Постанова № 18125812, 11.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2011 р. Справа №2а-2466/10/6/0170 (13 г. 49 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, довіреність від 18.05.10р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс»

доСакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Укрморекосервіс" з позовом до Сакської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим до про визнання нечинним та скасування повідомлення - рішення №0000101502/0 від 22.01.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 15.01.2010 року була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка декларації з ПДВ за грудень 2009 року. По результатам перевірки складено акт № 43/15-02/33187955, у якому відображено, що у податковій декларації по ПДВ за листопад 2009 року у р.23.4 не відображено зменшення залишка від'ємного значення за результатами невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, згідно з актом № 1975102/33187955 від 18.12.09 року у сумі 61956 гривень, внаслідок чого завищено значення р.23 на 61956 грн., що призвело до завищення р.24,26 на 28929 грн, а фактично р.24.26 повинен дорівнювти 0 та занижено р.27 на 33027 грн. В висновку акта перевірки зазначено, що на підставі підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 28929 гривень та збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету 33027 гривень, у зв’язку з чим направлено податкове повідомлення - рішення №0000101502/0 від 22.01.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 33027 гривень та 1651,35 гривень за штрафними (фінансовими санкціями).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.02.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 15.04.2010 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судового рішення по справі №2а-5775/09/6/0170.

У судовому засіданні 11.07.2011 року представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, представник позивача звернув увагу суд на наявність ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.10р. по справі №2а-5775/09/6/0170, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2010 року по справі №2а-5775/09/6/0170 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Сакської ОДПІ в АР Крим від 16.12.2008р. №0000912301/0 та 0000922301/0.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, з підстав, викладених у запереченнях проти позову (вих. №1350/9/10-00 від 14.04.2010р.).

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2010 року Сакською ОДПІ в АР Крим було складено акт №43/15-02/33187955 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укрморекосервіс» з питань повноти нарахування податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Згідно з висновком вказаного акту перевіркою встановлено, що ТОВ «Укрморекосервіс» в порушення п.7.7.5. та п.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2009 р. у сумі 28929,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання по р.27 декларації з ПДВ: за жовтень 2009р. у сумі 33027,00 грн. В зв'язку з чим, податковим органом на ТОВ «Укрморекосервіс» були нараховані до сплати в бюджет додаткові податкові зобов'язання у вказаній сумі.

На підставі акту перевірки від 15.01.2010 року № 43/15-02/33187955 Сакської ОДПІ в АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101502/0 від 22.01.2010 року, яким ТОВ «Укрморекосервіс» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34678,35 грн., де 33027,00 грн. основний платіж, 1651,35 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з зазначеним висновком ТОВ «Укрморекосервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000101502/0 від 22.01.2010 року.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АР Крим №0000101502/0 від 22.01.2010 року, суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

          Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Суд зазначає, що спірні відносини виникли у зв'язку з тим, що ТОВ «Укрморекосервіс» при визначенні та сплаті податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2009 року керувався залишком від'ємного значення податку, який був сформований за попередні податкові періоди, у том числі за вересень 2008 - жовтень 2009 року, а Сакська ОДПІ прийшла до висновку про відсутність такого від'ємного значення так як воно було зменшене за результатам перевірки декларації з ПДВ за вересень 2008 року та грудень 2008 року, на підставі акту № 1889/23-01/33187955 від 15.12.2008 року, про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрморекосервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з червня 2005 року по серпень 2006 року, а також було направлено податкове повідомлення - рішення від 16.12.2008 року № 000912301/0, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 482 678,00 гривень через порушення п.п. 7. 7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст. 7 та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст 7 ЗУ «Про податок на додану вартість». Окрім цього, податковим повідомленням-рішенням №0000922301/0 від 16 грудня 2008 року Позивачу було визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 32229 (тридцять дві тисячі двісті двадцять дев'ять) гривень 00 коп. відповідно до п.п. «б» підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 17.1.3. пункту 17.1. ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 6.1.3 п. 6 Інструкції про порядок застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р №110, відповідно до ст.. 11 Закону України «Про систему оподаткування», п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 7.4,1. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись з висновками податкового органу, ТОВ «Укрморекосервіс» звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Сакської ОДПІ від 16.12,2008 р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2010 року по справі № 2а-5775/09/6/0170 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АР Крим від 16,12.2008р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року по справі № 2а-775/09/6/0170 за апеляційною скаргою Сакської ОДПІ в АР Крим на Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2010 року справі № 2а-5775/09/6/0170 залишено без змін. При винесенні постанови по справі № 2а-5775/09 6/0170, встановлено, що ТОВ "Укрморекосервіс" у податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року заявлена сума бюджетного відшкодування у строці 25.1 у розмірі 482678,00 грн.

Судом при розгляді справи № 2а-5775/09/6/0170 встановлено, що ТОВ "Укрморекосервіс" разом з податковою декларацією представлялися додатки 3 "Розрахунок бюджетного відшкодування", згідно яким значення рядка 3 "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) "рівно нулю і відповідно значення рядка 4 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню", яке переноситься в рядок 25 податковій декларації за поточний звітний період, рівно нулю.

У період з червня 2005 року по серпень 2008 року сума від'ємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом відображалась підприємством в рядку 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду "Декларації з ПДВ.

Крім того, у вересні 2008 року ТОВ "Укрморекосервіс"разом з податковою декларацією з ПДВ представлені додаток 2 "Довідка' і додаток 3 "Розрахунок бюджетного відшкодування", в яких:

значення колонки 3 додатку 2 та рядки 1 додатку 3 становлять 703152,00 гри. і відповідають рядку 24 Декларації;

значення колонки 4 додатку 2 та рядки 2 додатку 3 становлять 482678 грн.: значення рядка 3 додатку 3 становить 482678,00 грн. і відповідають рядку 25 Декларацій.

