Постанова № 18124207, 07.09.2009, Тетіївський районний суд Київської області

Справа № 2-а-309/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2009 року судця Тетіївського районного суду Київської області Волошко Т.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Тетієві адміністративну справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації

про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації щодо перерахунку сум державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку неправомірною та стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2008 року по травень 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є матір»ю дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту Тетіївської райдержадміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В позові зазначила, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» від 21.11.1992 року дана допомога повинна їй виплачуватися в розмірі прожиткового мінімуму, встановлено для дітей віком до шести років. Однак, в порушення вимог зазначеного Закону, з серпня 2008 року дана допомога їй виплачувалася у значно нижчому розмірі, в зв»язку з чим позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту Тетіївської районної державної адміністрації з вимогою про проведення перерахунку, на що їй було відмовлено. Просить визнати відмову управління праці та соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації щодо перерахунку сум зазначеної допомоги неправомірною та стягнути заборгованість з виплати цієї допомоги за 2008-2009 роки в сумі 4 166, 97 грн. та понесені судові витрати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази в тому числі письмове заперечення відповідача, в якому він просить застосувати ст. 99 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка є матірю малолітньої дитини -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії І-ОК № НОМЕР_1, виданого 24 червня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції Київської області і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.(а.с. - 6)

Із довідки УПСЗН Тетіївської райдержадміністрації № 178 від 2 липня 2009 року встановлено, що вказану допомогу позивачці призначено з 06.08.2008 року і позивачка отримала щомісячну грошову допомогу в таких розмірах: в серпні 2008 року - 109, 03 грн., із вересні 2008 року по травень 2009 року - по 130 гривень щомісячно з урахуванням обмежень встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на відповідні роки.(а.с-7)

Ст. 1 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачає, що громадяни України, в сім»ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, що мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.5 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» зазначений вид державної допомоги виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Відповідно до ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім»ї, по догляду за якими призначається допомога.

Крім того, судом встановлено, що при призначенні та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та новою редакцію ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми», якою визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 %, з 1 січня 2009 року - 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень.

Суд не може погодитися з такими діями відповідача по нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України соціальні виплати та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Розмір допомоги по догляду за дитиною, визначений вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок призначення цієї допомоги суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та іншим нормам Законів.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», а не постанови Кабінету Міністрів України.

Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Законами України застосуванню підлягають саме положення законів України, які є актами вищої юридичної сили

Згідно з ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції країни, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України передбачено річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідач наполягає на застосуванні даної статті, тому позовні вимоги розглядаються з урахуванням вимог даної статті за 2008 рік.

Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10/ рп було визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого(додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідають Конституції України. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав, свобод людини і громадянина, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення змін до них і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Тому, положення п. 24 розділу П „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України з 22.05.2008 року визнано неконституційними.

Рішення Конституційного Суду є обов»язковим до виконання на території України є остаточним і не може бути оскарженим, крім того дане рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Визнано неконституційними положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік", який втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення, тому позов підлягає частковому задоволенню за період з 6 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", якщо акти (закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, праві акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим) або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст. 58 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України з 1 квітня 2008 року прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років встановлений 538 гривень, з 1 липня 2008 року -540 гривень і з 1 жовтня 2008 року - 557 гривень.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем у 2008 році позивачеві була нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по 130 гривень щомісячно, а тому вказані виплати мають бути враховані відповідачем при перерахуванні позивачу недоотриманої щомісячної допомоги, передбаченої ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» за період з 6 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Враховуючи, що відповідач не виконав покладені на нього обов»язки, суд вважає, що мало місце порушення принципу законності, встановленого ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, хні посадові і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання відносно позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по вказаній допомозі в розмірі 4 166, 97 гривень в твердій грошовій сумі, суд вважає, що в цій частині заявлених позовних вимог позивачу слід відмовити, поскільки суд не може підміняти інші органи влади та самостійно здійснити таке нарахування. Разом з тим, суд вважає за можливе зобов»язати відповідача здійснити перерахунок недоотриманої позивачем щомісячної допомоги, передбаченої ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» за період з 6 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь здійснені нею та документально підтверджені судові витрати. Судові витрати позивачка понесла в розмірі 41, 66 гривень судового збору, 150 гривень за надання їй юридичної допомоги, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути 191, 66 гривень.

Керуючись Законом України „Про державну соціальну допомогу сімям з дітьми", Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 / рп, ст.ст. 89, 94, 99, 100, 158-163 КСА України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів в меншому розмірі ніж передбачено законом за період з 6 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1, 1979 року народження, жительці АДРЕСА_1 Київської області соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 6 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року та виплатити її у відповідності до вимог ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім"ям з дітьми" з урахуванням проведених за цей період виплат.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації р/р 35417002000684 МФО 821018 БАНК ДКУ в Київській області та м. Києві, код 03193666 на користь ОСОБА_1, 1979 року народження, жительки АДРЕСА_1 Київської області судові витрати по справі в сумі 191 (сто дев»яносто одна) гривня 66 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.