Постанова № 18125885, 28.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2011 р. (16:30) Справа №2а-15160/10/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, угода про надання правової допомоги від 22.11.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2010 року № 0000621701/3.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки сума податку на додану вартість у розмірі 18000,00 грн. правомірно включена позивачем до складу податкового кредиту у вересні-жовтні 2007 року на підставі податкових накладних № 261 від 03.09.2007 року та № 274 від 23.10.2007 року. Відтак, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі даних акту перевірки, є протиправним та має бути скасовано.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 28.07.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду заперечення на адміністративний позов, в якому з позовними вимогами не погодився, мотивуючи це тим, що в ході проведеної перевірки встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, у звязку з чим донараховано податкове зобовязання та нараховані штрафні (фінансові) санкції. Вказані порушення виникли у звязку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за податковими накладними № 261 від 03.09.2007 року № 274 від 23.10.2007 року, складених з порушенням норм законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим 14.04.2010 було проведено невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань взаємовідносин з ТОВ «Аква-Крим» (ЄДРПОУ 31592588) за період з 03.09.2007 року по 23.10.2007 року.

За результатами перевірки було складено акт № 627/17-01/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року (а.с.40-42), в якому зазначено про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у заниженні податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 18000,00 грн., у тому числі у вересні 2007 року 10862,00 грн., у жовтні 2007 року 7138,00 грн. Висновки перевірки обґрунтовані тим, що позивачем у вересні-жовтні 2007 року до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, сплачені за податковими накладними № 261 від 03.09.2007 року та № 274 від 23.10.2007 року, які були виписані ТОВ «Аква-Крим» з порушеннями вимог податкового законодавства.

На підставі даних акту перевірку відповідачем 30.04.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00006211701/0 про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 18000,00 грн. та нарахування 9000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено до податкового органу.

За результатами розгляду скарг позивача, на підставі даних акту перевірки № 627/17-01/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації України № 7049/9125-0315 від 21.10.2010 року, ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 02.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00006211701/3 про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 18000,00 грн. та нарахування 9000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.5).

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.11.2010 року № 00006211701/3 в судовому порядку.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобовязань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту Наказ № 165).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Наказу № 165 під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Податковий облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності.

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної,оформленої відповідно до вимог чинного законодавства, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Як зазначалось судом вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено його взаємовідносини з ТОВ «Аква-Крим» (ЄДРПОУ 31592588) на загальну суму 107997,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 17999,60 грн.

За результатами проведених господарських операцій позивачем від ТОВ «Аква-Крим» були отримані податкові накладні:

№ 261 від 03.09.2007 року на загальну суму 65172,00 грн., у тому числі ПДВ 10862,00 грн. (а.с.44);

№ 274 від 23.10.2007 року на загальну суму 42825,60 грн., у тому числі ПДВ 7137,60 грн. (а.с.43).

Сума податку на додану вартість, сплачена за переліченими накладними, була включена ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду (вересень 2007 року 10862,00 грн., жовтень 2007 року 7137,60 грн.).

Для підтвердження взаємовідносин між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Аква-Крим» відповідачем було направлено запит до ДПІ в м. Сімферополі від 26.06.2009 року № 1356/17-01 «Про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Аква-Крим» ЄДРПОУ 31592588 за період з 14.04.2006 року по 31.03.2009 року».

На підставі інформації, наданої ДПІ в м. Сімферополі у листах від 30.07.2009 року № 10177/7/23-2 та від 07.10.2009 року № 20692/7/23-02, встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Аква-Крим» анульовано 30.03.2007 року.

Також, відповідно до письмових пояснень, отриманих від директора ТОВ «Аква-Крим» Смирнова А.Г., за період з 14.04.2006 року по 31.03.2009 року господарська діяльність на підприємстві не здійснювалась, фінансово-господарських відносин з ФОП ОСОБА_2 не було.

Таким чином, на момент складення податкових накладних № 261 від 03.09.2007 року та № 274 від 23.10.2007 року було скасовано реєстрацію ТОВ «Аква-Крим» платником податку на додану вартість.

Отже, відповідно до вимог п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 ТОВ «Аква-Крим» не мало права на складення податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що податкові накладні №261 від 03.09.2007 року та № 274 від 23.10.2007 року складені з порушенням норм податкового законодавства, у звязку з чим позивач не мав права на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 18000,00 грн., сплаченого за вказаними накладними.

Згідно з п.п. б) п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1. 3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 року № 0000621701/3 таким, що прийнято правомірно, на підставі закону та в межах наданих податковому органу повноважень.

За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги необґрунтованими, у звязку з чим відмовляє у їх задоволенні.

У судовому засіданні, яке відбулось 28.07.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 02.08.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.