Суд прийшов до висновку, що підприємством заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 482678.00 грн. з періодом виникнення з червня 2005 року по серпень 2006року. Податковий кредит, задекларований в період з червня 2005 року по серпень 2006 року підприємством повністю сплачений в період виникнення.

Даний факт означає, що бюджетне відшкодування не було задекларована ТОВ «Укрморекосервіс» в період його виникнення, що призвело до його заниження в попередніх податкових періодах.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При розгляді справи №2а-5775/09/6/0170 було встановлено, що сума бюджетного відшкодування по ПДВ ТОВ "Укрморекосервіс "за вересень 2008 року склала за даними підприємства - 482678 грн.; за даними ДПІ- 0 грн.; за даними експерта - 0 грн.

Суд зазначає, що розбіжність між: даними підприємства і даними експерта складає 482678 грн. у бік зменшення бюджетного відшкодування і утворилося в результаті того, що ТОВ "Укрморекосервіснв період з червня 2005 року по серпень 2008 року сума від'ємного значення між: податковими зобов'язаннями і податковим кредитом накопичувалася в рядку 26 Декларацій по ПДВ, не дивлячись на фактичну оплату постачальникам за придбані товари (послуги) в тому ж звітному періоді, в якому отримано право на податковий кредит, тим самим добровільно відмовилося від бюджетного відшкодування. Розбіжності між: даними ДШ і даними експерта не встановлено.

Також, при розгляді справи №2а-5775/09/6/0170 встановлено, що ТОВ "Укрморекосервіс" бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, заявлене у вересні 2008 року, яке виникло в період з 01.06.2005 р. по 31.08.2006 р., завищено на суму 482678,00 грн., але підприємство надалі має право відображати дану суму у зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів.

Крім того, встановлено, що ТОВ "Укрморекосервіс" має право відображати суму у розмірі 482678,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів, а також правомірно відображено в строкі 26 декларації за вересень 2008 року залишок від'ємного значення податкових зобов'язань в розмірі 220474 гривень.

ТОВ «Укрморекосервіс» в деклараціях з ПДВ за вересень 2008року - травень 2010року відображало залишок від'ємного значення податкових зобов'язань з ПДВ (строка 26 декларації), який був сформований за попередні періоді, у том числі у вересні 2008року, а саме:

- за вересень 2008року в розмірі 220474грн.

- за жовтень 2008року в розмірі 189898грн.

- за листопад 2008року в розмірі 185251 грн.

- за грудень 2008року в розмірі 185250 грн.

- за січень 2009 року в розмірі 179106 грн.

- за лютий 2009 року в розмірі 170552 грн.

- за березень 2009 року в розмірі 157120 грн.

- за квітень 2009 року в розмірі 143794 грн.

- за травень 2009 року в розмірі 143756 грн.

- за червень 2009 року в розмірі 133804 грн.

- за липень 2009 року в розмірі 107749 грн.

- за серпень 2009 року в розмірі 86283 грн.

- за вересень 2009 року в розмірі 77400 грн.

- за жовтень 2009 року в розмірі 61956 грн.

- за листопад 2009 року в розмірі 28929 грн.

- за грудень 2009 року в розмірі 28706 грн.

- за січень 2010 року в розмірі 28617 грн.

- за лютий 2010 року в розмірі 26711 грн.

- за березень 2010 року в розмірі 5777 грн.

Таким чином, ТОВ «Укрморекосервіс» не повинен був в податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 року у р.23.4 відображати зменшення залишку від'ємного значення за результатами невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, згідно з актом № 19751502/33187955 від 18.12.09 року у сумі 61956 гривень.

Отже, висновки акту перевірки, що у податковій декларації по ПДВ за листопад 2009 року у р,23,4 не відображено зменшення залишку від'ємного значення за результатами невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, згідно з актом № 19751502/33187955 від 18.12.09 року у сумі 61956 гривень, внаслідок чого завищено значення р.23 на 61956 грн., що призвело до завищення р.24,26 на 28929 грн., а фактично р.24,26 повинен дорівнювати 0 та занижено р.27 на 33027 грн., не відповідають дійсності.

Крім того, у додатку 2 до податкової декларації на додану вартість за листопад 2009 року вказана сума - 28929 гривень, розписана як така, що виникла у період вересня 2005 року - серпня 2006 року (09.2005 року - 23361 гривень, 10.2005 року - 2101 гривня, 11.2005 року -27 гривень, 06.2006 року -1493 гривні, 08.2006 року - 1947гривень).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.10р. по справі №2а-5775/09/6/0170 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2010 року по справі №2а-5775/09/6/0170, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлень-рішень Сакської ОДПІ в АР Крим від 16.12.2008р. №0000912301/0 та 0000922301/0.

Відповідно до вимог частині 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, встановлений судовим рішенням преюдиціальний факт, що податкові повідомлення - рішення Сакської ОДПІ в АР Крим від 16.12.2008р. №0000912301/0 та 0000922301/0 скасовані, як протиправні, прийняті з порушенням норм діючого законодавства, що дозволяє суду зробити висновок про неправомірне стягнення з ТОВ «Укрморекосервіс» суму податкового зобов’язання за податковим повідомленням – рішенням №0000101502/0 від 22.01.2010р.

Приймаючи до уваги встановлені факти та досліджені обставини у справі, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» доСакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Кримпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, який і підлягає поверненню.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.07.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 15.07.2011 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000101502/0 від 22.10.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Латинін Ю.А.