заборгованості відповідачем не надано.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Царичанською міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь держави податковий борг з:
- податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в сумі 172851,01 грн. на р/р 33211801700354 у Відділенні Держказначейства у Царичанському районі, ОКПО 23929810, банк одержувача ГУДК в Дніпропетровській області, МФО 805012, код податку 11010200;
- податку на додану вартість в сумі 431628,46 грн. на р/р 31115029700353 у Відділенні Держказначейства в Царичанському районі, ОКПО 23929810, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код податку 14010100.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складений 04 липня 2011 року.
Головуючий суддяЛ.Є. Букіна
Судове рішення № 18127259, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15099/10/0470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: